- Навіщо зберігати цноту до шлюбу? Хіба не потрібно пожити певний час разом, дізнатися більше про себе та свою половинку, підходите ви один одному чи ні?- Сучасна думка про те, що без фізіологічної близькості неможливо пізнати один одного є хибною.
Зараз ми обговорюємо те, до чого повинні прагнути. Ідеальний шлях до пізнання один одного – зустрічатись певний час, півроку, рік, зберігаючи пристойну дистанцію. За цей час люди можуть пізнати і оцінити один одного на психологічному рівні.
Більша частина сексуальних відхилень в родині виникає саме на психологічному рівні. Як тільки з’являється непорозуміння – автоматично втрачаються відносини на фізіологічному рівні.
Один зі прикладів консультації: сімейна пара в шлюбі вже вісім років. Дітей немає. Спочатку відслідковувалися лише позитивні стосунки саме на фізіологічному рівні. Пара розуміла один одного, але раптом з’явились непорозуміння вторинного характеру: проблеми з роботою в нього, особисті проблеми в неї. Почалися постійні сварки і непорозуміння, як наслідок, виявилось, що немає близькості на рівні діалогу, відсутній істинний зв’язок. Дружина почала заглиблюватись в себе, фізіологічний потяг почав зникати і вона вирішила піти.
Це і є етимологією розлучення. Те, що люди ставлять на перше місце сексуальні відносини – є великою помилкою. Особистість – набагато глибше поняття, ніж ми звикли розуміти. Фізіологічна сумісність – це лише одна частина подружніх відносин. Є багато іншого, як наприклад: симпатія, довіра, повага, розуміння, кохання.
- Але якщо люди налаштовані серйозно, яка різниця - «до» чи «після» ?
- Саме так, сьогодні багато хто говорить: «яка різниця». Але, коли люди вступають в сімейні відносини попри всі проблеми, перешкоди як життєві, так і сімейні, - в пам’яті закладаються негативні спогади. Вони накопичуються і врешті решт перетворюються у сварки і непорозуміння.
- Але цнота дуже часто викликає комплекс неповноцінності!
- Так, я зустрічала жінок, які «берегли» себе до 30 років, і на певному етапі вони зіткнулися з частиною свого «я», яке запитувало: «А навіщо це тобі?», «Можливо варто народити?», «Можливо вже ніколи і нікого ти не знайдеш?» Але я знаю одну жінку, яка виносила дівочу цноту до 40 років і знайшла свого принца.
- І він оцінив?
- Звичайно! Просто не варто реагувати на зовнішні: «а раптом», «а якщо», «а може».
- А яку саме фізичну близькість можна собі дозволити до шлюбу? Як навчитись духовній близькості?
- Головне – благі наміри. Думка про те, щоб нерозумні наміри перетворити в дію буде стримуючим фактором для кожного. Дотик двох закоханих – це тепло, а поцілунки вже можуть розпалити вогонь кохання.
«Ми кохаємо один одного, навіщо нам обмеження?», - часто кажуть молоді пари. І поринають з головою в океан любові. Але де обережність? Адекватна людина подумає, перед тим, як пірнати в океан і запливати за «буйки». Кордони виконують захисну функцію, а захищатися треба від себе. Від своєї нестриманості, від зла. Адже благі наміри, обдуманість – це добро, а від протилежного – необхідно захищатися.
Намагайтесь не розгубити своїх почуттів до моменту, поки для вас відкриється можливість пізнання один одного в подружньому житті.
Здається ця притча саме про це: «Один заможний послав свого сина до головного мудреця за секретом успіху. Сорок днів юнак йшов пустелею і побачив на вершині гори чарівний замок, в якому жив мудрець. На подив хлопця, замок був повний людей, а в одному з залів – накритий стіл з розкішною їжею.
Мудрець по черзі обходив гостей, і юнаку довелось дві години чекати своєї черги. Вислухавши хлопчину, мудрець сказав, що не має часу, і нехай ще чекає дві години. «І ще одне; - промовив мудрець, даючи юнаку ложку з двома краплями масла. Візьми з собою цю ложку, і як оглядатимеш замок, не пролий жодної краплі».
Хлопчина, не зводячи очей з ложки, обійшов весь замок і за 2 години повернувся до мудреця. «Чи сподобався тобі мій замок? Персидські килими? Старовинна бібліотека?» - на що хлопець відповів, що весь час спостерігав за ложкою, щоб жодна краплина масла не пролилась. Мудрець дав хлопцю ще одну змогу оглянути замок, і коли хлопчина повернувся, не було жодної краплі масла на ложці, на що мудрець і сказав: «Секрет успіху в тому, щоб побачити всі чудеса небесні, але пам’ятати про свої дві краплі масла».
- А як бути тим, хто спершу втратив цноту, а потім прийшов до розуміння справжнього кохання? Чи є в таких людей шанс на щасливе подружнє життя?
- Те, що чоловік чи жінка провели певний час в таких пошуках, плутаючись чи помиляючись, ще не говорить ні про що. Зрозуміти – це вже крок, наступним – є виправлення своїх помилок і себе загалом. Лише тоді життя змінюється на краще.
Оскільки мій професійний досвід має багатий набір історій, розповім, я зустрічала багато людей, які, помилялись, але потім, все усвідомивши, навіть в п'ятдесять років знаходили один одного, вінчалися і жили вже справжнім сімейним життям, в справжній любові.
Тому потрібно готуватися, чекати і шукати. Задуматися, чому не виходить, що за причини. Їх може бути дуже багато! І в проблеми у власній родині, і недостатнє знання чоловічої (жіночої) психології, і споживацьке ставлення до інших, і інфантильність, і невміння віддавати і піклуватися...
Психолог Ірина Рахімова
