Святитель Петро є сином Галицько-Волинської землі. Своїм походженням, святительськими подвигами і діяльністю він став величним свідком православної віри на західноукраїнських землях, уособленням нерозривних зв’язків нашого народу з братнім народом північної частини Русі, і цим назавжди лишився в пам’яті свого віруючого люду.
Пам'ять - 3 січня за новим стилем, перенесення мощів свт. Петра, митр. Київського, всiєї Руси чудотворця - 6 вересня

Преподобний священномученик Кукша і преподобний Пімен Постник померли після 1114. Святитель Симон, єпископ Володимирський і Суздальський (ХII; пам'ять 10 травня), в посланні до преподобного Полікарпа, архімандрита Печерського († 1182; пам'ять 24 липня), писав про преподобного Кукшу: "Як можу гідно прославити святих мужів, що були у святому Печерському монастирі , в якому погани хрестилися і ставали ченцями, а іудеї брали святу віру? Але я не можу промовчати про блаженного священномученика і чорноризця цього монастиря Кукшу, про якого всі знають, що він проганяв бісів, хрестив в'ятичів, дощ звів, висушив озеро, створив багато інших чудес і після багатьох мук убитий був з учнем своїм Никоном ".
Пам'ять - 9 вересня(нов. ст.)

УСІ, ХТО ХОЧЕ ГЛИБШЕ ЗНАТИ СВЯТЕ ПИСЬМО, ХТО ХОЧЕ БІЛЬШЕ ДІЗНАТИСЯ ПРО ІСТОРІЮ ХРИСТОВОЇ ЦЕРКВИ, ПРО ПРАВОСЛАВНИЙ ОБРЯД ТА ЗВИЧАЇ СВОГО НАРОДУ,
ПРОВОДИТИ СПІЛЬНІ МОЛИТВИ,
А ТАКОЖ ПРОСТО ЦІКАВО І ВЕСЕЛО ПРОВЕСТИ СВІЙ ВІЛЬНИЙ ЧАС СЕРЕД ПРАВОСЛАВНОЇ МОЛОДІ,
ЗАПРОШУЮТЬСЯ НА ЗУСТРІЧІ ЛЬВІВСЬКОГО ПРАВОСЛАВНОГО МОЛОДІЖНОГО БРАТСТВА "НЕВ'ЯНУЧИЙ ЦВІТ", ЯКІ ВІДБУВАЮТЬСЯ ЩОПОНЕДІЛКА О 19:00 У ПРИМІЩЕННІ ЛЬВІВСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ БОГОСЛОВСЬКОЇ АКАДЕМІЇ (вул. Лисенка, 43).
Детальнішу інформацію можна дізнатись у голови Братства Назара Лозинського
(тел. 067 7675203; ICQ:258-491-197)

Рівноапостольний цар Костянтин побажав збудувати храми Божі на священних для християн місцях у Палестині (тобто на місцях народження, страждань, Воскресіння Господа Ісуса Христа та ін.) і знайти хрест, на якому був розіп'ятий Спаситель. Виконати бажання царя з великою радістю взялася його мати, св. рівноапостольна цариця Єлена.
У 326 році цариця Єлена з цією метою вирушила до Єрусалима. Багато зусиль доклала вона, щоб знайти хрест Христів, бо недруги Христові сховали хрест, закопавши його в землю. Нарешті їй вказали на одного літнього юдея, на ім'я Іуда, який знав, де знаходиться хрест Господній. Після довгих розпитувань і умовлянь він показав місце. Виявилося, що святий хрест був укинутий у рів і завалений сміттям і землею, а зверху був збудований язичницький храм. Цариця Єлена наказала зруйнувати цю будівлю і знайти хрест.
В пам'ять знайдення Хреста Христового і його воздвиження свята православна Церква установила свято Воздвиження чесного і животворчого Хреста Господнього. Це свято віднесено до числа великих свят і відзначається 27 вересня (н. ст.).

