Час відродити християнську традицію святкування жіночого дня у неділю жінок-мироносиць (за два тижні після Пасхи); традицію яку намагалися викорінити безбожні комуністи.
Прохання всіх християн долучитися до відродження цього теплого і радісного свята - православного жіночого дня.

Преподобний Пафнутій був ченцем Печерського монастиря в 13 ст. Прийнявши чернецтво, безперестанно плакав, уявляючи той час, коли він помре, а душу його обступлять ангели й духи злоби і покажуть йому добрі й погані справи, нагадають про все, що робив на землі. Страшний час для грішника, коли душа покидає тіло. Але блаженні плачучі, бо вони втішаться. І преподобний Пафнутій при своїй кончині побачив ангелів, які прийняли його душу і понесли на небо. Преподобний упокоївся в монастирі. Його нетлінні мощі знаходяться в Дальніх печерах, В акафісті всім Печерським преподобним про нього сказано: «Радуйся, Пафнутію, бо, пам’ятаючи час смертний, безперестанно плакав ти; радуйся, бо при кончині від ангелів утішання сподобився ти».
Пам’ять преподобного Пафнутія вшановується 28 лютого.

Преподобний Антоній Печерський мав дар пророкування. Він сказав князю Шимону, сину князя варязького Африкана, що той у битві з половцями мине смерть, знаходячись уже серед трупів, а пізніше першим буде похований у камінній Печерській церкві, яку побудують чудесним способом.
Шимон, повернувшись після битви, розповів преподобному Антонію таке: «Я лежав поранений серед убитих і якась божественна сила підняла мене і зцілила від ран: усіх своїх близьких і воїнів я знайшов неушкодженими. Церкву, у яку мене покладуть після смерті, я бачив двічі: один раз на річці Альмі, коли лежав між убитими, а інший — на морі, коли втікав у Руську землю до князя Ярослава від дядька Якуна, який мене вигнав із Варязького князівства». Після цих слів Шимон віддав преподобному Антонію пояс і золотий вінець із такими словами: «Це я зняв з ікони розп’ятого Христа Спасителя, коли покидав батьківщину. Ти передбачив, що я буду похований тут; мені був голос Божий, який наказав, щоб цим поясом виміряли основу церкви, де я буду похований; вінець же повинен бути прикріплений над жертовником у цій церкві».
Усе це дійсно пізніше збулося.
Пам’ять будівничих соборної Успенської церкви в Києві вшановується 27 лютого.

Святий чудотворець Олексій — виходець із боярського роду. Батьки його — Федір і Марія — були боярами Чернігівського князівства, потім переїхали до Москви, де в 1300 р. народився Олексій. Його хрестили ім’ям Єпевферій.
Одного разу, коли йому було 12 років, хлопчик розставляв в полі сільця для пташок. Заснувши, він почув голос: «Для чого, Олексію, ти даремно трудишся. Я зроблю тебе ловцем людей». Проснувшись, хлопчик нікого біля себе не побачив і дуже здивувався тому, що чув. Він довго думав, що б мали означати ці слова.
У юному віці Олексій залишив своїх батьків і поступив у Богоявленський монастир у Москві. Постригся в ченці під іменем Олексій в 1320 р. Тоді ігуменом монастиря був Стефан — брат великого чудотворця Сергія Родонезького.
Пам’ять святителя Олексія, митрополита Київського і всієї Русі, чудотворця вшановується 25 лютого.

Застосування святої води у повсякденному житті православного християнина є доволі частим. Наприклад, її вживають натщесерце у невеликій кількості, як правило разом із шматочком проскурки - особливо це стосується великої агіасми (води, освяченої напередодні і в самий день свята Хрещення Господнього), нею окроплюють своє житло. Особливою властивістю святої води є те, що, додана навіть у невеликій кількості до води звичайної, вона передає благодатні властивості і їй, тому у випадку нестачі святої води її можна розбавити простою.

Львівська молодь зібралась на святкування Дня православної молоді у храмі Всіх святих землі Української. Це не випадково, адже святі, які жили на теренах України є чудовим прикладом для наслідування сучасній молоді. Отож, ввечері 14 лютого 2013 року Божого, після Всенічної перед святом Стрітення Господнього, молоді православні християни розпочали святкування молитвою до Бога за молебнем, який очолив настоятель храму прот. Віктор Феденьків.
Після спільної молитви молоді люди вели цікаву бесіду з священиком під час якої задавали запитання, ділились власними переживаннями та думками. Отець Віктор в свою чергу давав мудрі поради та по-дружньому ділився власним досвідом.

Преподобний Панкратій, постриженик Києво-Печерського монастиря, жив у 13 ст. Був висвячений у сан ієромонаха. Удостоївся від Господа чудесного дару зцілювати хворих молитвою, постом і помазанням оливою.
Пам'ять преподобного Панкратія Печерського згадується 22 лютого, а також у другу неділю Великого посту та 10 вересня (за новим стилем).

Суттєво важливо, щоб те, що ми читаємо, втілювалося, ставало життям. Прочитана молитва повинна стати програмою дії, а не програмою, яку ми представляємо Богу виконати за нас. Якщо ми прочитали уривок із Писання і він щось значить для нас, він повинен стати життям, тоді він змінить нас достатньо, щоб цей же уривок наступного разу став абсолютно новим, так як ще наступного разу. Але якщо ми не змінимося, то нам буде здаватися, що це просто повторення. Знаєте, це все рівно що відправитися на прогулянку за місто.

Київська православна богословська академія уклала угоду про співпрацю з Національним університетом "Острозька академія" – одним із найпрестижніших навчальних закладів України.
Ця угода передбачає об'єднання зусиль щодо проведення та пропагування фундаментальних досліджень у галузі богослів'я, релігієзнавства та християнської педагогіки і психології. Також навчальні заклади проводитимуть спільні конференції, семінари, круглі столи, обмінюватимуться науковою інформацією, матеріалами, публікаціями.