- Чи справді у кожного з нас в цьому світі тільки одна половинка, яку ми повинні знайти?
- Я думаю, що «єдина половинка» - красивий міф. Цей міф був описаний у Платона в «Бенкеті», коли кілька людей говорять про любов, і один зі співрозмовників розповідає легенду про андрогіна: колись люди складалися з двох начал - чоловічого і жіночого, а потім Бог їх роз'єднав, і тепер ці «половинки» шукають одна одну.

Одна дівчинка вирішила наново пофарбувати свого велосипеда.
Обрала колір зелений, бо змалечку дуже його любила. Одначе старший брат сказав їй на те:
- В житті не бачив зеленого велосипеда! Пофарбуй-но краще червоною фарбою. Буде класно!
Червоний колір також подобався дівчинці, й вона пофарбувала велосипед у червоний колір.
Але подружка зауважила:
- Всі мають червоні велосипеди. Чому би тобі не пофарбувати його у блакитний колір?
Дівчинка, подумавши, таки пофарбувала велосипед у блакитний колір.

Стояли на узбіччі дві людини і про щось розмовляли.
Проходив повз них п'яниця і сказав сам до себе:
- Напевно, вони зараз домовляються разом піти в шинок, щоб випити вина.І п'яниця, забувши про всі свої справи, поспішив до шинку.
Проходив повз блудник і подумав:
- Ось люди, не боячись розголосу, змовляються серед білого дня на плотські втіхи. Чим я гірше?

“Літня книжка” завершує цикл видань серії “Християнська читанка”, присвячений релігійним святам.
Дітям і дорослим вже полюбилося кожної пори мандрувати сторінками цих збірників, наповнених віршами, оповіданнями, переказами, казками, в яких сучасні письменники у легкій та невимушеній формі розповідають про християнські свята річного кола. Цього разу читанка познайомить юного читача з подіями Священної історії, які Церква відзначає влітку (Трійця, Преображення Господнє, Успіння Богородиці, Різдво Іоана Предтечі, пам'ять святих Іллі, Петра й Павла, Агапіта, Аліпія, Пантелеймона, Юліанії Ольшанської та ін., вшанування Богородичних ікон).

Він був справді блискучим менеджером. Робочий день його був організований бездоганно - сприяли цьому комп'ютер, мобільний телефон і годинник. Цінував чи не кожну секунду свого часу!
Одного дня він їхав до великої правничої фірми, де мав зустрітися з поважними людьми. Але розкішний хмародер, у якому розмістився офіс тієї фірми, був стояв у самісінькому середмісті, й менеджер якоїсь миті збагнув, що, виїжджаючи, не врахував шаленого автомобільного руху в центрі міста, ані того, що неодмінно матиме труднощі з паркуванням своєї машини.

Те, про що я вам розповім, - зовсім не казка, а справжнісінька історія. А відбувалися ці події у нас, в Україні.
Давно-давно, десь на початку 16 століття, жив-був один князь на ім'я Георгій. Мешкав він у містечку Дубровиця, що на Рівненщині, а походив зі славного роду князів Ольшанських. Його дуже шанували волиняни. Ще б пак! Такого відважного захисника рідних земель від частих нападів татар годі було й шукати. Окрім того, уславився він багатьма богоугодними справами. Був Георгій людиною багатою, але й щедрою. Опікувався Києво-Печерським монастирем, якому жертвував чималі кошти.

Було...Літописця невтомне перо
Засвідчило факт, що у давнім столітті
В містечку Дубровиці серед дібров,
Що небо торкають своїм верховіттям,
Явилось на світ незвичайне дівча,
Що ангелів кликало в сни барвінкові
Та мало у серці і в синіх очах
Нетлінну красу доброти і любові.

Розкішний туристичний корабель плив уздовж диких, таємничих берегів Африки. І раптом натрапив днищем на підводну скелю - у нього набиралася вода. Ситуація була критичною. Капітан звернувся до духовних осіб, що представляли різні релігії, з проханням відправити молебень з участю всіх без винятку пасажирів. Відтак рабин запропонував читати вголос псалми Давидові.Імам наполягав на спільному читанні Корану. Католицький священик закликав усіх до участи у Святій Літургії. Розгублені, нездатні порозумітися, люди щоразу впадали у ще більшу паніку.Тоді капітан промовив до священнослужителів знову:
- Мусить же існувати щось спільне для всіх релігій!

За часів далеких,
Древніх, як сивини,
Ув отця і неньки
Виросли два сини,

Щирі, небайдужі
До чужого болю.
Зцілювать недужих
Дав Господь їм долю.

Наречений і наречена розглядали дорогоцінне каміння, виставлене на огляд у ювелірній крамниці. Діаманти, сапфіри, смарагди викликали подив і захоплення. Але молодята шукали того єдиного каменя, що став би гідним уособленням їхнього кохання.
Ось погляди зупинилися на скромному камінці -тьмяному, позбавленому блиску.
Ювелір побачив в очах молодих запитання і взявся пояснювати:
- Це опал. Утворюється з двоокису кремнію, з пустельних піску та пилу. Своєю красою завдячує не досконалості, а певному дефектові.

Після Свого чудесного воскресіння Господь не раз з'являвся апостолам, щоб дати їм останні настанови. На березі Тиверіадського моря, коли вони бачилися втретє, за обідом Ісус звернувся до Симона-Петра:
- Симоне Іонин! чи любиш ти Мене більше, ніж вони?-кинув поглядом на присутніх.
- Так, Господи! Ти відаєш, що я люблю Тебе, - відповів апостол.
- Паси Мої вівці, - мовив на те Ісус і знову запитав:
- Симоне Іонин! чи любиш ти Мене?
- Так, Господи! Ти знаєш, що я люблю Тебе, - вдруге запевнив Його Петро.
- Паси Мої вівці, - повторив Ісус і спитав утретє: - Симоне Іонин! чи любиш ти Мене?
І тут смуток огорнув Петрове серце. Господь ніби не йме віри його щирим словам.

Давно колись у древній Іудеї
Священик жив Захарія з жоною.
Дітей не мали, а тому юдеї
Обходили неплідну стороною.

В той день служив Захарія у Храмі,
Коли з'явився Янгол перед очі:
-Не бійся, муж, твою молитву саме
Почув Господь, а глас Його пророчий.