Увійти за допомогою:
Слідкуйте за нами:
Розділи новин
  • Нові публікації
  • Коментують
  • Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа
    Євангеліє про Преображення Христове Про свято Преображення Господа…
  • Влахернська ікона Божої Матері
    Влахернська ікона Божої Матері знайдена в Єрусалимі імператрицею…
  • ЦЕРКОВНІ ЧАСИ НА СВЯТУ ПАСХУ
    Читаються весь Світлий тиждень замість ранішніх і вечірніх молитов. …
  • Воскресіння Христове
    Воскресіння Ісуса Христа: хроніка подій Про Свято Воскресіння…
  • Пасхальне послання Предстоятеля Православної Церкви України митрополита Епіфанія
    Христос Воскрес! Ці короткі слова звичного зараз для нас…
  • Популярне
  • Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа
    Євангеліє про Преображення Христове Про свято Преображення Господа…
  • Опитування
    Скільки Вам років?
    до 13
    14-17
    18-23
    24-29
    30-39
    40-50
    більше 50
    • Хмаринка теґів
    • Календар
    • Архів
    «    Серпень 2019    »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
     
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    9
    10
    11
    12
    13
    14
    15
    16
    17
    18
    19
    20
    21
    22
    23
    24
    25
    26
    27
    28
    29
    30
    31
     
    Серпень 2019 (1)
    Липень 2019 (1)
    Квітень 2019 (4)
    Березень 2019 (2)
    Грудень 2018 (2)
    Листопад 2018 (1)

    Знайшли помилку?

    Виділіть слова з помилкою і натисніть Ctrl + Enter

    Хрещення Русі, частина ІІІ (Ярослав Мудрий)

    Святий князь Ярослав Мудрий народився в 978 р. і був сином св. рівноапостольного великого князя Володимира і Рогнеди. Близько 1010 року він заснував місто Ярославль і заклав тут перший храм на честь відомого подвижника і борця з язичеством — св. Іллі Пророка. На місці своєї перемоги над печенігами в 1037 р. Ярослав заклав величний Софійський собор по образу Софії Константинопольської, а в 1045 р. по його велінню його син Володимир спорудив Софійський собор в Новгороді. Ярослав залишив про себе пам'ять складанням зведення законів Київської Русі — «Руської правди», яка, доповнена його синами і внуком Володимиром Мономахом, стала правовою основою життя руського народу. Багато сил приділяв св. князь Ярослав християнській освіті народу.

    Після Ліственської битви діяльність Ярослава в основному пов'язана з просвітою і християнізацією Русі. Можливо, одною з причин відмови Ярослава від звичної для князя військової діяльності стала важка травма, отримана ним під час боротьби з братами: обстеження останків Ярослава Мудрого показало, що у нього була перерубана нога, через що князь повинен був сильно кульгати і в кінці життя навряд чи міг обходитися без сторонньої допомоги. У роки правління Ярослава в Київській Русі стали інтенсивно розвиватися книгописання і перекладацька діяльність візантійських і інших книг на руську мову. Сучасники відзначали, що Ярослав був начитаною в богослужебних книгах людиною, володів великою особистою бібліотекою, піклувався про поширення письменності, організовував школи і училища для дітей.

    З часу Ярослава став затверджуватися звичай виучувати дітей грамоті; з цією метою найбільш тямущих хлоп'ят "збирали по всій землі". Велику роль в становленні руської книжності і літописання стали грати перші руські монастирі, в їх числі Києво-Печерський.

    Джерело: Сайт ХРАМУ ВСІХ УКРАЇНСЬКИХ СВЯТИХ і Львівського молодіжного православного братства "Нев'янучий цвіт"
    Сподобалося? Розкажи друзям:
    • Коментарі (0)
    • Вконтакті
    • Facebook
    • Довідка
    Бажаєте висловитися?

    Рекомендуємо Вам авторизуватися, в цьому випадку ви зможете підписатися на коментарі до статей і бачити інформацію, приховану від анонімних відвідувачів.

    Без реєстрації на сайті, ви можете залишати коментарі через спеціальні плагіни.
    Вкладка Коментарі - стандартна форма сайту Hram.Lviv.UA
    Вкладка ВКонтакті - дозволяє опублікувати відгук через vk.com
    Вкладка Facebook - дозволяє опублікувати відгук через Facebook.com