У дні Святої Чотиридесятниці слід чинити такі доземні і поясні поклони. При проказуванні молитви святого Єфрема Сирина: Господи і Владико життя мого робиться 16 поклонів, з них 4 доземні (великі) і 12 поясних. Церковний устав заповідає читати цю молитву з розчуленням і страхом Божим, стоячи прямо і підносячи розум і серце до Бога. Звершивши першу частину молитви — Господи і Владико життя мого, — слід зробити великий поклін. Потім, ставши прямо, як і раніше звернувши думку й почуття до Бога, варто промовляти другу частину молитви — Дух же доброчесності — і, закінчивши її, знову вчинити великий поклін. Після проголошення третьої частини молитви — Так, Господи Царю — робиться третій доземний поклін. Потім кладемо 12 поясних поклонів («излегка утомления ради») зі словами: Боже, очисти мене грішного. Зробивши малі поклони, знову читають молитву святого Єфрема Сирина, але не розділяючи на частини, а цілком, і наприкінці її творять доземний поклін (четвертий). Ця свята молитва промовляється на всіх седмичних великопісних службах, тобто за винятком субот і неділь.
На вечірні слід робити по одному доземному поклоні після пісень Богородице Діво, радуйся; Хрестителю Христів; Моліть за нас, святі апостоли.
На великому повечір’ї варто уважно слухати читання церковних молитов. Після Символу віри, при співі Пресвята Владичице Богородице, моли за нас грішних і інших молитовних віршів, після закінчення кожного вірша робиться доземний поклін, у полієлейні свята — поясні.
Про поклони при читанні Великого канону Андрія Критського в Уставі сказано: «Творимо ж на кожний тропар поклони три, проказуючи цей приспів: Помилуй мене, Боже, помилуй мене».
На Господи сил, з нами перебувай та інших віршах кладається по одному поясному поклоні.
При проголошенні священиком великого відпусту — молитви Владико, Многомилостивий необхідно нахилитися до землі, із сердечним розчуленням просити в Господа прощення гріхів.
Після тропарів часів з їх віршами ( 1-го часу: Заранку почуй голос мій; 3-го часу: Господи, Ти що Пресвятаго Твого Духа; 6-го часу: Ти що в шостий день же й годину; 9-го часу: Ти в дев’яту годину) чиниться по три доземні поклони; на тропарі Пречистому образу Твоєму — один поклін до землі; на всіх часах після закінчення Богородичних (на 1-му часі: Тебе назвемо, о Благодатна; на 3-му часі: Богородице, ти єси лоза істинна; на 6-му часі: Яко не маємо дерзновення; на 9-му часі: Ти заради нас родився) робиться три малі поклони.
У чині зображальних, під час співу Блаженн: У Царстві Твоєму пом’яни нас, Господи, після кожного вірша із приспівом слід робити малий поклін, а при останньому трикратному співі Пом’яни нас чиняться три поклони до землі; після молитви Ослаби, остави, хоча й немає вказівки в Уставі, але стародавнім звичаєм заведено завжди чинити поклін (поясний або доземний — по дню).
На літургії Напередосвячених Дарів на вечірні, під час читання третього антифону 18-ої кафизми, коли Святі Дари переносяться із престолу на жертовник, а також при появі священика зі свічкою й кадильницею в відчинених царських воротах, який промовляє перед читанням другої паримії: Світло Христове просвічує всіх! заведено припадати ниць до землі.
Під час співу: Нехай буде молитва моя моління всього народу відбувається навколішки; співці і читець стають на коліна по черзі після прочитання потрібного вірша; після закінчення співу всіх віршів молитви слід робити три поклони до землі (за звичаєм) з молитвою святого Єфрема Сирина. Під час великого входу, при перенесенні Напередосвячених Дарів з жертовника на престол, народу й співцям варто припадати ниць до землі з благоговіння до Святих Таїн Тіла і Крові Христових. Після закінчення співу Нині сили Небесні кладуться три доземні поклони, за звичаєм, так само з молитвою святого Єфрема Сирина. Заамвонну молитву священика слід слухати з увагою, беручи її зміст до серця, і після закінчення її зробити поклін поясний.
