Увійти за допомогою:
Слідкуйте за нами:
Розділи новин
  • Нові публікації
  • Коментують
  • УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ ВЛАДИЧИЦІ НАШОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ
    Історія Успіння Божої Матері Тропар, величання, кондак свята Успіння…
  • Біблія українською для твого Android-смарфону
    Завантажуй додаток Біблія на Google Play :) Мова: українська …
  • АллатРа - обережно! секта!
    Протягом останніх років в Україні виникла і почала поширювати свою…
  • Як молитися за померлу людину в перші дні після смерті?
    Коли тіло померлого обмиють, зодягнуть, то відразу ж читають канон,…
  • Популярне
    Где то косяк! Проверь правильность строки подключения. Возможно просто нет новостей за последние 30 дней.
    Опитування
    Коли Ти святкуєш Жіночий день?
    у Неділю жінок-мироносиць
    8 березня
    • Хмаринка теґів
    • Календар
    • Архів
    «    Жовтень 2018    »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    9
    10
    11
    12
    13
    14
    15
    16
    17
    18
    19
    20
    21
    22
    23
    24
    25
    26
    27
    28
    29
    30
    31
     
    Серпень 2018 (1)
    Липень 2018 (3)
    Червень 2018 (1)
    Травень 2018 (1)
    Квітень 2018 (2)
    Лютий 2018 (3)

    Знайшли помилку?

    Виділіть слова з помилкою і натисніть Ctrl + Enter

    ПОСЛАННЯ СВЯТОГО І ВЕЛИКОГО СОБОРУ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

    ПОСЛАННЯСВЯТОГО І ВЕЛИКОГО СОБОРУ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

    Православним людям і кожній людині доброї волі

    ПОСЛАННЯ СВЯТОГО І ВЕЛИКОГО СОБОРУ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ


    Ми звеличуємо і славимо Бога «милосердя і всякої втіхи» [2 Кор. 1:3], що сподобив нас зібратися в тиждень П'ятидесятниці (18-26 червня 2016 року) на острові Крит, де апостол Павло і учень його Тит проповідували Євангеліє в перші роки життя Церкви. Ми дякуємо Богові в Трійці за те, що Він благоволив нам завершити в одностайності труд Святого і Великого Православного Собору, скликаного Вселенським Патріархом Варфоломієм в однодумності з Предстоятелями Помісних Православних Автокефальних Церков.

    Вірно наслідуючи приклад апостолів і Богоносних отців, ми знову заглибилися в Євангеліє свободи, заради якої нас визволив Христос (Гал. 5:1). Основою наших богословських обговорень була впевненість в тому, що Церква живе не для себе. Вона несе свідчення Євангелія благодаті та істини і пропонує всьому світові дари Божі: любов, мир, справедливість, примирення, силу Хреста і Воскресіння і сподівання на вічність.

    1) Головним пріоритетом Святого і Великого Собору було проголошення єдності Православної Церкви. Наявна єдність має зміцнюватися і приносити нові плоди, спираючись на Божественну Євхаристію і апостольське спадкоємство Єпископів. Єдина Свята Соборна і Апостольська Церква є Божественно-людською спільнотою, передчуттям і досвідом есхатону в Божественній Євхаристії. Як безперервна П'ятидесятниця, вона є пророчим голосом, якого неможливо примусити мовчати, присутність і свідчення Царства Бога любові.

    Православна Церква, вірна одностайному Апостольському Переданню і своєму сакраментальному досвіду, є справжньою спадкоємницею Єдиної Святої Соборної і Апостольської Церкви, як це сповідується у Символі віри і підтверджується вченням Отців Церкви. Наша Церква у своїх таїнствах, зі Святою Євхаристією в осерді, переживає таїну Божественної ікономії.

    Православна Церква втілює свою єдність і соборність «у Соборі». Соборність пронизує її організацію та спосіб прийняття рішень, визначає її шлях. Православні Автокефальні Церкви не є федерацією церков, але Єдиною Святою Соборною і Апостольською Церквою. Кожна помісна Церква, оскільки вона подає Євхаристію, є місцевою присутністю і проявом Єдиної Святої Соборної і Апостольської Церкви. Що стосується православної діаспори в різних країнах світу, було прийняте рішення продовжити роботу Єпископських Асамблей до тих пір, поки не стане можливим здійснення канонічної строгості (акрівії). Ці асамблеї складаються з канонічних єпископів, які призначені кожною Автокефальною Церквою і залишаються підпорядкованими своїм Церквам. Належне функціонування цих єпископських асамблей гарантує дотримання православного принципу соборності.

