"Тоді прибув Ісус із Галилеї на Йордан до Іоана, щоб христитися від нього" (Мат. 3, 13).
Празник Господнього Богоявлення у перших віках християнства уважався збірним празником, бо лучив у собі більше подій з життя Ісуса Христа, які свідчили про Його Божество.
У давнину на Богоявлення відбувалося хрещення оглашених. Новоохрещених називали просвіченими. Богоявлення звалося просвіченням, празником світел.
Св. Григорій Богослов (†389) своїй проповіді на Богоявлення дає таку назву: "Слово на святі світла явлінь Господніх".
Св. Августин (†430) говорить у своїй проповіді: "Сьогодні Бог...хрещенням у Йордані освятив води для обнови людського роду".
Празник Богоявлення крім празника Пасхи і Зішестя св. Духа належить у Православній Церкві до найстарших. Його почали святкувати ще при кінці ІІ століття.
Празник Господнього Хрещення ставить нам перед очі одну з найбільших і найглибших правд нашої святої віри - таїнство Пресвятої Трійці. При Христовім Хрещенні ясно об'явилася Пресвята Трійця, яка посвідчила про Його Божество.
Св. Григорій Богослов говорить: "Бог ділиться, так би сказати, нероздільно, і лучиться розділено, тому що Божество є єдине в Трьох і одне є Три, в котрих Божество, або, точніше кажучи, котрі є Божеством."
Св. Іоан Золотоустий: "Наша віра - трон душі, основа життя, безсмертний корінь. Животворний корінь віри - Отець, нев'януча гілка - Син, безсмертний плід - Дух Святий, - Трійця проста, нескладна, невимовна, незбагненна, нероздільна за схожістю, достойністю, дією, Божеством і величчям; роздільна ж - за Особами та іменами, але Єдиносущна по суті і силах. Трійця існує споконвіку, не від початку одержала буття, Вона - безпочаткова, вічна, нестаріюча, безсмертна, нескінченна".
Коли Ісусові виповнилось тридцять років і настав час вийти Йому до людей зі своєю наукою, Він із Галілеї прийшов на річку Йордан до Іоанна Хрестителя, щоб охреститися. Наступного дня Іоанн побачив Ісуса, що до нього йшов, і сказав: «Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере! Це той, що про Нього казав я: «За мною йде муж, що переді мною Він був, бо був перше, ніж я. І не знав я Його; та для того прийшов я, хрестивши водою, щоб Ізраїлеві Він з’явився». І свідчив Іоанн, промовляючи: «Бачив я Духа, що сходив, як голуб, із неба, та зостався на Ньому. І не знав я Його, але Той, Хто хрестити водою послав мене, мені оповів: «Над Ким Духа побачиш, що сходить і зостається на Ньому, — це Той, Хто хреститиме Духом Святим». І я бачив, і засвідчив, що Він — Божий Син!» (Іоанн. І, 29 — 39).
Охрестившись, Ісус зразу ж вийшов із води. І ось небо розкрилось, і побачив Іоанн Духа Божого, що спускався, як голуб, і сходив на Нього. І голос почувся з неба: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!» (Матв. III, 16 — 17). Ця подія відкриває нам, що Бог є єдиний у трьох особах. Свято на шостий день січня називають Хрещення Господа і Богоявлення, бо при Хрещенні Христа Спасителя було з’явлення Пресвятої Трійці, а також урочисте з’явлення Божества Спасителя, який всенародно розпочав Своє відкрите служіння в ім’я визволення світу. Божество Спасителя явлено було при хрещенні Його і народу, і Іоанну Хрестителю.
За словами святого Амвросія Медіоланського, день Хрещення Господа названий Богоявленням тому, що в цей день Господь явився не лише для того, аби Його побачили, а для спасіння людей. Святий Золотоуст говорить, що не той день, в який народився Спаситель, має бути названий Богоявленням, а той, в який Він хрестився. До дня Хрещення Христос був невідомий народу. Тому Богоявленням називають не той день, в який Христос народився, а той, в який хрестився. Народ не знав Його і не розумів, хто Він, почувши, що говорить Іоанн Хреститель: «Я водою хрещу, а між вами стоїть, що Його ви не знаєте (Іоанн. І, 26). І що дивного, якщо інші не знали, коли і сам Хреститель не знав Його до того дня» (Іоанн. 1 — 33).
Святкування Богоявлення відносять до часів апостольських. У IV ст. Святі Отці Церкви Григорій Богослов, Григорій Нісскій, Амвросій Медіоланський, Іоанн Золотоуст, Августин та інші залишили нам свої високі повчання, які й зараз чуємо під час свята Богоявлення. У день Богоявлення, після літургії, в пам’ять про хрещення Ісуса Христа у Йордані Церква проводить велике освячення води на річках, озерах, у джерелах, колодязях. А саме місце, куди йдуть віруючі від церкви на освячення води, називають Йорданою. Богоявленську воду Церква використовує для окроплення храмів, жител та інших споруд.
Тропар свята: Коли в Йордані хрестився Ти, Господи, відкрилось поклоніння Святій Трійці: бо голос Отця про Тебе свідчив, улюбленим Сином Тебе називаючи, і Дух у вигляді голубиному ці слова стверджував. Явився Ти, Христе Боже, і світ просвітив, слава Тобі.
Напередодні Водохрещів святкують голодну кутю, або другий Свят-вечір. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять — постують. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подають пісні страви — смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. Після вечері всі складають свої ложки в одну миску, а зверху кладуть хлібину — щоб хліб родився.
