Увійти за допомогою:
Слідкуйте за нами:
Розділи новин
  • Нові публікації
  • Коментують
  • Біблія українською для твого Android-смарфону
    Завантажуй додаток Біблія на Google Play :) Мова: українська …
  • АллатРа - обережно! секта!
    Протягом останніх років в Україні виникла і почала поширювати свою…
  • Як молитися за померлу людину в перші дні після смерті?
    Коли тіло померлого обмиють, зодягнуть, то відразу ж читають канон,…
  • Анонс: православний табір-рафтінг "Соколині гори 2018"
    Здійсни подорож унікальним маршрутом і відкрий красу Рівненщини,…
  • Популярне
  • АллатРа - обережно! секта!
    Протягом останніх років в Україні виникла і почала поширювати свою…
  • Біблія українською для твого Android-смарфону
    Завантажуй додаток Біблія на Google Play :) Мова: українська …
  • Опитування
    Скільки Вам років?
    до 13
    14-17
    18-23
    24-29
    30-39
    40-50
    більше 50
    • Хмаринка теґів
    • Календар
    • Архів
    «    Серпень 2018    »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
     
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    9
    10
    11
    12
    13
    14
    15
    16
    17
    18
    19
    20
    21
    22
    23
    24
    25
    26
    27
    28
    29
    30
    31
     
    Липень 2018 (3)
    Червень 2018 (1)
    Травень 2018 (1)
    Квітень 2018 (2)
    Лютий 2018 (3)
    Січень 2018 (1)

    Знайшли помилку?

    Виділіть слова з помилкою і натисніть Ctrl + Enter

    Освячено новий храм Всіх святих землі Української м. Львова

    Освячено новий храм Всіх святих землі Української м. Львова25 вересня 2016 року Божого відбулося велике освячення нового храму парафії Всіх святих землі Української у м. Львові (вул. Миколайчука, 2а), а також перша Літургія, яку очолив митрополит Львівський і Сокальський Димитрій (Рудюк). Львівському архієрею співслужили священики храму настоятель прот. Віктор Феденьків, священик прот. Андрій Зборовський, а також ще 14 священників Львівсько-Сокальської єпархії. Митрополит Димитрій нагородив настоятеля храму прот. Віктора Феденьківа митрою, а жертводавців і активних парафіян орденами.

    Про поклоніння на схід (або чому вівтарі наших храмів орієнтовані на схід)

    Про поклоніння на схід (або чому вівтарі наших храмів орієнтовані на схід)Ми поклоняємося на схід не просто і не випадково. Але оскільки ми складаємося з видимого і невидимого, тобто духовного і плотського єства, то приносимо Творцю двояке поклоніння, подібно до того, як (наприклад) співаємо і розумом, і тілесними устами, хрестимося водою і Духом і двояким чином з’єднуємося з Господом, отримуючи таїнства і благодать Духа.

    Слово в день Богоявлення (свт. Іоан Золотоустий) - 1

    Слово в день Богоявлення (свт. Іоан Золотоустий) - 1Бесіда була виголошена, ймовірно, 387 року на свято Богоявлення, тобто після бесіди у день Різдва Христового.
    Проти неприсутніх на священних зібраннях

    Усі ви сьогодні в радості, і тільки я в печалі. Коли я дивлюся на це духовне море і бачу незліченне багатство церкви, а потім подумаю, що після завершення свята ця безліч. відійшовши, знову відійде від нас, то мучуся і печалюся в душі від того, що Церква, яка народила стільки дітей, може утішатися ними не під час кожного зібрання, а тільки у свята. Яке було б духовне піднесення, яка радість, яка слава для Бога, яка користь для душ, якби ми під час кожного зібрання бачили огорожу церкви такою наповненою! Мореплавці і керманичі роблять усе, щоб переплисти море і досягти пристані, а ми піклуємося про те, щоб безперестану носитися по морю, постійно занурюватися у хвилі життєвих справ, крутитися на площах і в судилищах, а тут зустрічатися ледь раз чи двічі за цілий рік.

