У неділю, 24 липня 2016 року, о 14 годині в церкві Різдва Пресвятої Богородиці в місті Кам’янка-Бузька розпочнуться урочисті заходи з відновлення вшанування чудотворної ікони Кам’янецько-Струмилової Божої Матері.
Після завершення Божественної Літургії святителя Іоана Золотоустого Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій разом із соборним духовенством благочиння освятить відреставровану чудотворну ікону та відслужить акафіст Пресвятій Богородиці.
Потім чудотворну ікону буде пронесено хресною ходою по місту і поміщено в церкві Різдва Пресвятої Богородиці, де впродовж двох місяців миряни матимуть особливу нагоду доторкнутися до святині і скласти перед нею своє моління, випросити ласк та заступництва.
Кам’янецько-Струмилова ікона Пресвятої Богородиці
(історична довідка)
Історія прославлення Кам’янецько-Струмилової Божої Матері сягає ще часів XV століття. Її чудотворна сила впродовж століть була джерелом захисту та допомагала зцілювати вірних, про що свідчать записи та дорогоцінні дарунки, які частково збереглися до сьогодні.
Як зазначають перекази, чудотворна ікона Богоматері з’явилася Юрію Струмило у лісі на липі, де тепер знаходиться церква Різдва Пресвятої Богородиці, та незадовго була перенесена до церкви Св. Миколая.
За історичними даними на місці з’явлення ікони Божої Матері у 1665 року була збудована дерев’яна церква, яка простояла до ХІХ століття. Поряд з церквою у дзвіниці розташовувалася богослужебна каплиця-церковця Св. вмц. Параскеви-П’ятниці з окремим іконостасом, у якій за престолом і знаходилася ікона Кам’янецько-Струмилової Божої Матері. Після руйнування цієї церкви чудотворну ікону вдруге перенесли до церкви Св. Миколая, а на місці дерев’яної церкви 22 вересня 1879 року відбулося закладення наріжного каменю та згодом побудовано церкву Різдва Пресвятої Богородиці.
21 вересня 1882 року було освячено новозбудовану церкву і урочистою ходою перенесено до неї чудотворну ікону, де вона знаходиться і по сьогодні у головному вівтарі.
Слава про чудеса ікони Божої Матері почала поширюватися після страшної руїни на українських землях «у 1655 р. та вдруге 1669р. лик Богоматері змінився і сльози полилися з її очей». Люди почали приходити з різних віддалених сторін (з Рогатина, Почаєва, Сокаля, Дрогобича, Жовкви, Волині).
Про дані факти оповідає в своїй знаменитій книзі «Небо новоє» архімандрит Іоаникій Галятовський: «В Малой Росії, в повіті Львовском, єсть місто названоє Стромилова Каменка. Там в церкві знайдується образ пресвятої Богородици, котрий єдного часу мінился през єдну годину три рази. Показовал на твари своєй фарбу чорную, потим синюю, наостанок червоную. Тую одміну троякую на твари того образа Матки Божої виділ Іосиф Любанський, будучи в церкви не тилко словами, але і писаньєм своїм визнавал тоє. До тої церкви жолнір єден, названий Радиминський, визнання римського, прийшовши, сміялся з того образа, але зараз там же губа єму скривилася, то єсть уста єго близько уха станули. Теди он пал на землю пред тим образом Пресвятої Богородици і почал молитися Пресвятой Богородици, просячи єї о приверненя уст своїх і жало вал за той гріх свій. І под. час молитви тої уста єму знову привернулися і стали на першом місцю. Тоє Іосиф Любанський чул од самого жолніра того Радиминського» - Галятовський Іоаникій. Ключ розуміння. – К., 1985. – С. 335.
На її честь Іван Вольський, який жив в кінці ХVІІІ століття на Кам’янеччині, склав старинну пісню:
«Скланяє ушеса,приємлєт словеса,
Прочислити невозможно Єї чудеса,
Темних просвіщаєш,хромих ісправляєш,
Бісів проганяєш, яко грім устрашаєш,
Нам всім вірним Твоїм в помоч приходиш».
Під час воєн чудотворна ікона ставала непоборним покровом для вірян:
«Смирить Агаряни(бусурмени), взновляющи брани (війни),
Спасе от огня, глада, яко мати чада,
Твоя сильна рука врагом люта мука,
Дай нам ізбігати от противних лука».
З 1746 року у книзі ласк проводився запис чудес від Матері Божої. У подяку люди приносили численні вота у вигляді сердець, рук, ніг, очей, хрестиків із золота або срібла. Але у кінці ХІІІ століття на початку ХІХ століття тодішній австрійський уряд конфіскував дорогоцінні речі, майно церкви та окремим декретом припинив шанування чудотворної ікони Божої Матері й відпустові зібрання. Однак кілька вот все ж таки збереглися до сьогодні.
У 1983 році під час реставрування на чудотворній іконі Божої Матері було позолочено ризи та оновлено оздоблення.
Відновлення вшанування чудотворної ікони стане приводом для ініціювання питання перед Священним Синодом Української Православної Церкви Київського Патріархату щодо внесення до православного календаря чудотворної ікони Кам’янецько-Струмилової Божої Матері із датою вшанування 21 вересня.