    В ході роботи Святий і Великий Собор підкреслив важливість Зібрань (Синаксисів) Предстоятелів, що вже мали місце, і запропонував зробити Святий і Великий Собор постійною установою, що буде скликатися кожні сім або десять років.

    2) Як учасники Святої Євхаристії і молитовники за весь світ, ми повинні продовжувати «літургію після Божественної літургії» і нести свідчення віри близьким і далеким, згідно з ясною заповіддю Господа перед Його вознесінням: «будете Моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї та Самарії й аж до краю землі» (Діян. 1:8). Нова євангелізація народу Божого в сучасних секуляризованих суспільствах і євангелізація тих, хто ще не дійшов до пізнання Христа, залишається постійним обов'язком Церкви.

    3) Відповідно до свого обов'язку свідчити істину і свою апостольську віру, наша Церква надає великого значення діалогу, в першу чергу з неправославними християнами. Через це решта християнського світу точніше пізнає істинність Православного Передання, цінність святоотцівського вчення та літургійного життя і віри православних. Діалоги, що ведуть Православні Церкви, ні в якому разі не мають на увазі компроміс у питаннях віри.

    4) Вибухи фундаменталізму в різних релігіях є виразом хворобливої релігійності. Тверезий міжрелігійний діалог значно допомагає розвитку взаємної довіри, миру і примиренню. Олія релігійного досвіду має бути використана для лікування ран, а не для розпалювання вогню воєнних конфліктів. Православна Церква рішуче засуджує розширення воєнного насильства, переслідування, вигнання і вбивство членів релігійних меншин, насильницьке навернення, торгівлю біженцями, викрадення людей, тортури і огидні кари. Вона засуджує руйнування церков, релігійних символів і пам'ятників культури. Особливо висловлює вона свою глибоку стурбованість з приводу становища християн і всіх переслідуваних меншин на Близькому Сході. Вона закликає уряди в цих регіонах захистити місцевих православних та інших християн і всі групи населення, що мають невідчужуване право залишатися у своїх країнах як громадяни з рівними правами. Наш Собор звертається до всіх сторін негайно докласти систематичних зусиль, щоб припинити воєнні конфлікти на Близькому Сході і всюди, де продовжуються збройні зіткнення, і надати можливість всім переміщеним особам повернутися до своїх домівок.

    Ми звертаємо наш заклик особливо до зверхників світу сього діяти так, щоб мир і справедливість переважали у рідних країнах біженців. Ми закликаємо цивільні влади, громадян і православних християн у країнах, де переслідувані знаходять притулок, продовжувати допомагати їм на межі або навіть за межею своїх можливостей.

    5) Сучасна секуляризація шукає автономію людини від Христа і духовного впливу Церкви, який вона безпідставно ототожнює з консерватизмом. Але західна цивілізація несе на собі незгладний відбиток тривалого внеску християнства. Більше того, Церква висвітлює рятівне значення Христа, Боголюдини, і Його Тіла як місця і способу жити у свободі.

    6) На відміну від сучасного підходу до шлюбу, Православна Церква розглядає нерозривні любовні стосунки чоловіка й жінки як «велику таємницю ... Христа і Церкви». Так само вона називає сім'ю, що виникає з цих стосунків і є єдиною гарантією виховання дітей, «малою церквою».

    Церква завжди підкреслювала цінність самообмеження. Але християнська аскеза докорінно відрізняється від будь-якого дуалістичного аскетизму, який відсторонює людину від життя і людей. Навпаки, Церква пов'язує аскезу із сакраментальним церковним життям. Самообмеження стосується не лише чернечого життя. Аскетичний етос властивий християнському життю в усіх його проявах.