Пресвята Матір Божа після Вознесіння Ісуса Христа жила на землі ще декілька років (одні християнські історики вважають, що 10 років, інші – що 22 роки). Апостол Іоан Богослов, згідно з заповітом Господа Ісуса Христа, прийняв Її до себе в дім і з великою любов'ю піклувався про Неї, мов рідний син, аж до самої Її кончини. Пресвята Мати Божа стала для всіх учеників Христових спільною Матір'ю. Вони разом з Нею молились і з великою радістю й утіхою слухали її повчальні бесіди про Спасителя. Коли віра християнська поширилася в інших країнах, то багато християн приходили з далеких країн побачити і послухати Її.
Успіння Пресвятої Владичиці нашої Богородиці відзначається православною Церквою, як одне з великих свят, 28 серпня (н. ст.).

Народився у 30-х роках XVII ст. на Поділлі в родині ієрея Микити Углицького та Марії. Є думка про належність роду Углицьких до українських православних шляхтичів Полоницьких-Углицьких. Один з Поло-ницьких, ймовірно, брат святого Феодосія Євстафій (Остафій, Остап) Полоницький, служив у польському війську, потім перейшов до лав українського війська гетьмана Богдана Хмельницького, потім — гетьмана Івана Виговського. Родичами святого Феодосія були Іоанн Углицький, київський протопоп, який підписався 25.07.1687 під актом обрання Івана Мазепи гетьманом на Коломацькій раді, та Йоаникій Углицький, ієромонах Видубицького монастиря у Києві, і його небіж Василь Полонецький. У Коломацькому акті є підпис і самого святого Феодосія, який був тоді ігуменом Єлецького Свято-Успенського монастиря в Чернігові та намісником преосвященного Лазаря (Барановича).
Пам`ять св. Феодосія вшановується 18 лютого, 22 вересня (знайдення і перенесення святих мощей) за нов. ст.

Св. Йоасаф народився в Прилуках, що на Чернігівщині, 8 вересня 1705 р. у день Різдва Пресвятої Богородиці, а на другий день у свято батьків Пречистої Діви — свв. Якима та Анни — він був названий на честь батька Пресвятої Діви. Характерно, що він уже з дитинства відзначався глибокою вірою в Бога, любив довго молитися, сам складав молитви. Дуже любив читати книги, особливо Святе Письмо. Не випадково пізніше в числі його друзів буде і вихованець Києво-Могилянської Академії, знаменитий український філософ та письменник Григорій Сковорода.
Пам`ять св. Йоасафа Православна Церква вшановує 23 грудня, а 17 вересня відкриття мощів (за новим стилем).

Проповідь Іоана Предтечі була нетривалою. Приготувавши людей до прийняття Спасителя, він закінчив своє життя мученицькою смертю. Невдовзі після хрещення Господнього Іоана було ув'язнено галилейським царем Іродом. Цей галилейський цар Ірод Антипа був сином того самого Ірода Великого, який убив 14 тисяч вифлеємських немовлят.
День мученицької смерті св. Іоана Предтечі згадується православною Церквою 11 вересня за новим стилем.

Київо-Братська ікона Божої Матері колись була місцевої у Борисоглібській церкві в місті Вишгороді (Київському), де вона чудесно з'явилася в 1654 році. У 1662 році, під час війни Росії з Польщею (1659 - 1667), місту було завдано великої шкоди від кримських татар, які воювали на боці Польщі. Храм святих страстотерпців Бориса і Гліба був пограбований. Однак Промисел Божий зберіг чудодійну ікону Божої Матері.
Дні святкувань - 23 травня, 15 червня, 19 вересня (нов.ст.)

Преподобний Феодосій Печерський, засновник спільножитного монастирського статуту і родоначальник чернецтва на нашій землі, народився у Василеві, неподалік від Київа. З юних років він виявив непереборний потяг до подвижницького життя, ведучи аскетичне життя ще в батьківському домі. Він не любив дитячих ігор і захоплень, постійно ходив до церкви. Сам упросив своїх батьків віддати його навчатися читанню священних книг і, при відмінних здібностях і рідкісній працьовитості, швидко вивчився читанню книг, так що всі дивувалися розуму отрока. У 14 років він втратив батька і залишився під наглядом матері - жінки суворої і владної, яка дуже любила свого сина. За прагнення до подвижництва вона багато разів карала його, але Преподобний твердо став на шлях подвигу. У 24 роки він таємно покинув батьківський дім і постригся, за благословенням преподобного Антонія, у Київо-Печерському монастирі з ім'ям Феодосій. Через чотири роки мати відшукала його і зі сльозами просила повернутися додому, але святий сам переконав її залишитися в Києві і прийняти чернецтво в обителі святителя Миколая на Аскольдовій могилі.
Пам'ять - 16 травня, 15 вересня; перенесення мощей - 27 серпня (нов.ст.)

