Одним з основоположних догматів Православної Церкви є догмат іконошанування. Справді, коли ми заходимо у храм Божий, найперше, що падає нам у вічі – це є велика кількість ікон, на яких зображено Господа Ісуса Христа, Пречисту Діву Марію, святих угодників Божих… Сенс ікони полягає в тому, що вона полегшує нам справу спілкування з Богом. Набагато легше молитися тоді, коли перед очима є образ. І, відповідно, у практиці Церкви ми не лише молимось перед іконами, а ми їх шануємо, ми їх цілуємо, кадимо перед ними. Однак, в історії Церкви був такий період, коли виникла суперечка, щодо шанування ікон. Цей період називається часом іконоборства. Коли доходило до того, що ікони виносили з храмів, спалювали, зневажали їх. Цю страшну єресь Церква засудила.

У світ вийшла монографія диякона Івана Сидора "Причини та витоки постання Московського Патріархату 1589 року (спроби історико-богословського аналізу)". У даній праці автор аналізує передумови та закономірності виникнення Московського Патріархату в кін. 16 ст. Книзі міститься багатий історичний матеріал, факти, свідчення очевидців, а також посилання на дослідження численних українських, російських та інших закордонних авторів.

Важливо підкреслити, що досліджуючи питання утворення Московського патріаршого престолу, автор наводить факти з історичних джерел (переважно російських). При цьому автор намагався максимально звертатися до праць дореволюційних вчених, які, в своїй більшості, досліджували і писали історію не «на замовлення», не під владним, політичним тиском, а виявляли об’єктивність та неупередженість. Крім того, для уникнення посилань на можливі сфальсифіковані або переписані у радянський чи новітній час історичні тексти, автор опирався на оригінальні дореволюційні наукові видання, якщо такі збереглися чи були опубліковані в електронному вигляді.