Святий князь Ярослав Мудрий народився в 978 р. і був сином св. рівноапостольного великого князя Володимира і Рогнеди. Близько 1010 року він заснував місто Ярославль і заклав тут перший храм на честь відомого подвижника і борця з язичеством — св. Іллі Пророка. На місці своєї перемоги над печенігами в 1037 р. Ярослав заклав величний Софійський собор по образу Софії Константинопольської, а в 1045 р. по його велінню його син Володимир спорудив Софійський собор в Новгороді. Ярослав залишив про себе пам'ять складанням зведення законів Київської Русі — «Руської правди», яка, доповнена його синами і внуком Володимиром Мономахом, стала правовою основою життя руського народу. Багато сил приділяв св. князь Ярослав християнській освіті народу.
Після Ліственської битви діяльність Ярослава в основному пов'язана з просвітою і християнізацією Русі. Можливо, одною з причин відмови Ярослава від звичної для князя військової діяльності стала важка травма, отримана ним під час боротьби з братами: обстеження останків Ярослава Мудрого показало, що у нього була перерубана нога, через що князь повинен був сильно кульгати і в кінці життя навряд чи міг обходитися без сторонньої допомоги. У роки правління Ярослава в Київській Русі стали інтенсивно розвиватися книгописання і перекладацька діяльність візантійських і інших книг на руську мову. Сучасники відзначали, що Ярослав був начитаною в богослужебних книгах людиною, володів великою особистою бібліотекою, піклувався про поширення письменності, організовував школи і училища для дітей.
З часу Ярослава став затверджуватися звичай виучувати дітей грамоті; з цією метою найбільш тямущих хлоп'ят "збирали по всій землі". Велику роль в становленні руської книжності і літописання стали грати перші руські монастирі, в їх числі Києво-Печерський.
Джерело: Сайт ХРАМУ ВСІХ УКРАЇНСЬКИХ СВЯТИХ і Львівського молодіжного православного братства "Нев'янучий цвіт"
Після Ліственської битви діяльність Ярослава в основному пов'язана з просвітою і християнізацією Русі. Можливо, одною з причин відмови Ярослава від звичної для князя військової діяльності стала важка травма, отримана ним під час боротьби з братами: обстеження останків Ярослава Мудрого показало, що у нього була перерубана нога, через що князь повинен був сильно кульгати і в кінці життя навряд чи міг обходитися без сторонньої допомоги. У роки правління Ярослава в Київській Русі стали інтенсивно розвиватися книгописання і перекладацька діяльність візантійських і інших книг на руську мову. Сучасники відзначали, що Ярослав був начитаною в богослужебних книгах людиною, володів великою особистою бібліотекою, піклувався про поширення письменності, організовував школи і училища для дітей.
З часу Ярослава став затверджуватися звичай виучувати дітей грамоті; з цією метою найбільш тямущих хлоп'ят "збирали по всій землі". Велику роль в становленні руської книжності і літописання стали грати перші руські монастирі, в їх числі Києво-Печерський.
Джерело: Сайт ХРАМУ ВСІХ УКРАЇНСЬКИХ СВЯТИХ і Львівського молодіжного православного братства "Нев'янучий цвіт"