Коли наблизився час народитися Спасителеві світу,в галилейському місті Назареті жив нащадок царя Давида Іоаким із своєю дружиною Анною. Обоє були благочестивими людьми і були відомі не своїм царським походженням, а смиренням та милосердям. Все їхнє життя було проникнуте любов'ю до Бога і до людей. Вони дожили до глибокої старості, а дітей не мали, від чого дуже засмучувалися. Та, незважаючи на свою старість, вони не переставали просити у Бога, щоб Він послав їм дитину. Вони дали обіцянку (обітницю): якщо у них народиться немовля, посвятити його на служіння Богу.
Різдво Пресвятої Богородиці святкується 21 вересня за новим стилем.

Преподобний Євфимій, схимник Печерський (XIV ст.) наклав на себе обітницю мовчання, відкриваючи вуста тільки для Богослужіння і молитви. Харчувався ієросхимонах лише травами. Похований в Дальніх Феодосієвих печерах Києво-Печерської лаври.
Пам'ять - 2 лютого і 10 вересня.

Трудився в Києво-Печерському монастирі в ХIII-ХIV ст. Ніс важкий подвиг самітництва, вправляючись у пості, молитві і богослів'ї. Мощі преподобного Лаврентія спочивають у Дальніх (Феодосієвих) печерах.
Пам'ять згадується 2 лютого і 10 вересня (новий стиль).

Преподобний Григорій, самітник Києво-Печерський, жив у XIV столітті. В "Оповіді про Житія святих, які у печері преподобного Феодосія спочивають" говориться, що їжею преподобного Григорія все життя служила неварена трава. Він давав цю траву людям які приходили до нього ті виздоровлювали.
Пам'ять - 21 січня, 10 вересня і в 2-у Неділю Великого посту.

Преподобний Ахіла, диякон Печерський (XIV), прославився як великий пісник, довгий час провів у затворі.

Пам'ять преподобного Ахілія відзначається 17 січня, а також 10 вересня і в 2-у Неділю Великого посту.

Чернець Києво-Печерського монастиря, затворник. Жив у XIII столітті. Про нього відомо лише те, що він відзначався особливою безкорисливістю. Нічого не мав в келії, крім одягу. Мощі прп. Мардарія покояться у Дальніх (Феодосієвих) печерах.
Пам'ять - 26 грудня; ще один день пам'яті — 10 вересня.

Преподобномученик Афанасій Брестський народився в благочестивій сім’ї Филиповичів десь біля 1597 року. Історія не лишила якихось відомостей про його батьків. Можна здогадуватися, що вони були люди з мілкої білоруської чи української шляхти, які на той час не відрізнялися. Не відоме також і його світське ім’я. Зі всього видно, що свою освіту отримав у Віленській братській школі, яка випускала багато освічених людей. Він прекрасно знав польську, латинську, грецьку і слов’янську мови, був знайомий з літописами і хроніками, також знав не тільки східну, православну літературу, але і західну, як наприклад творіння блаж. Августина. Сам Афанасій займався навчанням молодих людей у багатих сім’ях.
Пам’ять - 18 вересня, а знайдення мощей - 2 серпня за новим стилем.

Народився в місті Овручі (тепер Житомирської області) від благочестивих, глибоко віруючих православних батьків на прізвище Токареви, десь біля 1620 – 1625 року. З раннього дитинства перебував серед католицького населення, але батьки прищеплювали Макарію вірність до православ’я і звичаїв.
Пам’ять святкується 20 вересня та перенесення можей 26 травня за новим стилем.

Святитель Кіпріан – серб родом із міста Тирново, і перші свої подвиги звершував на Афоні Ще бувши іноком, він відвідував українські землі за дорученням Константинопольського патріарха “для того, щоб мирити князів одного з другим і з митрополитом (Святим Олексієм) на якого жалілися патріарху.
Його пам’ять згадується 29 вересня за новим стилем.

