Увійти за допомогою:
Слідкуйте за нами:
Розділи новин
  • Нові публікації
  • Коментують
  • Сценарій вертепу "Божі пастушки"
    Дійові особи: 4 Пастушки, і Ангел. (Пастушки й Ангел входять на…
  • Преподобний Порфирій Кавсокалівіт
    Житіє старця Чудеса святого Цитати та поради преподобного (частина…
  • Проповідь у 23-ту неділю після П’ятидесятниці
    Неділя 23-тя після П’ятидесятниці. Зцілення гадаринського…
  • Про святкування Хелловіну
    Більшість бравих шанувальників цього «не святого свята» навіть не…
  • УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ ВЛАДИЧИЦІ НАШОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ
    Історія Успіння Божої Матері Тропар, величання, кондак свята Успіння…
  • Популярне
    Где то косяк! Проверь правильность строки подключения. Возможно просто нет новостей за последние 30 дней.
    Опитування
    Коли Ти святкуєш Жіночий день?
    у Неділю жінок-мироносиць
    8 березня
    • Хмаринка теґів
    • Календар
    • Архів
    «    Лютий 2019    »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
     
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    9
    10
    11
    12
    13
    14
    15
    16
    17
    18
    19
    20
    21
    22
    23
    24
    25
    26
    27
    28
     
    Грудень 2018 (2)
    Листопад 2018 (1)
    Жовтень 2018 (1)
    Серпень 2018 (1)
    Липень 2018 (3)
    Червень 2018 (1)

    Знайшли помилку?

    Виділіть слова з помилкою і натисніть Ctrl + Enter

    Працювати душею, або Як любити за правилами



    Працювати душею, або Як любити за правилами
    Рецепти побудови міцних стосунків від психолога Олени Антонович

    Чому в наш час так багато самотніх молодих людей? Що ми робимо у стосунках не так, від чого вони не складаються? Чого ми не знаємо про себе, що корисно було б знати? Нам багато що зрозуміло на словах. Ми знаємо, що сім’я для християнина – це шлях до Христа, що про любов чудово написав апостол Павло, що любов і пристрасть – дуже різні речі… Але знаючи все це на словах, ми дуже часто робимо помилки на ділі. Ми поговорили з психологом-практиком Оленою Антонович, автором консультативної програми «Теорія любові» - про те, що ми можемо і повинні змінити в своєму житті, щоб зустріти справжню любов.


    Крайнощі любові

    - Сьогодні є немало людей у віці за тридцять і навіть за сорок років, які або не встигли створити родину, або не змогли зберегти її. Багато хто знаходиться у пошуку, хтось у більш, хтось у менш активному. Ці люди часто бувають настроєні на серйозні стосунки, але з якоїсь причини не складається. Ви давно займаєтесь цією темою, Ви маєте пояснення, чому так?

    - Я думаю, що в суспільній свідомості сьогодні є цілий ряд налаштувань, які заважають людині кохати і бути коханою. Ми, сучасні люди, дуже часто боїмося щось пропустити, сполохати, не встигнути…Звідси маса помилок: то ми женемося за кимось, хто уникає стосунків з нами, то не помічаємо достойну людину, яка готова на щирі почуття, то намагаємось отримати все й одразу…Ми хочемо миттєвого результату, забуваючи про те, що надійність, стабільність та міцність стосунків там, де тиша, де немає суєти, де є перевірка часом.
    Нам не вистачає розуміння, що любов, як і щастя – це не результат і не щось дане, це процес, праця, спрямування, усвідомлена дія, - те, через що люди постійно щось відкривають один в одному. І в цьому процесі від нас вимагається серйозна робота.
    Якщо ж говорити про конкретні причини, то є цілий список – і психологічних, і соціальних, - причин самотності. З соціальних я б виділила, по-перше, те, що в суспільстві є значно більше молодих жінок, потенційно здатних до створення сім’ї, ніж чоловіків. Частково через те, що чоловіки психологічно пізніше дорослішають – лише до тридцяти років вони дозрівають для сімейного життя. Якщо родина з’являється раніше, то часто чоловік, відірвавшись від рідної мами, шукає у своїй половині другу «маму» і не зростає психологічно, а так і лишається у стосунках вічним «синочком». А у жінок це дорослішання відбувається значно раніше. По-друге, для створення сім’ї необхідні професія та стабільний дохід, щоб утримувати дім з урахуванням декретної відпустки дружини. Не обов’язково, щоб дохід був одразу й назавжди, на момент знайомства його може й не бути – тут важливіше спрямованість чоловіка на те, щоб забезпечувати сім’ю.
    Що ж стосується психологічних причин… Величезну проблему я бачу саме в тому, що в суспільстві немає традиції, культури того, як мають формуватися стосунки.