    **

    Святий і Великий Собор, крім конкретних тем, про які він ухвалив рішення, коротко відзначає такі важливі сучасні питання:

    7) Що стосується зв’язків між християнською вірою і природничими науками, Православна Церква уникає контролю над науковими дослідженнями і не займає ту чи іншу позицію стосовно кожного наукового питання. Вона дякує Богові за дар вченим розкривати невідомі виміри Божественного створіння. Сучасний розвиток природничих наук і технологій призвів до радикальних змін у нашому житті. Він надає значні переваги, такі як полегшення повсякденного життя, лікування важких захворювань, спрощення комунікації між людьми, освоєння космічного простору і т. ін. Однак, незважаючи на це, він має і багато негативних наслідків, таких як маніпуляція свободою, поступова втрата цінних традицій, руйнування природного середовища і відкидання моральних цінностей. Наукове знання, хоч би як швидко воно не просувалося, не мотивує людської волі, не дає відповіді на серйозні моральні й екзистенційні питання та, на пошуки сенсу життя і світу. Такі питання потребують духовного підходу, який Православна Церква намагається забезпечити через біоетику, засновану на християнській етиці і святоотецькому вченні. Разом із своєю повагою до свободи наукового дослідження Православна Церква, підкреслюючи гідність людини та її божественне призначення, в той же час указує на небезпеку, приховану в деяких наукових досягненнях.

    8) Очевидно, що сучасна екологічна криза зумовлена духовними й моральними причинами. Її коріння пов'язані з жадібністю й егоїзмом, які призводять до бездумного використання природних ресурсів, забруднення атмосфери шкідливими речовинами і зміни клімату. Християнська відповідь на цю проблему вимагає покаяння у зловживаннях, аскетичного настрою як протиотрути проти надмірного споживацтва, але водночас — культивування свідомості, що людина є «домоправителем», а не власником творіння. Церква ніколи не перестає підкреслювати, що майбутні покоління також мають право на природні ресурси, які дав нам Творець. З цієї причини Православна Церква бере активну участь у різних міжнародних екологічних ініціативах і призначила 1 вересня днем молитви про захист навколишнього природного середовища.

    9) Проти нівелювання та безособової стандартизації, що стимулюється у різні способи, Православ'я пропонує повагу до конкретних особливостей окремих людей і народів. Воно також виступає проти перетворення економіки на щось незалежне від основних потреб людини, на якусь самоціль. Прогрес людства пов'язаний не лише з підвищенням рівня життя чи економічним розвитком на шкоду духовним цінностям.

    10) Православна Церква не втручається в політику. Її голос залишається самостійним, але й пророчим, як благотворне втручання в ім'я людини. Права людини сьогодні перебувають в центрі політики як відповідь на соціальні та політичні кризи і струси, яка прагне захистити громадянина від свавілля державної влади. Наша Церква додає до цього зобов'язання і відповідальність громадян, а також необхідність постійної самокритики з боку як політиків, так і громадян для поліпшення суспільства. І перш за все вона підкреслює, що православний ідеал щодо людини перевищує горизонт встановлених прав людини і що «найвищою за все є любов», як відкрив Христос і як всі вірні, що слідують за Ним, знають це зі свого досвіду. Церква наполягає також, що основоположним правом людини є захист релігійної свободи, а саме свободи совісті, віросповідання й релігії, однаково кожної окремої людини і спільнот, в приватному та суспільному житті, право на свободу богослужіння і практики, право виявляти назовні свою релігію, а також право релігійних громад на релігійну освіту і повноцінну діяльність і виконування ними своїх релігійних обов'язків, без будь-якого прямого або непрямого втручання з боку держави.

    11) Православна Церква звертається до молоді, що прагне повноти життя у свободі, справедливості, творчості та любові. Вона закликає їх свідомо приєднатися до Церкви Того, Хто є Істиною і Життям. Прийти, приносячи до церковного тіла свою життєздатність, свої тривоги і турботи та свої очікування. Молодь — це не лише майбутнє, але й динамічне і творче сьогодення Церкви, як на місцевому, так і на світовому рівні.

    12) Святий і Великий Собор відкрив наш горизонт до сучасного різноманітного й багатогранного світу. Він підкреслив нашу відповідальність в місці та часі, а тим більше у перспективі вічності. Православна Церква, зберігаючи недоторканою свою сакраментальну і сотеріологічну природу, чутлива до болю, лиха і заклику до справедливості і миру народів світу. Вона звіщає «день-у-день Його спасіння», повідає «між племенами Його славу, між усіма народами Його діла предивні» (Псалом 95/96).

