Увійти за допомогою:
Слідкуйте за нами:
Розділи новин
  • Нові публікації
  • Коментують
  • 8 липня - православний День закоханих
    8 липня православні християни відзначають «День…
  • Піст святих апостолів Петра й Павла
    Цей літній піст, який зараз ми називаємо Петровим, або апостольським,…
  • Неділя 1-та після П'ятдесятниці. Всіх святих
    Святі - це люди, які відповіли любов'ю на любов, люди, які зрозуміли,…
  • Поява святих - це результат подвигу Христа Спасителя
    Сьогоднi на завершення усiх великих свят, - на честь i славу…
  • Відбулася X Всеукраїнська олімпіада «Юні знавці Біблії-2017»
    Пропонуємо прочитати статтю про X Всеукраїнську олімпіаду «Юні знавці…
  • Популярне
  • 8 липня - православний День закоханих
    8 липня православні християни відзначають «День…
  • Опитування
    Коли Ти святкуєш Жіночий день?
    у Неділю жінок-мироносиць
    8 березня
    • Хмаринка теґів
    • Календар
    • Архів
    «    Липень 2017    »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
     
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    9
    10
    11
    12
    13
    14
    15
    16
    17
    18
    19
    20
    21
    22
    23
    24
    25
    26
    27
    28
    29
    30
    31
     
    Липень 2017 (1)
    Червень 2017 (3)
    Травень 2017 (1)
    Квітень 2017 (8)
    Березень 2017 (11)
    Лютий 2017 (12)

    Знайшли помилку?

    Виділіть слова з помилкою і натисніть Ctrl + Enter

    Зовнішність важлива, але головне – духовність

    Зовнішність важлива, але головне – духовність
    Сьогодні нерідко можна почути запитання, ба й навіть суперечки, з приводу того, чи годиться жінкам приходити до церкви в штанах, чи не заборонено це церковними канонами. Тому з цього приводу скажу, що окремішно ставлення до штанів ніколи не фіксувалося правилами Церкви загалом і православної віри зокрема. Бо це не віроповчальна норма, а етична, яка має історичні підґрунтя.

    Проповідь на 24-ту неділю по П'ятидесятниці

    Проповідь на 24-ту неділю по П'ятидесятниціОдин священик протягом довгих років молив Господа, щоб Він послав йому доброго духовного провідника, який вказав би найкоротшу та найвпевненішу дорогу до твердої віри, до Божої любові - до святості. І ось одного дня той священик у душі почув дивний голос, який кликав його до Храму. Якісь душевні відчуття підказували, що саме сьогодні Господь сповнить його довготривалу молитву і саме через це у нього виник потяг піти до Храму. Прийшовши, перед дверима Церкви він побачив убогу, босу й обідрану людину.

    - Доброго дня! - привітався він до того жебрака, подаючи йому милостиню.

    - Дякую за побажання, - відповів жебрак, - але я не пригадую, щоб у моєму житті був колись недобрий день.

    Здивований такою відповіддю, священик сказав:

    Анонс: бесіда на тему: «Загробне життя»

    Анонс: бесіда на тему: «Загробне життя»У неділю, 10 листопада 2013 року Божого, в храмі Покрови Пресвятої Богородиці м. Львова (вул. Щирецька, 36 (біля ТВК "Південний) після акафісту до великомученика і цілителя Пантелеймона, о 18:00, на численні прохання парафіян, відбудеться тематична бесіда «Загробне життя».
    Запрошуємо всіх бажаючих взяти участь у вивчені та обговоренні даної теми.

    Чи кожен з нас - християнин?

