Давно колись у древній Іудеї
Священик жив Захарія з жоною.
Дітей не мали, а тому юдеї
Обходили неплідну стороною.
В той день служив Захарія у Храмі,
Коли з'явився Янгол перед очі:
-Не бійся, муж, твою молитву саме
Почув Господь, а глас Його пророчий.
Жона твоя тобі народить сина.
І радість буде і тобі, і людям.
І будеш ти достойним сім'янином,
А син - Предтечею для Бога буде.
Святого Духа сповнений з утроби,
Твій син великий буде перед Богом.
І те, що він по волі Божій зробить,
До вічного життя дає дорогу.
-Та я старий, дружина теж. Чи може
здійснитися оте, про що ти кажеш?
Нас обмовляє бідний і заможний,
і будь-хто насміється і зневажить!
-Я - Гавриїл. Господь послав до тебе,
Щоб передати вість оцю благую.
Ти не повірив. Отже, воля неба -
Мовчатимеш. Тебе я вже не чую.
Єлисавета дякувала Богу,
Що зачала: Прозріла все у дусі,
Коли прийшла її вітать небога,
Майбутня Мати Господа Ісуса.
Єлисавета народила сина.
І нарекли, як Бог велів, Іваном.
Заговорив Захарія - дитина
Вернула мову, честь його і шану.
Зростав Іван і Духом укріплявся,
В пустелі жив, допоки дні настали,
Коли діждавсь народ пришестя Спаса,
Якого всі в Ізраїлі чекали.
До Йвана йшли багаті, бідні, гнані -
Пишалась би тепер Єлисавета!
Хрестив пророк водою із Йордані...
І ось прийшов Ісус із Назарета -
Не смів Іван, та охрестити мусив.
І враз побачив: небеса розкриті,
І Дух Святий, що сходить на Ісуса,
Голубкою з пречистої блакиті.
І дивувався грішний люд навколо.
Й завмерли всі у тихому смиренні: -
Мій Син возлюблений! -почувся з неба Голос -
В Тобі тепер Моє благоволення.
Священик жив Захарія з жоною.
Дітей не мали, а тому юдеї
Обходили неплідну стороною.
В той день служив Захарія у Храмі,
Коли з'явився Янгол перед очі:
-Не бійся, муж, твою молитву саме
Почув Господь, а глас Його пророчий.
Жона твоя тобі народить сина.
І радість буде і тобі, і людям.
І будеш ти достойним сім'янином,
А син - Предтечею для Бога буде.
Святого Духа сповнений з утроби,
Твій син великий буде перед Богом.
І те, що він по волі Божій зробить,
До вічного життя дає дорогу.
-Та я старий, дружина теж. Чи може
здійснитися оте, про що ти кажеш?
Нас обмовляє бідний і заможний,
і будь-хто насміється і зневажить!
-Я - Гавриїл. Господь послав до тебе,
Щоб передати вість оцю благую.
Ти не повірив. Отже, воля неба -
Мовчатимеш. Тебе я вже не чую.
Єлисавета дякувала Богу,
Що зачала: Прозріла все у дусі,
Коли прийшла її вітать небога,
Майбутня Мати Господа Ісуса.
Єлисавета народила сина.
І нарекли, як Бог велів, Іваном.
Заговорив Захарія - дитина
Вернула мову, честь його і шану.
Зростав Іван і Духом укріплявся,
В пустелі жив, допоки дні настали,
Коли діждавсь народ пришестя Спаса,
Якого всі в Ізраїлі чекали.
До Йвана йшли багаті, бідні, гнані -
Пишалась би тепер Єлисавета!
Хрестив пророк водою із Йордані...
І ось прийшов Ісус із Назарета -
Не смів Іван, та охрестити мусив.
І враз побачив: небеса розкриті,
І Дух Святий, що сходить на Ісуса,
Голубкою з пречистої блакиті.
І дивувався грішний люд навколо.
Й завмерли всі у тихому смиренні: -
Мій Син возлюблений! -почувся з неба Голос -
В Тобі тепер Моє благоволення.
ВАЛЕНТИНА БОНДАРЕНКО
Більше віршів та оповідань у ЛІТНІЙ КНИЖЦІ.