    Помолімося, щоб «Бог усякої благодаті, що вас покликав до вічної Своєї слави у Христі, Він сам, коли постраждаєте трохи, вас удосконалив, утвердив, зміцнив, утривалив. Йому слава й сила по віки вічні! Амінь» (1 Петра 5:10-11).

    Читай наступний документ: ЕНЦИКЛІКА СВЯТОГО І ВЕЛИКОГО СОБОРУ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (Крит 2016)


    Згодом будуть додані усі документи Святого і Великого Собору Православної Церкви. Слідкуйте за оновленнями!


    † Варфоломій Константинопольський, голова

    † Феодор Александрійський

    † Феофіл Єрусалимський

    † Іриней Сербський

    † Даниїл Румунський

    † Хризостом Кіпрський

    † Єронім Афінський та всієї Греції

    † Савва Варшавський та всієї Польщі

    † Анастасій Тиранський, Дурреський та всієї Албанії

    † Ростислав Прешовський, Чеських земель і Словаччини



    Делегація Вселенського Патріархату

    † Лев Карельский та всієї Фінляндії

    † Стефан Таллінський та всієї Естонії

    † Старець-Митрополит Іоанн Пергамський

    † Старець-Архієпископ Димитрій Американський

    † Августин Германський

    † Іриней Критський

    † Ісайя Денверський

    † Алексій Атлантський

    † Яків Принцевих островів

    † Йосип Прикониський

    † Мелітон Філадельфійський

    † Еммануїл Гальський

    † Нікіта Дарданельський

    † Миколай Детройтський

    † Герасим Сан-Франциський

    † Амфілохій Кісамський і Селінський

    † Амвросій Корейський

    † Maксим Селіврійський

    † Амфілохій Адріанопольський

    † Калліст Діоклійський

    † Антоній Ієрапольський, глава українських православних у США

    † Йов Телмиський

    † Йоанн Харупольський, глава Патріаршого Екзархату православних парафій російської традиції в Західній Європі

    † Григорій Ніський, глава карпаторуських православних у США



    Делегація Александрійського Патріархату

    † Гавриїл Леонтопольський

    † Макарій Найробський

    † Йона Кампальський

    † Серафим Зімбабвійський і Ангольський

    † Александр Нігерійський

    † Феофілакт Трипольський

    † Сергій Миса Доброї Надії

    † Афанасій Киринський

    † Алексій Карфагенський

    † Єронім Мванський

    † Георгій Гвінейський

    † Миколай Ермупольський

    † Димитрій Іринупольький

    † Дамаскін Йоганнесбургський і Преторійський

    † Наркис Аккрський

    † Еммануїл Птолемейський

    † Григорій Камерунський

    † Никодим Мемфіський

    † Мелетій Катангський

    † Пантелеймон Браззавільський і Габонський

    † Інокентій Бурундійський і Руандський

    † Хризостом Мозамбікський

    † Неофіт Ніерський і Кенійських гір



    Делегація Єрусалимського Патріархату

    † Венедикт Філадельфійський

    † Аристарх Константинський

    † Феофілакт Йорданський

    † Нектарій Амфидонський

    † Філумен Пельський



    Делегація Сербської Церкви

    † Йоанн Охридський і Скопійський

    † Амфілохій Чорногорський і Приморський

    † Порфирій Загребський і Люблянський

    † Василій Сремський

    † Лукіан Будімській

    † Лонгин Новограчаницький

    † Іриней Бачський

    † Хризостом Зворницький і Тузлинський

    † Юстин Жичський

    † Пахомій Вранський

    † Йоанн Шумадійський

    † Ігнатій з Браничевський

    † Фотій Далматинський

    † Афанасій Біхачський і Петровацький

    † Йоанникій Нікшичський і Будимлянський

    † Григорій Хахумський і Герцеговинський

    † Мілютін Вальєвський

    † Максим Західної Америки

    † Іриней Австралії і Нової Зеландії

    † Давид Крушевачський

    † Йоанн Славонський

    † Андрій Австрії та Швейцарії

    † Сергій Франкфуртський і Германський

    † Іларіон Тимокський



    Делегація Румунської Церкви

    † Феофан Яський, Молдавський і Буковинський

    † Лаврентій Сібіуський і Трансільванський

    † Андрій Вадський, Фелеаксьский, Клужський, Альбійський, Крисанський і Марамурешський