    - Тобто?
    Працювати душею, або Як любити за правилами
    - Я бачу, що людям часто не вистачає розуміння того, що таке любов, тим більше та любов, що націлена на створення сім’ї. Якщо людина хоче сім’ю, проте в своєму бажанні націлена лише на підтримання особистого комфорту, або ж вона шукає стосунків, але лиш для того, щоб не жити самотньо, щоб поруч був хтось, хто не вимагає зобов’язань, - це любов споживацька. Така людина сконцентрована на турботі про себе, кохану, і врешті-решт, зіштовхується з розчаруванням. Інша крайність – занадто жертовна роль у стосунках, коли людина занадто віддає себе в коханні і зрештою втрачає себе як особистість. Втрачати себе можна тільки в одному випадку – ради Христа, до чого й закликає нас Євангеліє. Але втрачати себе заради супутника життя ми не маємо права. Така любов не має розвитку, і частіше за все, перспектива таких стосунків – психологічна деградація: песимізм, депресія, невроз, суїцидальні думки.
    Входячи у стосунки, ми повинні розуміти, які наші знання про самих себе, про потенційного супутника життя, наскільки ми вміємо кохати, бути коханими, наскільки ми здатні на пожертву і на збереження здорового егоїзму… До того ж, багато молодих людей входять у стосунки, заздалегідь не розуміючи своїх внутрішніх бар’єрів, які гальмують пошук потенційного супутника життя. Або ж знають, проте нічого з цим не роблять. А потрібно працювати над собою.

    - А що таке здоровий егоїзм?

    - Це коли ти готовий віддати людині останній кусень хліба, щоб врятувати їй життя, але при цьому не віддаєш себе самого на з’їдання, не розчиняєшся в людині. Здоровий егоїзм – це не споживацьке ставлення до оточуючих, не збереження себе за рахунок когось. Це збереження себе за рахунок власних зусиль і праці над своїми пристрасними бажаннями. Це наша внутрішня психологічна структура, яка не допускає самознищення.

    Жіночі помилки

    - Ви казали, нам не вистачає знань про себе. Але чого саме ми не знаємо? Скажімо, якщо мова йде про жінку.

    - Наведу конкретний приклад. Якщо жінка з дитинства мріє, що з’явиться принц, який, наче в казці, поцілує її та розбудить до життя, це говорить про її психологічно сплячий стан. Він притаманний багатьом жінкам. Вони пасивні, вони просто чекають на принца і нічого не роблять. Начебто людина при цьому не спить – ходить на роботу, навіть знайомиться з кимось, а насправді – не дозволяє собі активно брати участь у розвитку власного життя. Але ж це легковажно – сподіватись, що хтось, всупереч нашій пасивності, буде будувати з нами стосунки. Для цього необхідно проявляти себе. Або інший приклад: якщо жінка сприймає себе як негідну щасливих стосунків, то її психологічний запит на пошук супутника життя буде сформульований так: нехай хоч якийсь чоловік, нехай хоч тиран, хоч дурень, - аби був. Так вона частково проектує собі модель стосунків, які зрештою і має.

    Ще серед поширених помилок – «комплекс Попелюшки», коли жінка, з одного боку, проста, добра і знає це в собі, а з другого – вважає себе негідною кохання. Вона намагається всіма силами заслужити любов тієї людини, яку обрала на роль принца, забуваючи, що справжня любов – вона безумовна, її не треба заслуговувати або доводити, вона просто є.

    Ці та багато інших комплексів мені, на жаль, доводиться спостерігати дуже часто. З ними треба працювати. Взагалі, є правило: якщо хочеш змін в особистому житті – почни працювати над собою.


    - Чудове правило. Але скажіть, на етапі, коли стосунки вже почали розвиватись, напевне теж бувають помилки? Які є найбільш поширеними?

