Увійти за допомогою:
Слідкуйте за нами:
Розділи новин
  • Нові публікації
  • Коментують
  • Успіння Божої Матері
    Пресвята Матір Божа після Вознесіння Ісуса Христа жила на землі ще…
  • Православний церковний календар на серпень 2017 року Божого
    Місяцеслов на серпень 2017 року Божого Церковний календар серпень…
  • 8 липня - православний День закоханих
    8 липня православні християни відзначають «День…
  • Піст святих апостолів Петра й Павла
    Цей літній піст, який зараз ми називаємо Петровим, або апостольським,…
  • Неділя 1-та після П'ятдесятниці. Всіх святих
    Святі - це люди, які відповіли любов'ю на любов, люди, які зрозуміли,…
  • Популярне
    Где то косяк! Проверь правильность строки подключения. Возможно просто нет новостей за последние 30 дней.
    Опитування
    Скільки Вам років?
    до 13
    14-17
    18-23
    24-29
    30-39
    40-50
    більше 50
    • Хмаринка теґів
    • Календар
    • Архів
    «    Вересень 2017    »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
     
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    9
    10
    11
    12
    13
    14
    15
    16
    17
    18
    19
    20
    21
    22
    23
    24
    25
    26
    27
    28
    29
    30
     
    Серпень 2017 (2)
    Липень 2017 (1)
    Червень 2017 (3)
    Травень 2017 (1)
    Квітень 2017 (8)
    Березень 2017 (11)

    Знайшли помилку?

    Виділіть слова з помилкою і натисніть Ctrl + Enter

    Життя святителя Максима, митрополита Київського та Володимирського і Максимівська ікона Божої Матері

    Життя святителя Максима, митрополита Київського та Володимирського і Максимівська ікона Божої МатеріЖиття святителя Максима, митрополита Київського та Володимирського і Максимівська ікона Божої МатеріУ 1283 році на Київську митрополію Константинопольський Патріарх Григорій II Кіпрський призначив блаженного Максима, за національністю грека. Його попередник, третій серед Київських митрополитів, виходець із землі української, Кирило управляв Київською кафедрою досить довго, з 1242 до 1281 року. Після нього Київська кафедра була незайнята понад два роки.

    Пам'ять - 19 грудня (н.ст.).

    Анонс: лекція «Михайло Грушевський як історик Української Церкви»

    Анонс: лекція «Михайло Грушевський як історик Української Церкви»
    Запрошуємо
    відвідати лекцію з церковної історії на тему
    «Михайло Грушевський як історик Української Церкви»
    2 грудня 2016 року Божого о 19:00
    у єпархіальному приміщені при Свято-Покровському кафедральному соборі
    (м. Львів, вул. Грушевського, 2).
    Лектор: доктор церковно-історичних наук, митрополит Димитрій (Рудюк)

    Священномученик Павел Швайка та мучениця Іоана

    Священномученик Павел Швайка та мучениця ІоанаОтець Павло Швайка народився 1893 року в благочестивій родині у селі Заболотці Бродівського повіту. Після навчання у світських школах він вступив до Духовної семінарії у Скатеринославі (нині м. Дніпро), котру закінчив у червні 1918 року. Незабаром Павел Швайка повернувся у рідні краї.
    У 30 років святий Павло одружився з 24-річною Іоанною Лотоцькою, яка була родом з Кременецького повіту Волині. Молоді люди, з'єднані таїнством любові, створили малу Церкву та спільно несли труди та радощі подружнього життя.

    Відновлено шанування ікони Божої Матері Кам’янка-Струмилової

    Відновлено шанування ікони Божої Матері Кам’янка-СтрумиловоїСвященний Синод Української Православної Церкви Київського Патріархату 27 липня 2016 року Божого на засідання під головуванням Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета, після доповіді Преосвященного Димитрія, митрополита Львівського і Сокальського, ухвалив відновити шанування образу Божої Матері Кам’янка-Струмилової та встановити її відповідний день шанування в Свято Різдва Пресвятої Богородиці 21 вересня (за новим стилем). Також Священний Синод благословив написання на честь чудотворного образу Божої Матері Кам’янка-Струмилова уставної служби з каноном та акафісту.