Святий Олег Романович онук великого князя чернігівського Михаїла, убитого в орді в 1244 році.
У 1274 році Олег разом зі своїм батьком Романом Михайловичем був у поході проти Литви. ”Після його закінчення Олег приїхав до Володимира- Волинського провідати сестру Ольгу чи Олену Романівну, дружину Володимир-Волинського князя – Володимира (розповідав про це сучасник Олега із Новгорода Литовського).
Пам’ять звершується у Брянську 29 вересня.

Преподобна Марія, разом із своїм чоловіком дала таку обіцянку: якщо Бог дасть їм сина, то посвятять його службі Божій. Це означало, що вони зроблять з своєї сторони все, що зможуть, щоб на їх майбутнє дитя виконалась воля Божа.
3 травня 1319 року в домі боярина Кирила була радість: Марії Бог дав сина. На сороковий день по народженні принесли дитя до церкви, щоб здійснити над ним таїнство хрещення. Іерей, по імені Михаїл, назвав дитя під час хрещення Варфоломієм. Благословивши дитя і його батьків, служитель вівтаря Христового відпустив їх з миром.
Пам'ять - 5 липня, 7 липня, 25 вересня.

Святий Іов народився в 1550 р. на Галичині і називався в миру Іван Залізо. Десятирічним хлопцем він вступив до Угорницького монастиря. У цьому ранньому віці він досяг такого успіху в чернечих подвигах, що з 12-ти років уже був пострижений в мантію з ім'ям Іова, після досягнення повноліття був зведений у священний сан, а з тридцяти років удостоєний великої схими, причому йому було повернуто ім'я Іоанн. Він особливо любив це ім'я і завжди ним підписувався, але до лику святих він був зарахований з ім'ям Іова.
Пам'ять преподобного Іова Почаївського згадується 19 травня та 10 листопада, знайдення мощей - 10 вересня(нов. стиль).

30 вересня православні відзначають День святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії.
У II столітті, за царювання імператора Адріана (117-138 рр.) в Римі жила благочестива вдова Софія (ім'я Софія означає мудрість). У неї були три дочки, які носили імена головних християнських чеснот: Віра, Надія і Любов. Будучи глибоко віруючою християнкою, Софія виховала дочок у любові до Бога, навчаючи не прив'язуватися до земних благ. Чутки про належність до християнства цього сімейства дійшли до імператора, і він побажав особисто побачити трьох сестер і матір, яка їх виховала. Всі четверо постали перед імператором і не боячись сповідали віру в Христа.
Пам'ять - 30 вересня (нов. стиль).

Схиігумен Кукша народився 1874 року в с. Гарбузинка колишньої Херсонської губернії (нині Миколаївська область). Кузьма Величко – так звали старця в миру – з молодих років любив тишу й усамітнення, майже весь час проводив у храмі. У 20 років уперше пішов на поклоніння в Єрусалим, а на зворотному шляху відвідав Афон. Коли на Афоні настоятель Пантелеймонівського монастиря благословляв паломників на дорогу додому, Кузьма виявив бажання залишитись на Святій Горі. Настоятель був людиною похилого віку і прозорливцем, тому сказав хлопцю: «Ну, гаразд, їдь додому – через рік повернешся».
Пам'ять - 29 вересня за новим стилем.

Борис і Гліб, в хрещенні Роман і Давид, святі князі-страстотерпці, молодші сини святого рівноапостольного київського князя Володимира Святославвовича, загнули в міжусобиці після його смерті від руки старшого брата Святополка; перші за часом канонізації українські святі.
Пам'ять - 6 серпня, 18 вересня.
Перенесення мощей благовірних князів Бориса та Гліба святкується 15 травня за новим стилем.

Києво-Печерська Лавра — одна з найбільших святинь України. Тут покояться останки більше ста двадцяти святих. Поклав початок монастирю і всьому чернецтву на Русі преподобний Антоній Печерський. Строго кажучи, він не був першим ченцем на Русі. Але він був першим, кого Русь запам’ятала.
Зцілення хворих, передбачення майбутнього, молитва, яка творить дива — в житті цього подвижника було все, щоб люди стали вважати його святим ще до смерті. Але преподобний Антоній завжди прагнув піти від людей. Він був найсправжнісіньким відлюдником.
Пам'ять - 23 липня і 15 вересня за новим стилем.