    Чи кожен з нас - християнин?Кожна віруюча людина, що хрещена в ім’я Святої Трійці, називає себе християнином. Апостол Павло, звертаючись до християн, говорить: “Випробовуйте самих себе, чи ви в вірі” (2 Кор. 13, 5). Тобто, нам постійно треба себе випробовувати, аналізуючи своє життя, задатися запитанням: чи я дійсно християнин? Ви скажете, звісно, всі ми християни, адже, найперше хрещені, відвідуємо Церкву і молимось, іноді читаємо Святе Письмо і намагаємося робити добрі справи. Але книжники і фарисеї також пильно дотримувались приписів закону, однак Господь називає їх поріддям зміїним, пофарбованими гробами, що зовні мали гарний вигляд, а всередині повні всякої нечистоти. Зовні вони дотримувались заповідей, шануючи Бога, а серце їх, душевні почуття були далеко не Божі. “Устами своїми вони Мене шанують, а серце їх далеко від мене” - говорить про Святе Письмо і намагаємося робити добрі справи. Але книжники і фарисеї також пильно дотримувались приписів закону, однак Господь називає їх поріддям зміїним, пофарбованими гробами, що зовні мали гарний вигляд, а всередині повні всякої нечистоти. Зовні вони дотримувались заповідей, шануючи Бога, а серце їх, душевні почуття були далеко не Божі. “Устами своїми вони Мене шанують, а серце їх далеко від мене” - говорить про них Христос. Господь застерігає і нас, кожного віруючого, мовлячи: «Не кожен, хто каже до Мене Господи, Господи, увійде в Царство Боже». Тому то святий апостол і закликає християн усіх віків випробовувати себе, чи з зовнішніми ознаками християнства ми внутрішньо шануємо Господа? Чи належить наше серце Христу, тому хто віддав за нас своє життя, пролив Свою Кров.

    Анонс: бесіда на тему: «Таїнство покаяння»

    Анонс: бесіда на тему: «Таїнство покаяння»20 жовтня 2013 року Божого, в неділю, о 19:00 в храмі Покрови Пресвятої Богородиці міста Львова (вул. Щирецька, 36 (біля ТВК "Південний") після акафісту до великомученика і цілителя Пантелеймона, відбудеться бесіда на тему: «Таїнство покаяння».
    Запрошуємо всіх бажаючих взяти участь у вивчені та обговоренні даної теми.

    Анонс: у Львові говоритимуть про ставлення Церкви до косметики та відвертого одягу

    Анонс: у Львові говоритимуть про ставлення Церкви до косметики та відвертого одягуВ неділю, 29 вересня 2013 р.Б., у храмі Покрови Пресвятої Богородиці м. Львова (вул. Щирецька, 36 (біля ТВК "Південний), після акафісту до великомученика і цілителя Пантелеймона о 19:00, відбудеться тематична бесіда на тему: «Як Церква ставиться до одягу та косметики».
    Запрошуємо всіх бажаючих взяти участь у вивчені та обговоренні даної теми.

    Про храм Покрови Пресвятої Богородиці (м. Львів, вул. Щирецька, 36)

    Про храм Покрови Пресвятої Богородиці (м. Львів, вул. Щирецька, 36)Трикупольний дерев’яний храм, прикрашений дерев’яною різьбою, збудований у лемківському стилі. Тому і у Львові, навіть за межами України (в Польщі) його називають "лемківською православною церквою". За бажанням будівничого цього храму - Петра Івановича Писарчука, який має лемківське коріння, в будівлі храму відображено історію й традиції лемківського етносу, своєрідну, неповторну красу церковної архітектури Лемківщини та й загалом мальовничість цього прадавнього українського краю. Церква, яка щодня привертає до себе красою та духовністю сотні людей, направду вважається шедевром дерев'яної церковної архітектури. Вона оздоблена десятками різьблених ікон, у які майстри вклали не лише весь свій мистецький хист, але й частку власної душі.
    Спочатку будівля мала дещо інший вигляд: він нагадував церкву в родинному селі пана Писарчука, яке тепер уже знаходиться на території Польщі. Проте через збільшення кількості вірних, які забажали молитися у стінах Покровської церкви, було прийнято рішення про перебудову. Внаслідок цього вона отримала свій теперішній вигляд.
    Веб-сайт: http://hram.lviv.ua/h-p.html
    Сортувати статті за: датою | популярністю | відвідуваністю | коментарями | абеткою