Влахернська ікона Божої Матері знайдена в Єрусалимі імператрицею Євдокією, у часи святителя Ювеналія, Патріарха Єрусалимського (пам'ять 15 липня), і преподобного Євфимія Великого (пам'ять 20 січня). Свята ікона була надіслана в Константинополь, де імператриця Пульхерія поставила її у Влахернській церкві, там де зберігалася чесна Риза Богородиці (святкування 15 липня).
Цю святу ікону називають ще Одигітрією, тобто Путеводительницею. Саме з цією іконою Патріарх Сергій (610-631) обходив у 626 році стіни Константинополя з молебнями при облозі столиці варварами. У пам'ять цієї та інших перемог, здобутих завдяки заступництвом Пресвятої Діви, було встановлено щорічно в суботу п'ятої седмиці Великого посту здійснювати свято Похвали Пресвятої Богородиці ("Субота акафісна"). Спочатку святкування відбувалося тільки у Влахернському храмі в Константинополі. У IХ столітті свято було внесено до статуту монастиря преподобного Сави Освяченого і в Студійський статут, а потім включене в Постову Тріодь і стало загальним для всієї Православної Церкви.
Святкування Влахернської іконі здійснюється 20 липня, а також 15 липня (у свято Ризоположення) і в суботу акафісту - на п'ятій седмиці Великого посту.

Читаються весь Світлий тиждень замість ранішніх і вечірніх молитов.

Священик: Благословен Бог наш… (коли молиться мирянин то проказує: Молитвами святих отців наших..)
Співці: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував (тричі).
Потім:
Воскресіння Христове бачивши, поклонімось Святому Господеві Ісусу, Єдиному Безгрішному. Хресту Твоєму поклоняємось, Христе, і Святеє Воскресіння Твоє оспівуємо і славимо. Бо Ти єси Бог наш, крім Тебе іншого не знаємо, ім'я Твоє призиваємо. Прийдіть, усі вірні, поклонімось Святому Христовому Воскресінню, бо через Хрест прийшла радість усьому світові. Завжди благословляючи Господа, оспівуємо воскресіння Його, бо, перетерпівши розп’яття, Він смертю смерть переміг (тричі).