    - Жінці часто притаманне прагнення розвивати стосунки з чоловіком, якого вона мало знає. Чоловік ще ніяк себе не проявив, а жінка вже все для себе вирішила, намалювала план завоювання фортеці і рухається до заданої мети. Я б охарактеризувала такий тип поведінки як біг поперед паротягу. Жінка проявляє себе у стосунках дуже активно вже починаючи з погляду, ніби скануючи чоловіка. Вона поспішає з прогнозом, що він буде чудовим супутником життя. Але ж чоловік розуміє, що вона його ще погано знає. І його лякає та насторожує така жіноча сприйнятливість, він оцінює її поведінку як нездоровий і навіть почасти мисливський інтерес. До того ж, багато жінок вважають прийнятною інтимну близькість на ранніх етапах стосунків, не розуміючи, що цим їх руйнують.


    - Чи Ви могли би пояснити, чому? Позиція Церкви з цього питання відома, але я не думала, що світська психологія дотримується схожих поглядів.

    - Це не світська психологія. Я б назвала це концепцією здорової психології. Чому інтимна близькість на ранніх етапах шкідлива для стосунків? Тому що чоловік дуже швидко пізнає жінку на рівні фізіології, але при цьому ще мало що знає або нічого не знає про неї як про особистість. Їх зв’язок ще не зміцнів, стосунки ще не сформувались. Помилково вважати, що інтимна близькість стане засобом глибшого пізнання один одного. Тому що така близькість – результат глибинного союзу двох людей, свідчення їх повної довіри один до одного, а не спосіб цю довіру встановити. Адже підлітки теж закохуються, проте це не означає, що прийшов час для їх інтимного зв’язку. У стосунках треба зростати особистісно, пройти випробування часом, прийняти рішення щодо майбутнього шлюбу, щодо бажання бути разом назавжди.

    Але, на жаль, жінки часто відчувають страх: якщо я не погоджуся на інтимні стосунки, то знайдеться інша, яка погодиться, і мій чоловік піде, я його втрачу…Знаєте, що я на це скажу? – Нехай іде! Якщо у стосунках з вами для нього це було вирішальним моментом, значить він просто споживач, і з ним краще скоріше розлучитись. Інтимна близькість не може бути засобом утримання людини, скоріше, це буде спробою ним маніпулювати. Але треба розуміти, що при цьому порушуються дуже важливі закони любові, за якими стосунки мають розвиватися.

    До речі, ще одна серйозна помилка – якщо хтось із двох людей впадає в емоційну залежність від іншого. Така залежність – сурогат любові. Вона дуже поширена, я знаю зі своєї практики. Дуже важливо зуміти її в собі розпізнати. Але це – тема окремої більшої розмови.


    Чоловік і жінка: зміна ролей

    - Ми досі говорили, в основному, про жінок. А які помилки роблять чоловіки?

    - Чоловік орієнтований на жіночу привабливість, що цілком природно для його психологічної структури. Але справа в тому, що коли чоловік забуває про інші важливі риси, якими повинна володіти жінка, він потрапляє до пастки своїх пристрастей та бажань. Все це нібито прописні істини… Але як же часто у погоні за зовнішніми параметрами чоловік забуває про головну ціль у стосунках – про створення сім’ї. Взагалі, на сьогоднішній день в цілому ряді книг та ЗМІ, котрі пишуть, здавалося б, про любов, насправді очевидна орієнтованість на закоханість, пристрасть, бажання. Нам розповідають, як їх підтримувати: як жінка повинна міняти наряди, колір волосся, повинна завжди дивувати… Але сім’ю на цьому не збудуєш. Повинна бути орієнтація не на зовнішність, а на створення союзу, де люди вчаться поважати один одного, пробачати помилки, йти на компроміси у вирішенні конфліктів… І в цьому сенсі чоловікам треба звертати увагу на внутрішній зміст жінки. Крім того, що вона повинна бути гарною, мов квітка, вона повинна бути турботливою та ніжною. Вона повинна бути вірним та надійним другом для чоловіка. Повинна бути в міру норовливою – і одночасно поступливою. А ще акуратною та старанною в побуті та на кухні. У неї й діти повинні бути ситі, і чоловік задоволений.

    Думаю, що величезну роль в наш час починає відігравати розуміння того, що таке справжня жіночність. Суспільство чомусь вирішило, що жінка може бути агресивною, лаятися матом, вести себе по-чоловічому, виглядати войовничо… Все це – карикатури на жіночність. Йдучи цим шляхом, жінка сама не помічає, як у неї починається перебудова організму і на психологічному, і на фізіологічному рівнях. Від цього змінюється її природа, їй вже комфортно почуватися у чоловічій ролі. Якщо чоловікам подобаються саме такі жінки, значить у них серйозні проблеми з чоловічою самоідентифікацією, і над цим потрібно працювати разом із психологом.