    Зовнішність важлива, але головне – духовність

    Зовнішність важлива, але головне – духовність
    Сьогодні нерідко можна почути запитання, ба й навіть суперечки, з приводу того, чи годиться жінкам приходити до церкви в штанах, чи не заборонено це церковними канонами. Тому з цього приводу скажу, що окремішно ставлення до штанів ніколи не фіксувалося правилами Церкви загалом і православної віри зокрема. Бо це не віроповчальна норма, а етична, яка має історичні підґрунтя.

    Чому в Церкві перед іконами не тільки моляться, а й цілують їх? Для чого це потрібно?

    Чому в Церкві перед іконами не тільки моляться, а й цілують їх? Для чого це потрібно?Тому, що:
    Ікона для православної людини не просто священне зображення. Це свого роду вікно в духовний світ, що дозволяє хоча б через образ святого зустрітися з ним, звернутися до нього з молитовним проханням, подякувати за допомогу і просто висловити свою любов. У православному богослов'ї ікони цей принцип сформульовано таким чином: «Честь, яка віддається образу, переходить на Першообраз». За вченням Церкви, шанування ікон і поклоніння їм відноситься не до матеріалу ікони, не до дерева і фарб, а до того, хто зображений на іконі (первообразу) . У повсякденному житті ми теж не раз стикалися з цим принципом. Закохані зберігають фото один одного і в розлуці цілують їх, розмовляють з ними. А якщо фото мами раптом випадково впаде на підлогу, то навряд чи знайдеться людина, яка тут же не кинеться його піднімати, причому зовсім не тому, що дорогий клаптик паперу, покритий фотоемульсією.
    Так само і віруючі цілують ікони, тому що люблять тих, хто на них зображений.

    Про храм Покрови Пресвятої Богородиці (м. Львів, вул. Щирецька, 36)

    Про храм Покрови Пресвятої Богородиці (м. Львів, вул. Щирецька, 36)Трикупольний дерев’яний храм, прикрашений дерев’яною різьбою, збудований у лемківському стилі. Тому і у Львові, навіть за межами України (в Польщі) його називають "лемківською православною церквою". За бажанням будівничого цього храму - Петра Івановича Писарчука, який має лемківське коріння, в будівлі храму відображено історію й традиції лемківського етносу, своєрідну, неповторну красу церковної архітектури Лемківщини та й загалом мальовничість цього прадавнього українського краю. Церква, яка щодня привертає до себе красою та духовністю сотні людей, направду вважається шедевром дерев'яної церковної архітектури. Вона оздоблена десятками різьблених ікон, у які майстри вклали не лише весь свій мистецький хист, але й частку власної душі.
    Спочатку будівля мала дещо інший вигляд: він нагадував церкву в родинному селі пана Писарчука, яке тепер уже знаходиться на території Польщі. Проте через збільшення кількості вірних, які забажали молитися у стінах Покровської церкви, було прийнято рішення про перебудову. Внаслідок цього вона отримала свій теперішній вигляд.
    Веб-сайт: http://hram.lviv.ua/h-p.html

    Як поводитись у храмі? Молитва при вході у храм

    Як поводитись у храмі? Молитва при вході у храмХрам - Дім Божий, у якому здійснюються богослужіння. У храмі перебуває особлива благодать, ласка Божа, яка передається віруючим через священнослужителів як провідників цієї благодаті. Храм є святим місцем, де невидимо присутній Сам Бог. На престолі храму постійно перебувають "запасні Дари", найсвятіше Причастя на смертельний випадок для вірних. Тому до храму заходять хрестячись і з молитвою, а поводяться тихо та благоговійно. Чоловіки скидають головні убори, жінки - покривають голови. Під час богослужіння не можна розмовляти, ходити, сміятись.

