Увійти за допомогою:
Слідкуйте за нами:
Розділи новин
  • Нові публікації
  • Коментують
  • Дерев'яні ікони від ATRIBUTLUX
    Компанія ATRIBUTLUX використовує сучасне деревообробне обладнання ЧПК…
  • 7 пісних обідів на кожний день тижня (частина-4)
    Великий піст - найсуворіший з багатоденних постів церковного…
  • Благовіщення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії
    Історія Благовіщення Пресвятої Діви Марії Про свято Благовіщення…
  • Тами та записки за здоров'я та упокій в храм Святого Спиридона (Греція, о. Корфу)
    Приймаємо замовлення на тами та записки на молебень про здоров'я та…
  • Православний склад-магазин «‎Синай»‎
    Церковна атрибутика - це досить специфічна продукція, яка…
  • Популярне
  • Благовіщення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії
    Історія Благовіщення Пресвятої Діви Марії Про свято Благовіщення…
  • Ікони під старовину від old-foto.com.ua
    Ікона під старовину може додати молитовного настрою. Тому ікони під…
  • Православний склад-магазин «‎Синай»‎
    Церковна атрибутика - це досить специфічна продукція, яка…
  • Церковне начиння від виробника Терново
    Український виробник церковної продукції Терново виготовляє церковне…
  • 7 пісних обідів на кожний день тижня (частина-4)
    Великий піст - найсуворіший з багатоденних постів церковного…
  • Тами та записки за здоров'я та упокій в храм Святого Спиридона (Греція, о. Корфу)
    Приймаємо замовлення на тами та записки на молебень про здоров'я та…
  • Дерев'яні ікони від ATRIBUTLUX
    Компанія ATRIBUTLUX використовує сучасне деревообробне обладнання ЧПК…
  • Опитування
    Скільки Вам років?
    до 13
    14-17
    18-23
    24-29
    30-39
    40-50
    більше 50
    • Хмаринка теґів
    • Календар
    • Архів
    «    Квітень 2021    »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
     
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    9
    10
    11
    12
    13
    14
    15
    16
    17
    18
    19
    20
    21
    22
    23
    24
    25
    26
    27
    28
    29
    30
     
    Квітень 2021 (6)
    Березень 2021 (12)
    Лютий 2021 (13)
    Січень 2021 (2)
    Грудень 2020 (10)
    Листопад 2020 (8)

    Знайшли помилку?

    Виділіть слова з помилкою і натисніть Ctrl + Enter

    Благовірний князь Володимир Новгородський

    Благовірний князь Володимир НовгородськийВолодимир — онук рівноапостольного князя Володимира і старший син великого київського князя Ярослава Мудрого та княгині Анни — народився в Києві в 1020 р. Уже в 1034 р., тобто в чотирнадцятилітньому віці, батько посадив його на княжіння в Новгороді і дав неспокійним новгородцям грамоту з повелінням платити дань. Вісімнадцять років благовірний князь Володимир управляв Новгородським князівством.
    Князь відзначився відвагою і мужністю у військових справах. У 1042 р. він із новгородськими дружинами воював проти фінських племен. Наступного року батько послав Володимира на Константинополь, щоб провчити підступних греків за образу руських купців та вбивство одного з них. Посли візантійського імператора Константина Мономаха поспішили вийти князю назустріч з обіцянкою покарати винуватців. Проте молодий князь ні на що не звертав увагу і рвався в бій. На вдруге запропонований імператором мир він відповів: «Погоджуюся, якщо ви, багаті греки, дасте по три фунти золота на кожного воїна в моєму війську».
    Пам'ять - 17 жовтня (нов. ст.).