    Працювати душею, або Як любити за правилами- Думаю, інша сторона згаданої Вами проблеми – бажання жінки все звалити на себе: тягнути на собі господарство, вирішувати всі проблеми… І в тому числі – брати на себе ініціативу у побудові стосунків, не даючи чоловікові шансів проявити себе.

    - Абсолютно вірно. Не можна все звалювати на себе, навіть з найкращих міркувань. Благими намірами викладена дорога до пекла. Час від часу ми намагаємось зробити якнайкраще, а насправді своїми нерозумними вчинками зумовлюємо незавидну долю своєї сім’ї, в житті якої ми відводимо чоловікові другорядну роль. Адже він з легкістю приймає пасивну позицію. Чоловік, якщо вже бути відвертими, - за природою схильний до ліні. Він із задоволенням самоусувається, а потім всі ахають та дивуються, що в домі «не чоловік, а ганчірка». Але ж ми, жінки, підштовхуємо його до цього власними руками. Точно так само і на етапі побудови стосунків: якщо жінка все бере на себе, то чоловік просто не бачить необхідності вкладатися: а навіщо? Вона все зробить за нього: за каву заплатить, ресторан для побачення знайде, розваги придумає, друзів організує… Тільки чи буде чоловік цінувати те, до чого сам не приклався? І чи буде потім почуватися чоловіком поруч із такою жінкою?


    - Можливо, тому у жінок сьогодні «коні все скачуть і скачуть, і хати горять і горять», і так буде доти, доки у свідомості щось не зміниться?.. Але от, з Вашої точки зору, чого не вистачає сучасній жінці, щоб бути здатною зустріти свою людину?

    - Якщо говорити про спільні тенденції, то одним не вистачає скромності, іншим – сміливості. В першому випадку жінка веде себе як мисливиця за чоловічими серцями. В другому – мова йде про боязких, нерішучих, невпевнених у собі. Чоловік не може таку жінку розгледіти, тому що у неї нема сміливості і здатності навіть підтримати спонтанну розмову для знайомства. А ще сучасній жінці часто не вистачає відповідальності, щоб пам’ятати про свою безпеку. Коли вона на першому ж побаченні сідає в машину до людині, яку не знає, залишається з ним наодинці, тим самим вона дає чоловікові привід вважати себе легкодоступною. Жіноча легковажність насторожує чоловіка, він перестає сприймати її серйозно.


    Врятувати любов «за всяку ціну»

    - Припустимо, що чоловік і жінка зустрілися, сподобались один одному, стали зустрічатись… Потім хтось із них зрозумів: це не моє – і запропонував розійтись. Друга половина відчайдушно намагається врятувати ситуацію, втримати стосунки будь-що. Чи варто це робити?

    - Пам’ятаєте заповідь – «не створи собі кумира»? Не можна творити свій світ, спираючись цілком і повністю на супутника життя. Світ потрібно будувати, спираючись на Бога та на себе, довіряючи Йому і собі. Тоді, що б не відбувалося у житті, ви завжди матимете надійну опору, і вам нічого буде боятись. Навіть того, що людина пішла.

    Зберігати ж стосунки будь-що, я вважаю, не потрібно, а іноді і шкідливо. Ви можете серйозно собі нашкодити, особливо це стосується жінок. Тому що в психологічному сенсі жінка через це втрачає свою цілісність, свою привабливість, втрачає себе як жінку. Чоловікам властиві періоди то закоханості, то згасання почуттів. І якщо чоловік через певний час намагається повернутись у стосунки, які були перервані, то він знаходить жінку абсолютно в іншому стані, вона здається йому значно менш цікавою, ніж коли він зустрів її вперше. Коли жінка вперто бореться за стосунки, вона, з одного боку, активна, з іншого – жертовна, і це близько до божевілля у коханні. Звісно, чоловіка це лякає. Він розцінює це як жіноче полювання, як невиправдану участь у збереженні стосунків, котрі для нього опиняються під питанням. Я цілком в цьому переконана, тому що протягом п’ятнадцяти років спостерігаю на практиці і допомагаю людям виправляти такі ситуації. Повірте, до жінки в такому стані чоловік не повернеться. Тому я вважаю, що нерозсудливо, безграмотно і нерозумно рятувати стосунки «за всяку ціну».


