Молитва за воїнів, що йдуть на війну
Владико Господи, Боже отців наших, Тебе просимо і Тебе смиренно і з розчуленням благаємо: зглянься милостиво на молитву нас, недостойних рабів Твоїх, і як колись Сам благозволив єси виступити з угодником Твоїм Мойсеєм, виводячи людей Своїх, Ізраїля, з Єгипту в землю обітовану, так і нині Сам виступи з рабом Твоїм цим (ім’я головнокомандувача) та воїнами цими, і Сам будь їм помічником і заступником, і збережи їх і вдень, і вночі невразливими і неушкодженими від усякої злої напасті і недуги, голоду, потоплення і від усякого страху. І як колись Ісуса Навіна на Амаліка і на царства Ханаанські, що воювали з ним, хрестовидним здійманням рук Мойсеєвих підтримав, щоб подолати їх, і тим самим Зіва, і Зевея, і Салмана, і всіх князів їх погубив; або як допоміг єси Гедеону з трьома стами вибраних мужів перемогти множество мадіамське, так і цим вірним рабам Твоїм міць, силу і мужнє серце, допомогу і заступництво даруй. І як явленням Хреста на небі першому з християнських царів Костянтину сприяв єси у перемозі над противними Тобі супостатами, так і цим христоіменитим рабам Твоїм перемогу, і силу, і подолання над усіма ворогами і безбожними поганцями милостиво подай і з усіх боків ополченням Ангелів Твоїх огради їх, і озброй їх силою і захистом Чесного і Животворчого Хреста в ім’я Тебе, Бога Отця, і Возлюбленого і Єдинородного Сина Твого, Господа нашого Ісуса Христа, і Всесвятого і Животворчого Твого Духа нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Максимально надійним способом захисту від зараження ВІЛ статевим шляхом є сексуальне утримання та вірність неінфікованих партнерів один одному (рекомендація Всесвітньої організації охорони здоров'я у Міжнародний день боротьби зі СНІДом 1992 року). 
Не треба прикрашати себе, бо це зайве і даремне. Не треба привчати свого чоловіка до того, щоб він любив лише зовнішність. Якщо ти будеш так прикрашати себе, то він, звикнувши до цього, зважаючи лише на твоє обличчя, легко може бути спокушений розпустою. Навпаки, якщо ти навчиш його любити доброчесність і скромність, то він не скоро вчинить перелюб, тому що у блудниці не знайде того, але знайде противне тому. Вчи його знаходити задоволення в скромності, а це ти можеш зробити тоді, коли ти будеш скромною. Справді, якщо ти сама легковажна і хтива, то як можна з тобою поводитися пристойно?
Отже, роль жінки в Церкві є такою ж, як і роль кожного християнина, незалежно від статі, національностей, соціального статусу, стану здоров'я і т.д. - співслужіння Христу в справі нашого спасіння. В силу своїх індивідуальних обдарувань жінка може вибрати адміністративне служіння в Церкві, бути богословом, іконописцем або керівником хору, прожити побожне життя в чернечому званні або ж у високому званні матері - але все це лише зовнішні вираження деяких аспектів життя християнина. Головне - це «захована людина серця в нетлінні лагідного й мовчазного духа, що дорогоцінне перед Богом» (1Петра 3:4). Тому що Тіло Христове складається не з адміністраторів, богословів або іконописців, навіть не зі священнослужителів, але з християн. І роль кожного християнина, чоловіка чи жінки, за словами преп. Серафима Саровського, «наживання Духа Святого Божого».
Найпоширеніша думка про взаємини чоловіка і жінки базується, і небезпідставно, на текстах зі Священного Писання, що читаються привселюдно під час Таїнства Вінчання. Як вже зазначалося вище, спрощене розуміння того, що дружини повинні коритися своїм чоловікам (Еф. 5:22), часто викликає оплески з боку чоловіків, але спробуємо розібратися про що саме пише Апостол. Чи не виявиться, що Апостол Павло духовніший за нас, і що в своєму розумінні великої таємниці Христа і Церкви ми нічим не відрізнятимемось від стародавніх юдеїв, які кивали своїми головами, не розуміючи великої таємниці нашого спасіння (Мф. 27:39-43).
У православному віровченні проблеми статей просто немає, як і немає питання про роль жінки в Церкві. Такого роду проблеми і питання приносяться до Храму Божого людьми із суспільства і сім'ї в яких вони проживають. Наприклад, посварившись з дружиною чоловік може дорікнути їй цитатою з послання Апостола Павла, що безсумнівно відіб'ється на церковній самосвідомості як чоловіка, так і дружини. А почувши по телевізору феміністичні попередження про дискримінацію проти жінок, людина свідомо чи несвідомо несе їх у Церкву, і починає порівнювати Церковне життя - принаймні, таке, яке вона бачить - з гуманістичними, в тому числі і з феміністичними, принципами. Крім того, проблема часто посилюється самими служителями вівтаря, які, хто жартома, а хто і всерйоз, цитують зі Святих Отців щось на зразок «Тримайся подалі від жінок і архієреїв», забуваючи при цьому згадати, що ця порада була надана конкретним старцем-монахом конкретному молодому послушнику, і не є якимось узагальнюючим принципом православної свідомості.
Не секрет, що 