Празник Господнього Богоявлення святкується 19 січня.
Празник Господнього Богоявлення у перших віках християнства уважався збірним празником, бо лучив у собі більше подій з життя Ісуса Христа, які свідчили про Його Божество.
У давнину на Богоявлення відбувалося хрещення оглашених. Новоохрещених називали просвіченими. Богоявлення звалося просвіченням, празником світел.
Св. Григорій Богослов (†389) своїй проповіді на Богоявлення дає таку назву: "Слово на святі світла явлінь Господніх".
Св. Августин (†430) говорить у своїй проповіді: "Сьогодні Бог...хрещенням у Йордані освятив води для обнови людського роду".
Празник Богоявлення крім празника Пасхи і Зішестя св. Духа належить у Православній Церкві до найстарших. Його почали святкувати ще при кінці ІІ століття.
Празник Господнього Хрещення ставить нам перед очі одну з найбільших і найглибших правд нашої святої віри - таїнство Пресвятої Трійці. При Христовім Хрещенні ясно об'явилася Пресвята Трійця, яка посвідчила про Його Божество.
Св. Григорій Богослов говорить: "Бог ділиться, так би сказати, нероздільно, і лучиться розділено, тому що Божество є єдине в Трьох і одне є Три, в котрих Божество, або, точніше кажучи, котрі є Божеством."
Св. Іоан Золотоустий: "Наша віра - трон душі, основа життя, безсмертний корінь. Животворний корінь віри - Отець, нев'януча гілка - Син, безсмертний плід - Дух Святий, - Трійця проста, нескладна, невимовна, незбагненна, нероздільна за схожістю, достойністю, дією, Божеством і величчям; роздільна ж - за Особами та іменами, але Єдиносущна по суті і силах. Трійця існує споконвіку, не від початку одержала буття, Вона - безпочаткова, вічна, нестаріюча, безсмертна, нескінченна".
Коли Ісусові виповнилось тридцять років і настав час вийти Йому до людей зі своєю наукою, Він із Галілеї прийшов на річку Йордан до Іоанна Хрестителя, щоб охреститися. Наступного дня Іоанн побачив Ісуса, що до нього йшов, і сказав: «Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере! Це той, що про Нього казав я: «За мною йде муж, що переді мною Він був, бо був перше, ніж я. І не знав я Його; та для того прийшов я, хрестивши водою, щоб Ізраїлеві Він з’явився». І свідчив Іоанн, промовляючи: «Бачив я Духа, що сходив, як голуб, із неба, та зостався на Ньому. І не знав я Його, але Той, Хто хрестити водою послав мене, мені оповів: «Над Ким Духа побачиш, що сходить і зостається на Ньому, — це Той, Хто хреститиме Духом Святим». І я бачив, і засвідчив, що Він — Божий Син!» (Іоанн. І, 29 — 39).
Охрестившись, Ісус зразу ж вийшов із води. І ось небо розкрилось, і побачив Іоанн Духа Божого, що спускався, як голуб, і сходив на Нього. І голос почувся з неба: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!» (Матв. III, 16 — 17). Ця подія відкриває нам, що Бог є єдиний у трьох особах. Свято на шостий день січня називають Хрещення Господа і Богоявлення, бо при Хрещенні Христа Спасителя було з’явлення Пресвятої Трійці, а також урочисте з’явлення Божества Спасителя, який всенародно розпочав Своє відкрите служіння в ім’я визволення світу. Божество Спасителя явлено було при хрещенні Його і народу, і Іоанну Хрестителю.
За словами святого Амвросія Медіоланського, день Хрещення Господа названий Богоявленням тому, що в цей день Господь явився не лише для того, аби Його побачили, а для спасіння людей. Святий Золотоуст говорить, що не той день, в який народився Спаситель, має бути названий Богоявленням, а той, в який Він хрестився. До дня Хрещення Христос був невідомий народу. Тому Богоявленням називають не той день, в який Христос народився, а той, в який хрестився. Народ не знав Його і не розумів, хто Він, почувши, що говорить Іоанн Хреститель: «Я водою хрещу, а між вами стоїть, що Його ви не знаєте (Іоанн. І, 26). І що дивного, якщо інші не знали, коли і сам Хреститель не знав Його до того дня» (Іоанн. 1 — 33).
Святкування Богоявлення відносять до часів апостольських. У IV ст. Святі Отці Церкви Григорій Богослов, Григорій Нісскій, Амвросій Медіоланський, Іоанн Золотоуст, Августин та інші залишили нам свої високі повчання, які й зараз чуємо під час свята Богоявлення. У день Богоявлення, після літургії, в пам’ять про хрещення Ісуса Христа у Йордані Церква проводить велике освячення води на річках, озерах, у джерелах, колодязях. А саме місце, куди йдуть віруючі від церкви на освячення води, називають Йорданою. Богоявленську воду Церква використовує для окроплення храмів, жител та інших споруд.
Тропар свята: Коли в Йордані хрестився Ти, Господи, відкрилось поклоніння Святій Трійці: бо голос Отця про Тебе свідчив, улюбленим Сином Тебе називаючи, і Дух у вигляді голубиному ці слова стверджував. Явився Ти, Христе Боже, і світ просвітив, слава Тобі.
Напередодні Водохрещів святкують голодну кутю, або другий Свят-вечір. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять — постують. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подають пісні страви — смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. Після вечері всі складають свої ложки в одну миску, а зверху кладуть хлібину — щоб хліб родився.
Празник Господнього Богоявлення святкується 19 січня.