    Митрополит Київський і Галицький Іоаникій (Руднєв)

    Митрополит Київський і Галицький Іоаникій (Руднєв)Про митрополита Київського Іоаникія (Руднєва) маємо чимало відомостей. Адже він був на тлі своєї доби відомим ієрархом і останнім із святителів Київських ХІХ століття. Священик Федір Титов в невеликій книжечці, що з`явилась напередодні п`ятидесятилітнього ювілею в священному сані митрополита Іоаникія (1899 р.) подав детальний його життєпис [9; с. 1-49]. А вже після урочистих святкувань майже перед блаженною кончиною святителя з`явилась капітальна книга під назвою "Пятидесятилетний юбилей священнослужения Его Высокопреосвященства, первенствующаго члена Святейшаго Правительствующаго Синода, высокопреосвященнейшаго Иоанникия, митрополита Киевскаго и Галицкаго, Успенския Киево-Печерския Священно-Архимандрита. (1849-1899 г.)", яка вміщувала в собі не тільки життєпис святителя, але й опис відзначення ювілею і величезний адресарій поздоровлень, що надійшли ювіляру, і в яких розповідалося про заслуги митрополита, як, спочатку пастиря, а потім і архипастиря впродовж п`ятдесяти років його служіння в священному сані [6].

    Анонс: Вшанування чудотворної ікони Кам’янецько-Струмилової Божої Матері

    Анонс: Вшанування чудотворної ікони Кам’янецько-Струмилової Божої МатеріУ неділю, 24 липня 2016 року, о 14 годині в церкві Різдва Пресвятої Богородиці в місті Кам’янка-Бузька розпочнуться урочисті заходи з відновлення вшанування чудотворної ікони Кам’янецько-Струмилової Божої Матері.

    Детальну інформацію про урочистий захід та Кам’янецько-Струмилову ікону Пресвятої Богородиці читай у повній публікації.

    «Слава градов Чернігова і Тобольська»

    «Слава градов Чернігова і Тобольська»У стихирі служби святителю Іоану, митрополиту Тобольському є прекрасні слова, які коротко характеризують два найвеличніші періоди його життя: "Ти єси слава градов Чернігова і Тобольська…". Чернігів зображає собою Україну, а Тобольськ звісно ж далеку Сибір, куди засилали українців для того, щоб просвітити тамтешнє населення світлом християнської віри. Випускники Києво-Могилянської академії, праведні і освічені мужі, їхали туди неохоче, бо це була духовна і фізична каторга. Так намагалися російські царі зламати дух найбільш освічених, найбільш волелюбних архіпастирів-українців. Не став винятком і митрополит Іоан Максимович. За підрахунком К. В. Харламповича, із 127 архиєреїв, які займали великоросійські кафедри в 1700-1762 рр., 70 були вихідцями із України і Білорусії, 47 - із Великоросії, а 10 - із інших православних країн. Відтак, чим вищим було становище архиєрея, тим доля малоросів була більшою. П`ять із шести архиєреїв, які засідали у Святійшому урядуючому синоді в 1746 р., були українцями; в 1751 р. всі 9 архиєреїв-синодалів були українцями [10; с. 486-487].
    Пам′ять - 23 червня (новий стиль).

    Про духовні причини Голодомору 1932-1933

    Про духовні причини Голодомору 1932-1933У Священному Писанні є чимало свідчень про голод. У книзі Неємії ми знаходимо таке твердження: «І хліб з неба Ти давав їм у голод їх...» (Неєм. 9,15).
    У книзі притч Соломонових є інше вислів: «Не допустить Господь терпіти голод душі праведного, надбання ж нечестивих вивергне»(Пр.10,3). «І не радива душа буде терпіти голод»(Пр.19,15). Голод, як явище у Священному Писанні є страшним катаклізмом. Дуже часто він згадується в Біблії у контексті кари Божої: «Мечем і голодом винищить їх Господь», -знаходимо ми суворий вислів у книзі Об’явлення святого апостола Іоанна Богослова. Невже Господь був такий немилосердний і до нашого народу, що послав аж три голодомори на нашу землю? Завжди треба застерігати себе від такого запитання і принаймні у цьому контексті треба думати завжди онтологічно.