    - Але ж людям буває важко визнати, що стосунки не склалися.

    - Вірно. І часто це відбувається тому, що в той час, як один із закоханих ще нічого для себе не вирішив, інший вже все у своїй голові навигадував і склав готовий малюнок. Стосунки ще не вистроїлись, а люди вже втягнулись у фантазії, при чому кожен у свої. Коли один з двох живе своїми уявленнями про майбутнє, то потім звичайно розлучитися з ними важко. Це взагалі велика помилка – дозволити собі впасти в ілюзії. Можна перестати помічати реальність, застигнути у своїх мріях і, зрештою, знову ж втратити себе.


    - А якщо, наприклад, формально все чудово, обидва закохані, хіба цього недостатньо, щоб створити сім’ю? Ви говорили про перевірку часом, що вона дає?

    - Чоловік і жінка повинні бути абсолютно впевнені один в одному. Потрібно знати, що ця людина буде для вас надійною опорою на все життя. А надійність вимірюється часом. Як правило, від півроку до трьох років – це той самий відрізок від мінімуму до максимуму, коли все можна зрозуміти. Ну а далі потрібно знати, як зберегти стосунки, адже в них є визначені цикли, і краще бути в курсі, що і чому допомагає зберегти любов. Потрібно розуміти, що чоловік та жінка не повинні мінятись гендерними ролями, треба лишатися самими собою. Треба слідкувати за тим, щоб у стосунках зберігалася довіра – не на словах, а на ділі, а для цього необхідно аналізувати вчинки, прислухатися, не відпускати ситуацію на самоплин. Людина може говорити одне, а робити інше, сама того не помічаючи, обманювати саму себе і разом з тим вас. Нарешті, треба вміти кохати та бути коханим. Проте це знову ж таки інша велика тема, одна з основних, яким я приділяю увагу у моїй психологічній практиці з питань кохання та стосунків.Працювати душею, або Як любити за правилами

    - А як перевірити, чи збереглась у стосунках довіра, чи не обманюємо ми себе? Можете навести конкретний приклад?

    - Наприклад, якщо чоловік і жінка люблять один одного, то вони завжди на зв’язку. Якщо хтось раптом на кілька днів зникає без попередження – це сигнал, треба взяти його до уваги. Це не означає, що потрібно штурмувати людину повідомленнями та дзвінками. Намагайтесь з’ясувати причину – адже вам не все одно – проте обережно. По-справжньому любляча людина завжди знайде спосіб попередити, що з нею і чому вона не відповідає. Навіть якщо потрібно просто побути на самоті – вона обов’язково скаже вам про це. Майте це на увазі. Інший приклад – коли жінка не відчуває зі сторони чоловіка достатньо ентузіазму і тепла в стосунках. Це також привід поставити собі питання, чи все гаразд? Не треба тішити себе ілюзіями, що все якось саме обійдеться – придивляйтесь, реагуйте м’яко і розсудливо, робіть висновки. Це знову ж таки допоможе уникнути непотрібних ілюзій. Адже наша психіка має цілий ряд захисних механізмів, і один із них – якраз те саме бажання не помічати, що щось іде не так. При цьому я повинна обмовитись: ентузіазм стосовно шлюбу має бути притаманний чоловікові і лише почасти бути сприйнятим зі сторони жінки. Не вона повинна проявляти ініціативу.


    Гроші та здібності

    - Нас з дитинства вчили, що гроші в житті – не головне. Але не можна ж зовсім на них не зважати… Яку роль у формуванні стосунків грає матеріальна сторона?

    - У випадку жінки це взагалі не головне. Вона може дозволити собі жити скромно, головне – щоб у домі були лад, тепло та затишок. У випадку чоловіка це вагомий фактор, ми про це вже говорили на початку. Але при цьому помилково орієнтуватися лише на дохід і соціальний статус обранця. Це взагалі дуже ілюзорні речі: сьогодні у вас є доходи, а завтра все в один момент може зруйнуватись. Тут головне – спрямування чоловіка до того, щоб забезпечити сім’ю. І не обов’язково, щоб він мав якісь яскраві зовнішні таланти – для побудови стосунків і кохання це взагалі не має значення. Тут важливо звертати увагу на те, наскільки людина здатна любити, здатна вкладати душу у ваші стосунки. Іноді люди живуть ілюзією, що грошима можна компенсувати все: і стосунки, і любов. Ви праві: нам з дитинства пояснювали, що це неправильно, і тим не менш…Працювати душею, або Як любити за правилами В моїй практиці є величезна кількість прикладів, коли жінки укладають шлюб, керуючись матеріальними інтересами, вони стають забезпеченими, проте не мають головного – любові та порозуміння. А причина в тому, що їхнім обранцям часто не властива робота душі, необхідна для розвитку любові.