    † Іриней Краєвський і Олтенійський

    † Йоанн Тімішоарський і Банатський

    † Йосип Західної і Південної Європі

    † Серафим Німеччини і Центральної Європи

    † Нифон Тирговішський

    † Іриней Альба-Юльський

    † Йоахим Романський і Бакеуський

    † Кассіан Нижньо-Дунайський

    † Тимофій Арадський

    † Миколай Американський

    † Софроній Орадийський

    † Никодим Страхайський і Северинський

    † Віссаріон Тулчинський

    † Петроній Селажський

    † Силуан Угорський

    † Силуан Італійський

    † Тимофій Іспанський і Португальський

    † Макарій Північної Європи

    † Варлаам Плоештський, вікарій Патріарха

    † Еміліан Ловіштенський, вікарій Архиєпископа Римнікського

    † Йаонн Касссіан Вичинський, вікарій Архієпископа Північної і Південної Америки



    Делегація Кіпрської Церкви

    † Георгій Пафоський

    † Хризостом Китийський

    † Хризостом Кіринійський

    † Афанасій Лімассольський

    † Неофіт Морфський

    † Василій Константський і Аммохостський

    † Нікіфор Кікський і Тіллірійський

    † Ісайя Тамасський і Ориниський

    † Варнава Триміфунтський і Левкарійський

    † Христофор Карпасийський

    † Нектарій Арсинойський

    † Миколай Амафунтський

    † Епіфаній Лидрський

    † Леонтій Хитрський

    † Порфирій Неапольский

    † Григорій Месаорійський



    Делегація Елладської Церкви

    † Прокопій Філіппійський, Неапольський і Тассоський

    † Хризостом Перістерійський

    † Герман Ілійський

    † Александр Мантінійський і Кінурійський

    † Ігнатій Артийський

    † Дамаскін Дидимотихійський, Орестіадський і Суфлійський

    † Алексій Нікейський

    † Єрофей Навпактський і Святовласійський

    † Євсевій Самоський і Ікарійський

    † Серафим Касторійський

    † Ігнатій Димітріадський і Алмирський

    † Никодим Кассандрійський

    † Єфрем Ідрський, Спетський і Егінський

    † Феолог Серський і Негітський

    † Макарій Сидирокастронський

    † Анфім Александрупольський

    † Варнава Неапольський і Ставропольський

    † Хризостом Мессинський

    † Афінагор Ілійський, Ахарнийський і Петрополійський

    † Йоанн Ланкадаський, Літійський і Рентинийський

    † Гавриїл Новоіонійський і Філадельфійський

    † Хризостом Нікопольський і Превезійський

    † Феокліт Єрисоський, Афонський і Ардамеріонський



    Делегація Польської Церкви

    † Симон Лодзинський і Познанський

    † Авель Люблінський і Холмський

    † Яків Білостокський і Гданський

    † Георгій Семятичський

    † Паісій Горлицький



    Делегація Албанської Церкви

    † Йоанн Корчинський

    † Димитрій Гірокастринський

    † Миколай Аполлонійський і Фієрський

    † Антоній Ельбасанський

    † Нафанаїл Амантійський

    † Астій Вілідський



    Делегація Церкви Чеських земель і Словаччини

    † Михаїл Пражський

    † Ісайя Шумперкський

    † Єремія Швейцарський, глава Секретаріату Всеправославного Святого і Великого Собору



    Сподобалося? Розкажи друзям:
    • Коментарі (0)
    • Вконтакті
    • Facebook
    • Довідка
    Бажаєте висловитися?

    Рекомендуємо Вам авторизуватися, в цьому випадку ви зможете підписатися на коментарі до статей і бачити інформацію, приховану від анонімних відвідувачів.

    Без реєстрації на сайті, ви можете залишати коментарі через спеціальні плагіни.
    Вкладка Коментарі - стандартна форма сайту Hram.Lviv.UA
    Вкладка ВКонтакті - дозволяє опублікувати відгук через vk.com
    Вкладка Facebook - дозволяє опублікувати відгук через Facebook.com