Рецепти побудови міцних стосунків від психолога Олени АнтоновичЧому в наш час так багато самотніх молодих людей? Що ми робимо у стосунках не так, від чого вони не складаються? Чого ми не знаємо про себе, що корисно було б знати? Нам багато що зрозуміло на словах. Ми знаємо, що сім’я для християнина – це шлях до Христа, що про любов чудово написав апостол Павло, що любов і пристрасть – дуже різні речі… Але знаючи все це на словах, ми дуже часто робимо помилки на ділі. Ми поговорили з психологом-практиком Оленою Антонович, автором консультативної програми «Теорія любові» - про те, що ми можемо і повинні змінити в своєму житті, щоб зустріти справжню любов.





Святий преподобний Лаврентій Чернігівський (1868 – 1950 рр.) часто говорив зі своїми чадами про останні часи. Він казав: «Прийде час, коли й недіючі храми будуть відновлювати, обладнувати не тільки зовні, але й всередині. Будуть покривати золотом бані як храмів, так і дзвіниць. А коли закінчать, прийде той час, коли воцариться антихрист. Моліться, щоб Господь продовжив нам ще цей час, для зміцнення, бо страшні чекають на нас часи. І бачте, як все підступно готується? Всі храми будуть в величній благоліпності, як ніколи, але ходити до тих храмів не можна буде». «Із вас, чада мої, - говорив отець Лаврентій, - багато хто доживе до цих страшних часів…» Якщо взяти до уваги, що відійшов до Господа старець у 1950 році, його наймолодшим чадам має бути зараз 80-85 років…
Жоден народ не залишав без піклування тіл своїх померлих, і, при цьому, погребіння завжди супроводжувалося відповідними обрядами. Свята віра Христова змушує з повагою дивитися на людину-християнина, навіть тоді, коли вона лежить бездиханна і мертва. Тепер цей християнин - здобуток смерті, жертва тління, але все таки він член містичного тіла Ісуса Христа (1 Кор. 12;27). В людському, смертю зруйнованому, тілі-храмі колись велично носився, живі діяв животворчий Дух Божий (1 Кор. 3;16). Тіло християнина освячене причастям Божественного Тіла і Крові Христа Спасителя. Чи можна не поважати Духа Святого, для Якого померлий був Храмом. У другому пришесті Ісуса Христа це мертве і тлінне тіло християнина знову оживе і зодягнеться в нетління і безсмертя (1 Кор. 1;53). Тому наша Православна Церква не залишає дитя своє без опіки матері-Церкви тоді, коли воно перейшло з цього світу в невідому країну вічності. І зворушливі обряди, що здійснюються Святою Церквою над гробом християнина, мають глибокий зміст. Вони базовані на вірі в Бога і беруть свій початок від святих Апостолів і богопросвічених перших християн.
Ура!!! Всеукраїнський православний молодіжний табір ""Благовіст" А там для нас - сосновий ліс, озеро, нічні ватри, проживання в наметах, молитви, бесіди...