Найпоширеніша думка про взаємини чоловіка і жінки базується, і небезпідставно, на текстах зі Священного Писання, що читаються привселюдно під час Таїнства Вінчання. Як вже зазначалося вище, спрощене розуміння того, що дружини повинні коритися своїм чоловікам (Еф. 5:22), часто викликає оплески з боку чоловіків, але спробуємо розібратися про що саме пише Апостол. Чи не виявиться, що Апостол Павло духовніший за нас, і що в своєму розумінні великої таємниці Христа і Церкви ми нічим не відрізнятимемось від стародавніх юдеїв, які кивали своїми головами, не розуміючи великої таємниці нашого спасіння (Мф. 27:39-43).

Виховання дітей можна порівняти із працею садівника, який зрощує і доглядає свій сад. Садівник з любов’ю доглядає за своїми улюбленцями, поливає, одобрює, захищає їх від хворіб, підрізує гілки у дерев при формуванні правильної крони, прищеплює їм найкращі сорти, а найголовніше, знає особливості кожного деревця і має терпіння в очікуванні тих плодів, які можуть вирости на них, адже на все свій час. Батьки, як турботливі садівники, огортаючи дитя любов’ю, повинні допомогти зрости особистості. Виховання – не адміністративне управління безсмертною дитячою душею, не сфера вседозволеності, а процес творчий і неповторний, у якому батьки повинні знайти золоту середину, щоб допомогти зростати тому, хто створений на образ і подобу Божу. Зауважу, що правильний шлях виховання – це дорога, якою ступає сім’я у своїй повноті, співпереживаючи зачаття дитятка і його народження, від народження до зрілості…

Як я все встигаю? А хто сказав, що я все встигаю? Нічого я не встигаю! У мене ті самі проблеми. Робота, кар’єра, особисте зростання, спасіння душі, батьківщини, а також людства. Трудоголізм, перфекционізм і навіть трохи гедонізм. Часу на сім’ю і дитину катастрофічно не вистачає. От зараз я сиджу й пишу цю колонку замість того, щоб відірвати Тимоху від мультиків і піти з ним гуляти. І перш, ніж судити мене за це – на себе подивіться.

Можливо, спершу це здасться трохи дивним, а комусь зовсім безглуздим, але вагітність приносить користь. І, в першу чергу, самій жінці. Ось, задумайтеся, що відбувається з представницями прекрасної половини людства, як тільки вони дізнаються і усвідомлюють, що їх соціальний статус відтепер інший? Так, світ перевертається догори дном, і з цього часу життя змінюється настільки, що вже ніколи не стане таким як було. Можливо ті жінки, які народжували (або наслухались про вагітність і пологи) почнуть розповідати про токсикоз, загострення хронічних захворювань, неймовірних розтяжках, післяпологової депресії та та інші «приємності», які іноді супроводжують вагітність. Згодні. Це - не придумані факти і явища. Але, погодьтеся, всі вони виникають тільки з нашої вини (іноді, унаслідок поганої екології). Хто нам заважав до вагітності стежити за своїми зубами, а під час неї правильно доглядати за ними і пити препарати, які містять кальцій або ж елементарно раціонально харчуватися? Хто нам заважав доглядати за своїм тілом і не «лопати» по 6 тістечок перед сном, виправдовуючи себе тим, що «вагітним не можна відмовляти», «вагітним потрібно їсти за двох»? Але зараз розмова не про це. Давайте, все-таки, подивимося, яка може бути користь від вагітності.

Йосиф старанно піклувався про Марію й Дитину. А коли Ангел повідомив йому про небезпеку, рятуючи Богородицю й Ісуса від злого Ірода, втік із ними до Єгипту, на довгі роки полишивши рідний дім. Чи ж легко було йому? Ні, нелегко, але вірно служив Йосиф Діві Марії й Божій Дитині. Багато терпінь і поневірянь випало на їхню спільну долю. І лише міцна віра в Бога, взаємна любов і повага допомогли їм подолати всі пере¬шкоди й небезпеки. Разом вони жили благочестиво, скромно, в любові та злагоді, у постійній молитві. До самої смерті оберігав Йосиф Скарб, довірений йому Богом, але не загордився - був скромним і лагідним до кінця своїх літ.
В неділю після Різдва Христового вшановується пам’ять святого Йосипа-Обручника.