    Вишгородська Божа Мати

    Вишгородська Божа МатиСвіча скапувала сльозами воску додолу, легкий димок ледь чутно підносився увись і розсіювався серпанком у кімнатній напівтемряві. Мерехтлива димчаста тінь плавно падала на поверхню ікони, що стояла на столі. Крізь маленький вогник воскової колони проглядався силует Матері Божої з Дитям на руках. Маленький Ісусик з ніжністю притулився до личка Матері і лагідно обійняв лівою ручкою Її за шию.
    Скільки молитов, скільки прохань довелося вислухати Матері Божій від тих, хто з вірою га благоговінням припадав до цієї освяченої віками ікони, - почула голос бабусі Яринка, що притишилася у кімнаті і зачудовано розглядала ікону. - Скільком християнам у бідах та скорботах допомогла Вишгородська Богородиця. А ще ця ікона - один із найбільших українських скарбів... Чи знаєш, скільки всього вона пережила і побачила у своєму житті? Скількох князів благословила на початку їхньої великої діяльності. Не один раз вона рятувала християн і від завойовників.
    День особливого вшанування Вишгородської (Володимирської) ікони Пресвятої Богородиці - 28 квітня (за новим стилем).

    Блаженний Костянтин, митрополит Київський і всієї Русі

    Блаженний Костянтин, митрополит Київський і всієї РусіПісля смерті митрополита Київського Михаїла (очолював Київську кафедру з 1131-1145 рр.) князь Ізяслав вирішив висвятити на митрополита Київського Клима Смолятича. Він запросив цього монаха із Смоленська і хотів висвятити руськими єпископами без згоди вселенського патріарха, як це було раніше. Ізяслав скликав собор руських єпископів і наказав їм висвятити схимомонаха Клима в митрополита Київського і всієї Русі. Не всі єпископи погодились, але деякі, які хотіли догодити князю, посвятили Клима в єпископи головою святого Клима, Папи Римського, яка була привезена святим князем Володимиром із Херсонеса в Київ.
    Пам’ять блаженного Костянтина, митрополита Київського і всієї Русі вшановується 18 червня.

    Благовірний князь Костянтин і його чада Михайло й Федір, Муромські чудотворці

    Тривалий час ніхто з чернігівських князів не хотів брати Муром. Але у 1097 р. княжий з’їзд у Любечі затвердив Муром за сином чернігівського, а потім великого київського князя Святослава Ярославича — Ярославом, у святому хрещенні Костянтином. Це був онук Ярослава Мудрого і правнук Володимира — хрестителя Руси-України. Після святого Гліба він став першим муромським князем-родоначальником князів муромських і рязанських.
    Отож у 1097 р. князь Костянтин із княгинею Іриною, синами Федором (15 років) і Михайлом (12-13 років), з вірними боярами, священиками, слугами та нечисленною військовою дружиною відправився на пошуки далекого Мурома. Про відсутність доріг і переправ через ріки, про пересування лише на конях годі й говорити. Подорож продовжувалася декілька місяців, княжі діти нарівні з дорослими зазнавали всіх труднощів. Нарешті перед княжим загоном відкрився величезний луг, за яким виднілося місто Муром. Яке ж воно було? Велике село з дерев’яними хатами, укритими соломою, й обнесене високим валом від ворога...
    Пам’ять благовірного князя Костянтина та його чад Михайла і Федора Муромських, чудотворців ушановується 3 червня (за н. ст.).

