Увійти за допомогою:
Слідкуйте за нами:
Розділи новин
  • Нові публікації
  • Коментують
  • Благовіщення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії
    Історія Благовіщення Пресвятої Діви Марії Про свято Благовіщення…
  • Неділя 2-га Великого посту
    Євангельське читання Проповідь патріарха Філарета Проповідь…
  • ТИЖНІ ВЕЛИКОГО ПОСТУ
    У другу неділю Великого посту звершується пам'ять св. Григорія…
  • Сценарій вертепу "Божі пастушки"
    Дійові особи: 4 Пастушки, і Ангел. (Пастушки й Ангел входять на…
  • Преподобний Порфирій Кавсокалівіт
    Житіє старця Чудеса святого Цитати та поради преподобного (частина…
  • Популярне
  • Благовіщення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії
    Історія Благовіщення Пресвятої Діви Марії Про свято Благовіщення…
  • Опитування
    Ти святкуєш 8 липня православний День закоханих?
    так
    ні
    святкую день Валентина
    а що це за свято?
    • Хмаринка теґів
    • Календар
    • Архів
    «    Квітень 2019    »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    9
    10
    11
    12
    13
    14
    15
    16
    17
    18
    19
    20
    21
    22
    23
    24
    25
    26
    27
    28
    29
    30
     
    Квітень 2019 (1)
    Березень 2019 (2)
    Грудень 2018 (2)
    Листопад 2018 (1)
    Жовтень 2018 (1)
    Серпень 2018 (1)

    Знайшли помилку?

    Виділіть слова з помилкою і натисніть Ctrl + Enter

    Хрещення Русі, частина ІІІ (Ярослав Мудрий)

    Святий князь Ярослав Мудрий народився в 978 р. і був сином св. рівноапостольного великого князя Володимира і Рогнеди. Близько 1010 року він заснував місто Ярославль і заклав тут перший храм на честь відомого подвижника і борця з язичеством — св. Іллі Пророка. На місці своєї перемоги над печенігами в 1037 р. Ярослав заклав величний Софійський собор по образу Софії Константинопольської, а в 1045 р. по його велінню його син Володимир спорудив Софійський собор в Новгороді. Ярослав залишив про себе пам'ять складанням зведення законів Київської Русі — «Руської правди», яка, доповнена його синами і внуком Володимиром Мономахом, стала правовою основою життя руського народу. Багато сил приділяв св. князь Ярослав християнській освіті народу.

    Після Ліственської битви діяльність Ярослава в основному пов'язана з просвітою і християнізацією Русі. Можливо, одною з причин відмови Ярослава від звичної для князя військової діяльності стала важка травма, отримана ним під час боротьби з братами: обстеження останків Ярослава Мудрого показало, що у нього була перерубана нога, через що князь повинен був сильно кульгати і в кінці життя навряд чи міг обходитися без сторонньої допомоги. У роки правління Ярослава в Київській Русі стали інтенсивно розвиватися книгописання і перекладацька діяльність візантійських і інших книг на руську мову. Сучасники відзначали, що Ярослав був начитаною в богослужебних книгах людиною, володів великою особистою бібліотекою, піклувався про поширення письменності, організовував школи і училища для дітей.

    З часу Ярослава став затверджуватися звичай виучувати дітей грамоті; з цією метою найбільш тямущих хлоп'ят "збирали по всій землі". Велику роль в становленні руської книжності і літописання стали грати перші руські монастирі, в їх числі Києво-Печерський.

    Джерело: Сайт ХРАМУ ВСІХ УКРАЇНСЬКИХ СВЯТИХ і Львівського молодіжного православного братства "Нев'янучий цвіт"
    Сподобалося? Розкажи друзям:
    • Коментарі (0)
    • Вконтакті
    • Facebook
    • Довідка
    Бажаєте висловитися?

    Рекомендуємо Вам авторизуватися, в цьому випадку ви зможете підписатися на коментарі до статей і бачити інформацію, приховану від анонімних відвідувачів.

    Без реєстрації на сайті, ви можете залишати коментарі через спеціальні плагіни.
    Вкладка Коментарі - стандартна форма сайту Hram.Lviv.UA
    Вкладка ВКонтакті - дозволяє опублікувати відгук через vk.com
    Вкладка Facebook - дозволяє опублікувати відгук через Facebook.com