Почаївська ікона Божої Матері знаходиться у Почаївській обителі. На горі, де зараз розташований монастир, оселилися два інока у 1340 році. Один інок після молитви пішов до вершини гори і, раптом, побачив Божу Матір, яка стояла на камені і оточену полум'ям. Він покликав брата подивитися на диво. Третім свідком бачення пастух Іван Босий. Він вибіг на гору, і вони втрьох прославили Бога. На камені, де стояла Пресвята Богородиця, назавжди залишився відбиток Її правої стопи.
Святкування Почаївській іконі здійснюється 5 серпня, а також у п'ятницю Світлого тижня.

Після Свого чудесного воскресіння Господь не раз з'являвся апостолам, щоб дати їм останні настанови. На березі Тиверіадського моря, коли вони бачилися втретє, за обідом Ісус звернувся до Симона-Петра:
- Симоне Іонин! чи любиш ти Мене більше, ніж вони?-кинув поглядом на присутніх.
- Так, Господи! Ти відаєш, що я люблю Тебе, - відповів апостол.
- Паси Мої вівці, - мовив на те Ісус і знову запитав:
- Симоне Іонин! чи любиш ти Мене?
- Так, Господи! Ти знаєш, що я люблю Тебе, - вдруге запевнив Його Петро.
- Паси Мої вівці, - повторив Ісус і спитав утретє: - Симоне Іонин! чи любиш ти Мене?
І тут смуток огорнув Петрове серце. Господь ніби не йме віри його щирим словам.

Свіча скапувала сльозами воску додолу, легкий димок ледь чутно підносився увись і розсіювався серпанком у кімнатній напівтемряві. Мерехтлива димчаста тінь плавно падала на поверхню ікони, що стояла на столі. Крізь маленький вогник воскової колони проглядався силует Матері Божої з Дитям на руках. Маленький Ісусик з ніжністю притулився до личка Матері і лагідно обійняв лівою ручкою Її за шию.
Скільки молитов, скільки прохань довелося вислухати Матері Божій від тих, хто з вірою га благоговінням припадав до цієї освяченої віками ікони, - почула голос бабусі Яринка, що притишилася у кімнаті і зачудовано розглядала ікону. - Скільком християнам у бідах та скорботах допомогла Вишгородська Богородиця. А ще ця ікона - один із найбільших українських скарбів... Чи знаєш, скільки всього вона пережила і побачила у своєму житті? Скількох князів благословила на початку їхньої великої діяльності. Не один раз вона рятувала християн і від завойовників.
День особливого вшанування Вишгородської (Володимирської) ікони Пресвятої Богородиці - 28 квітня (за новим стилем).

21 червня вшановуємо пам'ять Ярославської ікони Божої матері. Божа Матір завжди з тими, хто вірний Її Божественному Синові, хто йде за Його закликом шляхом вічного спасіння. За словами святителя Іоана Златоуста, вона є першою Спадкоємицею Божественних дарувань, Роздавальницею дарунків і благословень людям, які шукають допомоги в Господа й милості в Неї. Ярославська ікона Божої Матері належала святим вірним князям Василію та Костянтину, які віддали своє життя за Православну віру й незалежність Батьківщини.
Святкування - 21 червня за нов. стилем.

Представляємо новий проект "Життя святих на кожен день", в якому ми будемо розміщувати життя святих, проповіді та розповіді про православні свята. По суті це буде унікальний церковний календар з житіями святих, історіями свят і проповідями (для перегляду тисніть на гіперпосилання):

23 пн Седмиця 2-га після Пасхи. Мчч. Терентiя, Помпiя, Африкана, Максима, Зинона, Олександра, Феодора та iнших 33.