    Життя 12 греків, будівників соборної Успенської церкви Києво-Печерської лаври

    Життя 12 греків, будівників соборної Успенської церкви Києво-Печерської лавриПреподобний Антоній Печерський мав дар пророкування. Він сказав князю Шимону, сину князя варязького Африкана, що той у битві з половцями мине смерть, знаходячись уже серед трупів, а пізніше першим буде похований у камінній Печерській церкві, яку побудують чудесним способом.
    Шимон, повернувшись після битви, розповів преподобному Антонію таке: «Я лежав поранений серед убитих і якась божественна сила підняла мене і зцілила від ран: усіх своїх близьких і воїнів я знайшов неушкодженими. Церкву, у яку мене покладуть після смерті, я бачив двічі: один раз на річці Альмі, коли лежав між убитими, а інший — на морі, коли втікав у Руську землю до князя Ярослава від дядька Якуна, який мене вигнав із Варязького князівства». Після цих слів Шимон віддав преподобному Антонію пояс і золотий вінець із такими словами: «Це я зняв з ікони розп’ятого Христа Спасителя, коли покидав батьківщину. Ти передбачив, що я буду похований тут; мені був голос Божий, який наказав, щоб цим поясом виміряли основу церкви, де я буду похований; вінець же повинен бути прикріплений над жертовником у цій церкві».
    Усе це дійсно пізніше збулося.
    Пам’ять будівничих соборної Успенської церкви в Києві вшановується 27 лютого.

    Свято (оповідання про Собор Пресвятої Богородиці)

    Свято (оповідання про Собор Пресвятої Богородиці)- Синку, доброго ранку! - тато відчинив віконниці, щоб яскравий потік сонячних променів влився в кімнату. - Прокидайся!
    - Навіщо? - пробурмотів крізь сон Павло. - В нас канікули! - й повернувся на інший бік.
    - Підемо до церкви, сьогодні ж Марії - другий день Різдвяних свят! Ну ж бо, швиденько!
    - Зараз, тату, - знову почувся сонний голос Павла, - щe трішечки.
    - Гаразд, десять хвилин ще можеш поніжитися, а тоді ми з мамою чекаємо тебе вже вмитого й одягненого на кухні. І дуже прошу не затримуватися, бо спізнюватися негарно, особливо до церкви.

    Що може перешкоджати християнському шлюбу?

    Що може перешкоджати християнському шлюбу?Найчастіше ті, що готуються до вінчання спочатку реєструють цивільний шлюб у державних органах. Православна Церква вважає цивільний шлюб позбавленим благодаті, але як факт визнає й не вважає його незаконним блудним співжиттям. Проте умови дійсності шлюбу за цивільним законодавством і за церковними канонами мають розбіжності. Не всякий цивільний шлюб може бути освячений у церкві. Церква не допускає вступ у шлюб більше трьох разів. За цивільним законодавством дозволений четвертий і п'ятий шлюб, які Церква не благословляє. Не благословляється шлюб, якщо один із наречених (і тим більше обоє) виявляє себе атеїстом і говорить, що він прийшов на вінчання лише на настійну вимогу чоловіка або батьків.

    Про поведінку в храмі під час таїнства шлюбу

    Про поведінку в храмі під час таїнства шлюбуЧасто здається, начебто наречений і наречена, рідні й друзі, що супроводжують їх, прийшли в храм не для молитви за тих, що вступають в шлюб, а на якесь дійство. Очікуючи закінчення літургії, вони розмовляють, сміються, ходять по храму, стають спиною до образів і іконостасу. Всім запрошеним у храм і на таїнство шлюбу треба знати, що під час таїнства Церква ні про кого більше не молиться, як тільки про двох осіб — нареченого й наречену (хіба тільки один раз вимовляється молитва «за батьків, що виховали»).
    Сортувати статті за: датою | популярністю | відвідуваністю | коментарями | абеткою