Володимир — онук рівноапостольного князя Володимира і старший син великого київського князя Ярослава Мудрого та княгині Анни — народився в Києві в 1020 р. Уже в 1034 р., тобто в чотирнадцятилітньому віці, батько посадив його на княжіння в Новгороді і дав неспокійним новгородцям грамоту з повелінням платити дань. Вісімнадцять років благовірний князь Володимир управляв Новгородським князівством.Князь відзначився відвагою і мужністю у військових справах. У 1042 р. він із новгородськими дружинами воював проти фінських племен. Наступного року батько послав Володимира на Константинополь, щоб провчити підступних греків за образу руських купців та вбивство одного з них. Посли візантійського імператора Константина Мономаха поспішили вийти князю назустріч з обіцянкою покарати винуватців. Проте молодий князь ні на що не звертав увагу і рвався в бій. На вдруге запропонований імператором мир він відповів: «Погоджуюся, якщо ви, багаті греки, дасте по три фунти золота на кожного воїна в моєму війську».
Тоді імператор наказав взяти під охорону всіх руських людей, які були в Константинополі. Одночасно були вислані бойові кораблі в стан князя Володимира, які й підпалили його флот. Буря на морі потопила багато суден, і Володимир припинив наступ. Але, повертаючись назад, він розбив погоню і забрав частину противника в полон. Ті з війська Володимира, які врятувалися сушею, у районі Варни (нині — Болгарія) потрапили в полон. Лише через три роки вони повернулися додому після підписання мирної угоди з греками. Цей похід князя Володимира був невдалим.
У 1045 р., коли Новгородською кафедрою управляв єпископ Лука Жидята, згорів перший міський храм. Це була тринадцята купольна дубова церква, побудована ще в 989 р. першим єпископом Новгородським Іоакимом Корсунянином.
За сім років на її місці благовірний князь Володимир побудував величний кам’яний собор Св. Софії, а єпископ Лука освятив його 14 вересня 1052 р. Зразком для побудови такого храму частково була Софія Царгородська, але в основному — Софія Київська. Для Новгорода собор Св. Софії на багато віків став головною святинею міста. Волелюбні новгородці часто говорили: «Де свята Софія, там і Новгород. Помремо, проллємо кров за святу Софію».
У 1047 р. за повелінням князя Володимира одним священиком були переписані всі пророчі книги разом із тлумаченнями. На той час — це теж була велика справа.
Благовірний князь Володимир помер 4 жовтня 1052 р. в молодому віці. Йому було лише 32 роки і ще був живий його батько — великий київський князь Ярослав Мудрий.
Преподобний Нестор Літописець в «Повісті минулих літ» 1052 р. записав: «Преставився Володимир, син Ярославів старший, у Новгороді, і покладений був у соборі Св. Софії, що його він спорудив».
Там же спочивало тіло його матері — благовірної княгині Анни Новгородської.
День пам’яті благовірного князя Володимира Новгородського вшановується 17 жовтня (нов. ст.).