24 вт Радониця. Проводи. Поминання померлих. Сщмч. Антипи, єп. Пергама Асiйського. Мчч. Прокеса i Мартинiана

25 ср Сщмч. Зинона, єп. Веронийського. Муромської iкони Божої Матерi

26 чт Сщмч. Артемона, пресвiтера Лаодикiйського

27 пт Свт. Мартина, спов., папи Римського

28 сб Апп. вiд 70 Аристарха, Пуда i Трофима

29 нд Неділя 3-тя після Пасхи. Свв. жон-мироносиць. Міжнародний православний жіночий день; проповіді: патріарха Філарета, митрополита Антонія.
Свв. Жон-мироносиць: Марії Магдалини, Марії Клеопової, Соломії, Іоанни, Марфи і Марії та інших; праведних Йосифа Аримафейського і Никодима (перехідне святкування в неділю 3-тю після Пасхи).
Мцц. Агапiї, Ірини i Хионiї

Радониця – радість воскресіння померлих. Тиждень 2-й після Пасхи. У вівторок другої седмиці після Пасхи, через день після Фоминої неділі (Антипасхи), Православна Церква встановила поминання спочилих, перше після свята Пасхи. Цього дня християни немов розділяють пасхальну радість про воскресіння Спасителя з членами Церкви, що вже залишили цей світ. За свідченням святителя Іоанна Златоуста (IV ст.), це свято відзначалося на християнських кладовищах ще у давнину.
Етимологічно слово "радониця" походить від слів "рід" і "радість". Особливе місце Радониці в річному колі церковних свят, одразу після Світлого пасхального тижня, зобов'язує християн не сумувати та не нарікати з приводу смерті близьких, а, навпаки, радіти їх народженню в іншому життя – вічному. Перемога над смертю, отримана смертю і воскресінням Христа, витісняє смуток про тимчасову розлуку з рідними.

ХРИСТОС ВОСКРЕС!
Найбільшим злом, яке існує у світі, є смерть. Люди помирають не тому, що життя для них стає тяжким, а тому, що через гріх першої людини, Адама, смерть увійшла в їхню природу. Людина не хоче помирати навіть тоді, коли тяжко хворіє і через старість стає непрацездатною. Чому вона не хоче помирати? Тому що її природа створена Богом для життя вічного. Будучи свобідною, людина обрала не життя, а смерть: через гріх Адама смерть пошкодила людську природу, яку оновити людина не могла. Не могли цього зробити й ангели, оскільки людську природу створили не вони. Людину створив Бог! Тому оновити, а це значить подолати в людській природі смерть, міг тільки її Творець, тобто Бог.

ХРИСТОС ВОСКРЕС!
Цими священними словами, брати й сестри, Церква урочисто свідчить сьогодні про велику подію Воскресіння Христового!
Першим словом Воскреслого із гробу Христа було: «Радуйтесь». Ця пасхальна радість торкається сьогодні наших сердець, вона проникає в глибини нашої душі, і вже не можна знайти такої людини, яка дійсно не раділа б цьому Великому Святу.
Воскресіння Христове не можна уявити собі окремо від хресних страждань Христа Спасителя. Тому ми так радісно і проникливо зустрічаємо кожного року це Величне і Життєдайне Свято.

З головою прес-служби ЛПБА Назарієм Лозинським про значення Страсного Тижня розмовляла кореспондент газети “Експрес” Юлія Курій.
Чому останній тиждень перед святом Воскресіння Христового називають Страсним?
Слід сказати, що Страсний тиждень – це вже особливий період церковного року, який не входить у період Великого Посту. Це особливий тиждень, сповнений особливих піснеспівів і молитов. Усі богослужіння цього тижня оплакують страждання (слов’янською “страсті”) і смерть Сина Божого, тому і називається цей тиждень Страсним.

Про сьогоднішнє свято Благовіщення Пресвятої Богородиці, його історію та духовно-моральне значення в розмові з кореспондентом газети “Експрес” розповідає духівник Львівського молодіжного православного братства Пресвятої Богородиці на честь ікони Її “Нев’янучий Цвіт” митр. прот. Ярослав Ощудляк.