    Преподобний Іоанн, єпископ Готський

    З Україною пов’язаний ряд готських святих. Готи (германські племена) ймовірно 200 р. опанували широкий простір по обох берегах Дніпра і створили державу. З початку IV ст. серед готів почало поширюватися християнство. Один із готських єпископів Феофіл уже брав участь у Першому вселенському соборі в Нікеї в 325 р. Наприкінці IV ст. Готська держава була знищена гунами, але частина готів ще довго жила в Криму. Готською єпархією, яка знаходилася на південному березі Криму, у другій половині VIII ст. керував святитель Іоанн Готський. За походженням він був греком, жив недалеко від Ялти й обраний готами єпископом у 30-літньому віці. У 758 р. його висвятили Грузинським патріархом у Мцхеті (тодішній столиці Грузії). Святитель боровся з іконоборцями. Коли Крим захопили хозари, він став на чолі готів і вигнав ворогів, але потім попав до них у полон. З полону єпископ утік до міста Амастриди і там прожив ще чотири роки, заповідаючи, щоб його поховали в м. Парфеніті. Святий Іоанн помер 26 червня наприкінці VIII ст., ймовірно 790 р. Тіло святого було перевезено на місце поховання в монастир м. Парфеніта. Тут святий Іоанн жив, і тут же побудував великий храм на честь святих апостолів Петра й Павла.
    Після поховання святого Іоанна відбувались і до цього часу відбувається багато чудес.
    Пам’ять Іоанна Готського вшановується 1 червня та 9 липня (новий стиль).

    Життя святителя Симеона, єпископа Володимирського i Суздальського, в Києвi, у Ближнiх печерах (1226)

    Життя святителя Симеона, єпископа Володимирського i Суздальського, в Києвi, у Ближнiх печерах (1226)Симон, святитель, чудотворець Печерський, єпископ Володимирський (на Клязьмі) у молодому віці став ченцем Києво-Печерського монастиря. Потім був ігуменом Рождественського монастиря у Володимирі-на-Клязьмі, а з 1215-го по 1226 р. — єпископом Володимирським і Суздальським. Перебуваючи далеко від рідної землі, тужив за нею, а особливо за Києво-Печерським монастирем. Тут перебував його добрий приятель (а може, й родич) чернець Полікарп, який був людиною освіченою й знатною, але одночасно дуже амбітною. Він переписувався з преподобним Симоном і висловлював йому в листах різні жалі. У відповідь на це святитель написав йому послання, у якому закликав позбутися сміливих мрій і честолюбивих бажань, а для прикладу, яким має бути чернець, додав до послання 8 оповідань про життя 9 печерських отців, які жили приблизно в 1078-1110 рр. Ці оповідання стали основою Печерського патерика, який був пізніше поповнений оповіданнями про життя печерських отців, які написали інші особи.
    Пам’ять святителя Симона вшановується 23 травня (нов. ст.).

    Львівське Успенське братство і захист православної віри: друкарство

    Львівське Успенське братство і захист православної віри: друкарствоДрукарство стало широко розповсюджуватися в Україні, як зрештою і по всій Європі. Так у першій половині XVI ст. відома друкарня у Львові та Острозі. Відомі тогочаснi друкарні Михайла Сльозки (у Львові), Сірятині (фундатор єп. Гедеон Балабан), Угорцях, Уніві, Перемишлі, та інших містах Галичини. Також відомо, що Львівська братська друкарня у 1591-1622 рр. видала 13 книг.
    Найбільш відомим видавцем кінця XVI ст., проте не першим, як це нам нав’язує московська офіційна історіографія, був диякон Іван Федоров (Федорович), котрий після заснування друкарні в Москві (1564 р.) тікає в наслідок переслідувань з боку московського царя і церкви до Заблудова. Надалі Іван Федоров засновує друкарню у Львові у лютому 1573 р. Тут був виданий львівський Апостол (Львів, 25 лютого 1573 – 15 лютого 1574, 246 с.), але надалі брак коштів змусив закласти друкарню лихварю Ізраїлю Якубовичу, а після смерті Федорова, віддану в заставу друкарню, за ініціативи владики Гедеона Балабана викупило братство (в 1586 р.). Незважаючи на різноманітні труднощі, братська друкарня працювала аж до припинення діяльності братства.