Преподобний Аліпій Печерський, один з перших і кращих російських іконописців, постриженик преподобного Никона (пам'ять 23 березня), з молодих років трудився в Києво-Печерському монастирі. Іконописання він вчився у грецьких майстрів, з 1083 прикрашали Печерську церкву на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Преподобний Аліпій писав ікони задарма. Якщо довідувався, що в якій-небудь церкві ікони занепали, брав їх до себе і поправляв безкорисливо. Якщо ж траплялося, що йому платили за працю, преподобний одну частину витрачав на придбання матеріалів для іконописання, другу роздавав убогим і лише третю залишав собі.
Пам'ять - 30 серпня(нов. ст.)

Києво-Печерська ікона Успіння Пресвятої Богородиці - одна з найдавніших явлених ікон у Російській Православній Церкві. Пресвята Богородиця вручила її 4-м візантійським зодчим, які у 1073 році принесли ікону преподобним Антонію і Феодосію Печерським. Зодчі прийшли у печеру до преподобним і запитали: "Де хочете ви почати церкви?" Святі відповіли: "Йдіть, Господь призначить місце". - "Як ви, пророкуючи собі швидку смерть, не призначили ще місця? - Здивувалися зодчі. - А ще дали нам стільки золота". Тоді преподобні скликали всю братію і почали розпитувати греків, кажучи: "Скажіть нам істину, хто вас послав і як ви потрапили сюди?". Зодчі стали розповідати: "Одного разу, коли ми спали в своїх будинках, рано, на сході сонця, прийшли до кожного з нас благовидні юнаки та сказали:" Кличе вас Цариця до Влахерні ".
Пам'ять - 28 серпня(нов. ст.)

Преподобний Григорій, іконописець Печерський, був сопостник преподобного Аліпія Печерського (пам'ять 17 серпня). У "Сказанні про святих іконописця" говориться, що він написав багато чудотворних ікон, що знаходяться на Руській землі. В 9-й пісні канону служби Собору Києво-Печерських преподобних, що спочивають у Ближніх печерах (пам'ять 28 вересня), преподобний Григорій називається візантійським - можливо, він був у числі іконописців, що прибули з Константинополя до Києва для прикраси Великої церкви монастиря на честь Успіння Пресвятої Богородиці.
Пам'ять - 21 серпня(нов. ст.)

Преподобний Пимен, пістник Печерський, подвизався в Дальніх печерах. Утримання його було таке, що він вживав їжу тільки раз на день і лише в самій необхідній кількості. Зовнішнє пощення було відповідним - стримання від неугодних Богу вчинків, думок і почуттів. Преподобний Пимен був ігуменом Києво-Печерського монастиря з 1132 по 1141 Друга пам'ять святого відзначається 28 серпня.
Пам'ять - 20 серпня(нов. ст.)

Був ченцем Києво-Печерського монастиря. На Смоленській кафедрі, ймовірно, був приймачем єпископа Лазаря, тому що випробував зі своєю паствою жахи Батиєвої навали. В описі Києво-Печерської лаври про нього говориться: «Святий Меркурій, єпископ Смоленський, убитий Батиєм в 1347 році». Святитель, справою і словом прославив Святу Трійцю у країні земної мандрівки, тепер славить Її біля престолу Божого. Після блаженної кончини святого мощі чудесним чином припливли по Дніпру до Києва і були покладені в Ближніх (Антонієвих) печерах.
Пам'ять - 20 серпня(нов. ст.)

Преподобний Пимен Багатохворий (ХІ ст.) Шляхом тяжкої хвороби досяг Царства Небесного. Народився і виріс цей росіянин подвижник хворим. Він довго просив батьків віднести його в Києво-Печерський монастир. Коли вони принесли сина в прославлену обитель, то почали просити в молитвах про його одужання. Але сам страдалець, усвідомлюючи високу цінність страждань, просив Господа про продовження хвороби, а також про постриг його в чернецтво.
Пам'ять - 20 серпня(нов. ст.)