У Страсну седмицю доземні поклони припиняються з Великої середи. В Уставі про це сказано так: «На Нехай буде Ім’я Господнє: поклони три, і так само зовсім скасовуються доземні поклони, що б’ються в церкві; у келіях же навіть і до Великої П’ятниці чиняться. Поклоніння Святій Плащаниці у Велику П’ятницю та Велику Суботу, подібно як і Святому Хресту, супроводжуються трьома доземними поклонами».
На вечірні слід робити по одному доземному поклоні після пісень Богородице Діво, радуйся; Хрестителю Христів; Моліть за нас, святі апостоли.
На великому повечір’ї варто уважно слухати читання церковних молитов. Після Символу віри, при співі Пресвята Владичице Богородице, моли за нас грішних і інших молитовних віршів, після закінчення кожного вірша робиться доземний поклін, у полієлейні свята — поясні.
Про поклони при читанні Великого канону Андрія Критського в Уставі сказано: «Творимо ж на кожний тропар поклони три, проказуючи цей приспів: Помилуй мене, Боже, помилуй мене».
На Господи сил, з нами перебувай та інших віршах кладається по одному поясному поклоні.
При проголошенні священиком великого відпусту — молитви Владико, Многомилостивий необхідно нахилитися до землі, із сердечним розчуленням просити в Господа прощення гріхів.
Після тропарів часів з їх віршами ( 1-го часу: Заранку почуй голос мій; 3-го часу: Господи, Ти що Пресвятаго Твого Духа; 6-го часу: Ти що в шостий день же й годину; 9-го часу: Ти в дев’яту годину) чиниться по три доземні поклони; на тропарі Пречистому образу Твоєму — один поклін до землі; на всіх часах після закінчення Богородичних (на 1-му часі: Тебе назвемо, о Благодатна; на 3-му часі: Богородице, ти єси лоза істинна; на 6-му часі: Яко не маємо дерзновення; на 9-му часі: Ти заради нас родився) робиться три малі поклони.
У чині зображальних, під час співу Блаженн: У Царстві Твоєму пом’яни нас, Господи, після кожного вірша із приспівом слід робити малий поклін, а при останньому трикратному співі Пом’яни нас чиняться три поклони до землі; після молитви Ослаби, остави, хоча й немає вказівки в Уставі, але стародавнім звичаєм заведено завжди чинити поклін (поясний або доземний — по дню).
На літургії Напередосвячених Дарів на вечірні, під час читання третього антифону 18-ої кафизми, коли Святі Дари переносяться із престолу на жертовник, а також при появі священика зі свічкою й кадильницею в відчинених царських воротах, який промовляє перед читанням другої паримії: Світло Христове просвічує всіх! заведено припадати ниць до землі.
Під час співу: Нехай буде молитва моя моління всього народу відбувається навколішки; співці і читець стають на коліна по черзі після прочитання потрібного вірша; після закінчення співу всіх віршів молитви слід робити три поклони до землі (за звичаєм) з молитвою святого Єфрема Сирина. Під час великого входу, при перенесенні Напередосвячених Дарів з жертовника на престол, народу й співцям варто припадати ниць до землі з благоговіння до Святих Таїн Тіла і Крові Христових. Після закінчення співу Нині сили Небесні кладуться три доземні поклони, за звичаєм, так само з молитвою святого Єфрема Сирина. Заамвонну молитву священика слід слухати з увагою, беручи її зміст до серця, і після закінчення її зробити поклін поясний.
У Страсну седмицю доземні поклони припиняються з Великої середи. В Уставі про це сказано так: «На Нехай буде Ім’я Господнє: поклони три, і так само зовсім скасовуються доземні поклони, що б’ються в церкві; у келіях же навіть і до Великої П’ятниці чиняться. Поклоніння Святій Плащаниці у Велику П’ятницю та Велику Суботу, подібно як і Святому Хресту, супроводжуються трьома доземними поклонами».