О, він тепер добре тримається на риштуванні. Та що на риштуванні, де твердо стоїш обома ногами, і відерце з фарбою, інструмент є куди поставити. Він учора півдня на отій довгій хиткій драбині працював і так захопився роботою, що мало не оступився, але навіть злякатися не встиг, бо вже нога сама на щаблинку зручне місце знайшла. Він учора промальовував оперення на крилах янгола. Ото, певна річ, святий охоронець і не дав йому впасти - підтримав своїми білими старанно окресленими його рукою крильми. А сьогодні хлопець має інше завдання - різними відтінками білил і блакиті відтворити одяг святого апостола Петра. На перший погляд здається, що це неважко, але він лише навчається іконописної премудрості. Тож має особливо постаратися. щоб вийшло так, як порадив отець Григорій - майстер, що прибув на київські пагорби з трьома своїми товаришами із самого Константинополя. їх запросив ігумен Печерського монастиря преподобний Никон, аби відомі умільці розписали новозбудовану церкву Успіння Пресвятої Богородиці, що пишно і світло звелася до неба золотими хрестами над дніпровим схилом.
30 серпня – вшанування пам’яті прп. Аліпія, іконописця Печерського.

21 серпня в Академічному храмі святителя Іоана Золотоустого Львівської православної богословської академії під головуванням Високопреосвященного митрополита Львівського і Сокальського Димитрія відбулись позачергові збори духовенства Львівського благочиння, присвячені питанням Першосвятительського візиту Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета до Львівської єпархії 12-15 вересня в рамках відзначення 1025-ліття Хрещення Київської Руси-України.
Також владика Димитрій звернувся до духовенства із закликом більше і ревніше працювати з дітьми та молоддю. Архипастир благословив відкриття при всіх храмах духовних шкіл, закликав священиків духовно виховувати молодь, залучати до участі в богослужіннях, а хлопчиків та юнаків благословляти на церковнослужіння.

Мати віруюча, церковна. Із покірністю несучи свій хрест, вона здійснює покуту відкуплення. Відкуплення за всі наші гріхи уже здійснив Господь наш Ісус Христос перед Богом Отцем, а ось нести цю покуту відкуплення (це означає примиритися з Богом) може кожна людина, несучи покладеного на неї хреста. Таким хрестом для кожної жінки є родові муки. Приймаюча ці муки як свій хрест, із покірністю несучи їх, жінка освячується Богом.
Господь поділяє із нею це несення, благодатною Своєю участю примножує і підсилює внутрішній її спокій і дає їй сили для того, щоб пронести його, не озлоблюючись, не ображаючись, не впадаючи у злиденний гріховний стан, а навпаки - наповнюючись спокоєм, любов'ю і співчуттям.

В одному гірському селі жив дуже мудрий священик. Мав він дочку Олесю. Гарна була дівчинка, розумна, добре вчилася. Серце мала чуйне, не цуралася бідних дітей і часто з бідними пастушками гралася.
Підросла Олеся і задивився на неї бідний пастух Любомир. І його дівчина сподобала. Каже одного разу леґінь до дівчини:
Ти вийдеш за мене? Я в неділю старостів пришлю.
- Присилай, опустила дівчина очі.
Прийшов Любомир в неділю з такими самими бідними пастухами сватати священикову дочку. Вислухав їх святий отець та й каже:
- Ти, Любомире, хлопець чемний, робітний, то не пропадеш на світі. Знайдеш собі таку саму просту робітну дівчину та й будеш з нею щасливий. А наша дочка має багато вчитися.

Успенський піст є особливим. Присвячений Успінню Богородиці, він покликаний навернути християн до роздумів про Божу Матір, про її життя і приклад для усіх нас. І одразу спадає на думку слово «спокій». За своєї земної мандрівки Богородиця була смиренною, перебувала у душевному спокої; у ньому Вона й заснула, а тепер дарує його тим, хто приходить до неї із щирою молитвою. То ж недарма, саме з нагоди Успенського посту, Львівське православне молодіжне братство Пресвятої Богородиці на честь ікони Її "Нев'янучий Цвіт" щороку організовує молодіжну прощу до цілющого джерела у с. Заглина Жовківського благочиння.

Паломницький центр "Покров" оголошує початок безстрокової благочинної акції ''Паломництво для незрячих'', мета якої - збір коштів для організації подорожей незрячих людей до святих місць України.
З благословення Високопреосвященого митрополита Львівського і Сокальського Димитрія голова паломницького центру "Покров" ієрей Роман Мануляк вже кілька років поспіль опікується незрячими Львівської єпархії і є їхнім духівником. Великою радістю для них є проведення творчих та поетичних вечорів, відвідини духівником та спілкування на різні теми. Нещодавно великою радістю для них був візит їхнього духівника у ролі святого Миколая зі скромними, але водночас дуже приємними подарунками, мандрівка якого до незрячих стала можливою завдяки меценатам.

Волинський літописець залишив нам опис зовнішності і характеру Володимира Васильковича: «Сей же благовірний князь Володимир на зріст був високий, у плечах великий, з лиця гарний, волосся мав жовте кучеряве, бороду стриг, і руки мав гарні, і ноги. Голос же в нього був низький і нижня губа дебела. Говорив він ясно [словами] зі [Святих] книг, тому що був філософ великий. І ловець він [був] умілий і хоробрий. [Був] він кроткий, смиренний, незлобивий, справедливий, не загребущий, не лживий, злодійство ненавидів, а пиття не пив [хмільного] зроду. Приязнь же він мав до всіх, а особливо ж до братів своїх, у хресному ж цілуванні стояв він по всій правді істинній, нелицемірній, і страху Божого сповнений. Особливо ж старався він про милостиню, [і] про монастирі подбав, ченців піддержуючи і всіх ігуменів з любов’ю приймаючи, і монастирі многі він спорудив. На весь [бо] церковний чин і на церковників одкрив був йому Бог серце і очі, і не затьмарював він ума свого п’янством, і кормителем він був ченцям, і черницям, і вбогим, і всякому стану він яко улюблений отець був.
Пам’ять благовірного князя Володимира Васильковича, як місцевошанованого Волинського краю, відзначається в день його упокоєння 10 (за ст. ст.) / 23 (за н. ст.) грудня та в день Собору Волинських святих 10 (за ст. ст.) / 23 (за н. ст.) жовтня.

В Ужгородській українській богословській академії ім. Святих Кирила і Мефодія відбувся науковий круглий стіл «Шляхи подолання релігійного розколу та об’єднання Церков в Україні». Організататорами виступили Міжнародна академія богословських наук, Карпатський університет ім. Августина Волошина та Ужгородська українська богословська академія ім. Святих Кирила і Мефодія. Участь взяли представники вищих духовних шкіл УПЦ КП, УАПЦ, УПЦ МП, а також представники державної влади і громадських організацій.