    1000 років мучеництва страстотерпців князів Бориса і Гліба

    1000 років мучеництва страстотерпців князів Бориса і ГлібаСьогодні, 6 серпня, Церква вшановує пам’ять святих страстотерпців князів Бориса і Гліба - синів рівноапостольного князя Володимира Великого, просвітителя Київської Руси-України. Сьогодні 1000 років від їх мученицької блаженної кончини. Агіографічна традиція, як і літописна, зберегла для нас чітку розповідь про вбивство князів їхнім братом Святополком, якому дали прізвисько Окаянний. Правда, є і інші версії вбивства, які переважно грунтуються на варяжських джерелах, на так зв. "сагах". За однієї із таких версій князів «погубив» Ярослав Мудрий. Факти, версії для істориків важлива річ. Але нажаль ті, хто пишуть нашу давню історію, не завжди відчувають духовно-психологічний стан суспільства києво-руської доби, часто його демонізуючи, приписуючи князям і їх літописцям давньої Руси-України політичну кон’юктуру у переписуванні літописів, фальсифікації подій. Так, я не зовсім відкидаю ці факти і не ідеалізую тих часів, але ж і не прибічник тотальних фальсифікацій в добу києво-руської історії. Треба завжди пам’ятати, що духовно-ціннісні орієнтири тих часів були зовсім іншими від теперішніх. Православна Церква в Київській Русі-Україні сформувала своєрідну філософію життя, яку згодом на початку ХІІ ст. кн. Володимир Мономах назвав мудрістю "страху Божого". "Ця філософія була сформована у тодішніх перлинах нашої церковної писемності, тримала у вічній напрузі дух тодішньої державної еліти і була зібрана у різних "Грамотицях", "Поученіях", "Словах", "Ізборниках" і "Патериках". Символи, слова і образи, зосередженні в цій києво-руській літературі були знаряддям масової сугестії і творенням національної душі та самоідентичності українського народу", - писав Дмитро Донцов.

    Анонс: Круглий стіл на тему “Проголошення автокефалії в Українській державі”

    Анонс: Круглий стіл на тему “Проголошення автокефалії в Українській державі”
    2 квітня 2014 року о 13:00 у Київській православній богословській академії відбудеться круглий стіл на тему “Проголошення автокефалії в Українській державі” (до 95-річниці “Закону про автокефалію” УНР від 1 січня 1919 р.).

    Помісний Собор канонізував волинського князя-тверезника Володимира Васильковича

    Помісний Собор канонізував волинського князя-тверезника Володимира ВасильковичаВолинський літописець залишив нам опис зовнішності і характеру Володимира Васильковича: «Сей же благовірний князь Володимир на зріст був високий, у плечах великий, з лиця гарний, волосся мав жовте кучеряве, бороду стриг, і руки мав гарні, і ноги. Голос же в нього був низький і нижня губа дебела. Говорив він ясно [словами] зі [Святих] книг, тому що був філософ великий. І ловець він [був] умілий і хоробрий. [Був] він кроткий, смиренний, незлобивий, справедливий, не загребущий, не лживий, злодійство ненавидів, а пиття не пив [хмільного] зроду. Приязнь же він мав до всіх, а особливо ж до братів своїх, у хресному ж цілуванні стояв він по всій правді істинній, нелицемірній, і страху Божого сповнений. Особливо ж старався він про милостиню, [і] про монастирі подбав, ченців піддержуючи і всіх ігуменів з любов’ю приймаючи, і монастирі многі він спорудив. На весь [бо] церковний чин і на церковників одкрив був йому Бог серце і очі, і не затьмарював він ума свого п’янством, і кормителем він був ченцям, і черницям, і вбогим, і всякому стану він яко улюблений отець був.
    Пам’ять благовірного князя Володимира Васильковича, як місцевошанованого Волинського краю, відзначається в день його упокоєння 10 (за ст. ст.) / 23 (за н. ст.) грудня та в день Собору Волинських святих 10 (за ст. ст.) / 23 (за н. ст.) жовтня.

    Канонізація св. благов. кн. Оскольда

    Канонізація св. благов. кн. ОскольдаБлаговірний князь Київський і наш першомученик Оскольд народився приблизно у 30-х роках ІХ ст. і був по прямій лінії нащадком роду києвичів – династії князівської, родоначальником якої був славний князь Кий, що заснував наше першопрестольне місто Київ. Про це ми довідуємося з давніх наших літописів та від польських хроністів – Яна Длугоша (ХV ст.) та Мацея Стрийковського (ХVI ст.). Вони ж, взявши до уваги давні руські літописи і джерела, які до нас не дійшли, встановили, що князь Оскольд був останнім правителем Руси із князівського роду києвичів. Походження його імені є досить давнім: від землеробського народу, що жив у Подніпров’ї і називав себе сколотами. Про них писав античний вчений Геродот.
    Пам’ять благовірного князя Оскольда, святого першомученика Київського, відзначається в неділю 2-гу після П’ятидесятниці, у день Собору всіх святих, що в землі українській просяяли, як перехідне святкування.
    Сортувати статті за: датою | популярністю | відвідуваністю | коментарями | абеткою