    Відбулася наукова конференція “Поет на службі народові” приурочена пам’яті митрополита Іларіона (Огієнка)

    Відбулася наукова конференція “Поет на службі народові” приурочена пам’яті митрополита Іларіона (Огієнка)20 березня 2012 р. у Педагогічному коледжі Львівського національного університету імені Івана Франка (колишня Жіноча учительська семінарія, у якій викладав Іван Огієнко) відбулася наукова конференція “Поет на службі народові”, приурочена пам’яті митрополита Іларіона та його шевченкознавчим студіям. 28 березня, напередодні вшанування 40-ї річниці з дня смерті митрополита Іларіона у приміщенні актової зали Львівського обласного Будинку учителя відбулася регіональна науково-практична конференція “Культурно-освітня діяльність і педагогічні погляди Івана Огієнка”.

    Львівська братська школа

    Львівська братська школаРівень освіти XV – XVI ст. В Україні був досить низьким. Діяли переважно початкові парафіяльні школи. На відміну від православної Церкви, яка на Сході не мала жодної вищої школи, католики і протестанти в Європі, включаючи Річ Посполиту, закладали вищі учбові заклади – університети, академії, колегіуми. У Кракові університет засновано у 1400 р. Це стало причиною того, що молодь з українських шляхетських родин змушена була здобувати освіту за кордоном. Наприклад, у Краківському університеті протягом XV – XVI ст. одержали освіту більше 800 українців; українцями були 13 професорів цього університету. Також українці навчалися у Сорбонні, Празі, Болоньї, Падуї, в німецьких університетах Гейдельберга, Віттенберга, Лейпцига.

    Львівське Успенське братство – осередок захисту православної віри та утвердження просвітництва у Львові в 16-17 ст.

    Львівське Успенське братство – осередок захисту православної віри та утвердження просвітництва у Львові в 16-17 ст.Ставропігійне братство довгий час було опорою всіх прав православних південно-західної Русі. Майже на кожній сторінці літопису Львівського братства зустрічаємося з одної сторони з тими страшними утисками, яким піддавалися православні жителі Галичини, а з другої – з тією різкою самовідвагою, з якою Львівська ставропігія захищала їх. Ходатайства братства перед різною владою, в т.ч. королівською, постійно захищало своїх співбратів, що страждали від латинян і нерідко полегшували їх участь.
    Львівська ставропігія служила опорою православній церкві у всій Галичині, підтримувала і охороняла православ'я і народ руський більше 100 років, ведучи безперервну боротьбу з численними труднощами і набагато сильнішими ворогами.

    Львівське Успенське братство: членство та Ставропігійний статут

    Львівське Успенське братство: членство та Ставропігійний статутНайбільш відомим братством в Україні до кінця XVI ст. було Львівське Успенське братство. Воно найкраще репрезентує українські церковні братства: їхній устрій, структуру управління, основні форми та напрями діяльності.
    Братства вважалися всестановими організаціями, куди теоретично міг вступити кожен православний, який погоджується зі статутом і сплачує внесок. Так, статут Львівського братства 1586 р. передбачав, що його членами могли бути “або міщанин, або шляхтич, або предміщанин, або посполиті люди всілякого стану, як місцеві так і сторонні, за умови вступного внеску шести грошей”. Членами Львівського братства справді ставали в основному ремісники, крамарі, інші міщани та жителі передмість.

    Виникнення Львівського Успенського братства

    Виникнення Львівського Успенського братстваПоправу вважалося, що найстарішим церковним братством в Україні є Львівське Успенське братство. Як видно з назви, було при храмі Успіння Пресвятої Богородиці на вул. Руській. Першу згадку про храм датується 1399 р. А перша назва вул. Руської (у 1742 р. вперше зафіксовано під цим іменем) – вул. Соляників (Солярів).Ця найдавніша дерев’яна церква згоріла у великій пожежі. В сучасному, мурованому вигляді церква постала в 1631 р., будівництво якої розтягнулося на довгі 40 років. І лише 26 січня 1631 р. церкву посвятив її львівський владика Єремія Тисаровський при участі київського архімандрита Петра Могили та багатьох гостей.
    Сортувати статті за: датою | популярністю | відвідуваністю | коментарями | абеткою