Священний Синод закликав православних українців активно сприяти невідкладному досягненню єдності

Священний Синод Української Православної Церкви КП закликає всеукраїнську православну паству молитися про успішне церковне об’єднання, просити архієреїв, духовенство і мирян УАПЦ активно сприяти невідкладному досягненню єдності.



СЛУХАЛИ:
Заяву Архієрейського собору УАПЦ щодо об’єднання УАПЦ і УПЦ КП в єдину Церкву.

ДОВІДКА:
Після упокоєння в лютому 2015 р. Предстоятеля УАПЦ митрополита Мефодія (Кудрякова) поновилися контакти з представниками УАПЦ щодо об’єднання та утворення єдиної Помісної Української Православної Церкви.

Під час зустрічей з митрополитами та єпископами Українських Православних Церков у Діаспорі (в Канаді та США) було засвідчено, що ці Церкви, так само, як і Константинопольська Мати-Церква, під омофором якої вони перебувають, підтримують та вітають процес об’єднання УАПЦ з Київським Патріархатом в єдину Церкву.

23 квітня 2015 р. відбувся Архієрейський собор УАПЦ, який, зокрема, засвідчив: «Цією заявою офіційно заявляємо, що УАПЦ прагне розпочати реальний об’єднавчий процес з УПЦ КП». Архієрейський собор УАПЦ також сформував комісію для діалогу з Київським Патріархатом у складі двох архієреїв та трьох священників і висунув попередні пропозиції для об’єднавчого діалогу, зокрема – збереження історичного найменування «Українська Автокефальна Православна Церква», також збереження єпархій та деканатів УАПЦ.

УХВАЛИЛИ:
1. Засвідчити, що від червня 1992 р., коли відбувся Об’єднавчий Собор, на якому УАПЦ на чолі з блаженної пам’яті Патріархом Київським і всієї України Мстиславом та УПЦ на чолі з Митрополитом Київським і всієї України (нині Патріархом) Філаретом об’єдналися та утворили Українську Православну Церкву Київського Патріархату, наша Церква своїм провідним завданням бачить подолання церковного розділення та утворення єдиної Помісної УПЦ, на що вказує і п. 4 розділу І Статуту про управління УПЦ КП: «Українська Православна Церква Київського Патріархату прагне до подолання існуючого церковного розділення та утворення в Україні автокефальної єдиної Помісної Української Православної Церкви з Патріаршим престолом у м. Києві».

З цією метою Київський Патріархат неодноразово (у 1995 р., у 2000-2001 рр., у 2005 р., у 2011 р.) розпочинав діалог з УАПЦ про об’єднання. На жаль кожного разу цей діалог зупинявся з незалежних від Київського Патріархату причин, проте наша Церква завжди залишалася відкритою до поновлення об’єднавчого процесу.

Враховуючи вище зазначене, Київський Патріархат засвідчує своє бажання відновити діалог з УАПЦ про об’єднання та схвально сприймає відповідне бажання з боку УАПЦ.

2. Для ведення діалогу створити Комісію у складі:

- митрополит Львівський і Сокальський Димитрій – голова;

- архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій;

- протоієрей Михайло Марусяк, член Вищої Церковної Ради (Івано-Франківська єпархія);

- протоієрей Олексій Головацький (Тернопільська єпархія);

- протоієрей Олександр Трофимлюк, член Вищої Церковної Ради (Київська єпархія).

3. Визначити, що діалог та об’єднання повинні відбуватися з додержанням церковних канонів, зокрема 34 Апостольського правила «Єпископам усякого народу слід знати першого у них, і визнавати його як главу, і нічого, що перевищує їхню владу не чинити без погодження з ним. Робити ж кожному тільки те, що стосується його єпархії і місць (селищ) що належать до неї. Але і перший нічого нехай не робить без погодження з усіма, бо так виявиться однодумність, і прославиться Бог через Господа у Святому Духові, Отець, і Син, і Святий Дух».

4. Підтвердити, що незмінною і принциповою умовою для Київського Патріархату є визнання з боку УАПЦ Предстоятелем об’єднаної Церкви Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета – так само, як Об’єднавчий Собор 1992 р. визнав главою об’єднаної Церкви блаженної пам’яті Патріарха Мстислава.

Першоієрарх, який на час об’єднання очолюватиме УАПЦ, за згодою включається до числа постійних членів Священного Синоду УПЦ Київського Патріархату.

5. В цілому схвально прийняти попередні пропозиції для об’єднавчого діалогу, висловлені Архієрейським собором УАПЦ 23 квітня 2015 р., про збереження історичного найменування «Українська Автокефальна Православна Церква» і збереження єпархій та деканатів УАПЦ.

У зв’язку з цим та враховуючи рішення Всеукраїнського Православного Собору УПЦ Київського Патріархату (21-22 жовтня 1993 р.) погодитися, що єпархії, парафії та інші церковні установи, які зараз належать до УАПЦ і бажають після об’єднання зберегти статутну назву «Українська Автокефальна Православна Церква», зберігають її, з відповідним до чинного законодавства зазначенням у своїх статутах належності до Київського Патріархату.

6. На підставі 57 правила Лаодікійського собору «Не подобає у малих містах і селах поставляти єпископів, але періодевтів; а поставленим уже раніше, нічого не творити без волі єпископа міста. Так само і пресвітерам нічого не творити без волі єпископа», виходячи із загальної церковної практики, запропонувати, щоби єпархіальні архієреї УАПЦ, у підпорядкуванні яких є менше 30 релігійних громад та менше 25 священнослужителів, увійшли до складу найближчих єпархій УАПЦ (або до єпархій УПЦ КП на території тієї самої області) в якості окремих вікаріатів.

Більші єпархії УАПЦ (що мають 30 і більше релігійних громад та 25 і більше священнослужителів) входять до складу Київського Патріархату як єпархії на чолі зі своїми архієреями, без зміни внутрішньої структури єпархії.

Структура деканатів (благочинь) зберігається. Декани (благочинні), так само як і настоятелі парафій, зберігають свої посади.

7. Закликати всеукраїнську православну паству молитися про успішне церковне об’єднання, просити архієреїв, духовенство і мирян УАПЦ активно сприяти невідкладному досягненню єдності.