    - Але ця нездатність працювати душею – вона, певно, не фатальна? Адже бувають і пробудження…

    - Так, бувають, але тільки за наявності бажання у самої людини. Якщо бажання нема – ви не зможете проти волі змусити її інакше поглянути на життя. Ви можете тільки запропонувати людині шлях і можливість зробити життя щасливим.



    Процес, а не результат

    - А якщо, наприклад, жінка вірить в Бога, а чоловік – ні? Чи може це бути каменем спотикання у стосунках?

    - Навіщо впадати у крайнощі? Я знаю багато прикладів, коли саме через жінку чоловік щось для себе відкриває у питаннях віри. Жінка за природою своєю в цьому активніша, чоловік – пасивніший, але ж це не катастрофа. Просто не треба його квапити, підбивати, агітувати, а тим більше – висувати ультиматуми: або ти ходиш зі мною до храму, або – до побачення. Якщо він любить жінку, яка щиро вірить в Бога, у нього рано чи пізно виникне бажання її зрозуміти.

    - Ви казали про довіру до Бога… В теорії зрозуміло, що це означає. Але як, по-Вашому, це могло б проявлятись на практиці – саме з точки зору побудови стосунків?

    - Я думаю, довіра до Бога – це коли ми зі вдячністю сприймаємо реальність, якою б вона не була. Реальність буває важко прийняти, це вимагає від нас старанності. І навчитись довіряти Богові часом коштує неймовірних зусиль. Якщо жінка, наприклад, зробила у стосунках все від неї залежне – була лагідною, співчутливою, розуміючою, але чоловік, як і раніше, холодний - значить, це його вибір, треба довіритись Богові і відпустити його. Якщо він піде зі стосунків, то неодмінно з’явиться інший. І той, інший, буде кращим за попереднього. Ці висновки я роблю з практики спостережень за сотнями жінок, з якими працюю. Так що перш, ніж плакати через щось, що не склалося, краще зверніть увагу на того, хто або поруч, або неодмінно зустрінеться вам в найближчому майбутньому. Насправді, будь-яка людина, а особливо та, що любить, - вона сама по собі являє незвичайну цінність. Якщо чоловік любить, якщо для стосунків у нього є душевний потенціал, якщо він хоче турбуватися про кохану жінку, доводить своє кохання і робить все, щоб вона була щаслива, то для жінки цілком природно покохати таку людину у відповідь. Навіть якщо з першого погляду він їй не сподобався. Треба завжди давати шанс та час і собі, і тому, хто прагне бути поруч із вами. Жінка, якщо захоче, завжди зможе розкрити в чоловікові, який її щиро любить, ту глибину і ті таланти, які в ньому є. Мені відомо багато прикладів, коли саме з таких стосунків формувалось справжнє кохання і, в результаті, з’являлись чудові сім’ї.

    Переклад українською: Оля Титова, Православний молодіжний веб-портал hram.lviv.ua


    *****
    Православний молодіжний веб-портал hram.lviv.ua є незалежним. Тому фінансова підтримка кожного з вас є дуже важлива для нас. Звертаємося з проханням здійснити пожертву на підтримку проектів hram.lviv.ua.
    Перераховуйте кошти у гривнях на картку ПриватБанку 4149 4378 0153 3694.
    Або іншим зручним способом у гривнях, доларах або євро - детально.
    Сподобалося? Розкажи друзям:
    • Коментарі (0)
    • Вконтакті
    • Facebook
    • Довідка
    Бажаєте висловитися?

    Рекомендуємо Вам авторизуватися, в цьому випадку ви зможете підписатися на коментарі до статей і бачити інформацію, приховану від анонімних відвідувачів.

    Без реєстрації на сайті, ви можете залишати коментарі через спеціальні плагіни.
    Вкладка Коментарі - стандартна форма сайту Hram.Lviv.UA
    Вкладка ВКонтакті - дозволяє опублікувати відгук через vk.com
    Вкладка Facebook - дозволяє опублікувати відгук через Facebook.com