Феодорiвська (Федорівсько—Костромська) ікона Божої Матері написана євангелістом Лукою і близька по іконографії до Володимирської ікони Божої Матері.
Назву свою ікона отримала від великого князя Ярослава Всеволодовича, батька святого Олександра Невського, що носив в святому хрещенні ім'я Федір,— на честь святого Федора Стратілата. Знайдена вона була, за переказами, його старшим братом, святим Юрієм Всеволодовичем, в старій дерев'яній каплиці біля старовинного міста Городця — пізніше на тому місці був влаштований Городецький Федорівський монастир. Князь Ярослав — Федір, що став після загибелі в битві з татарами на Ситі святого Юрія великим князем Володимирським, в наступному, 1239 році урочисто переніс його мощі з Ростова в Успенський собор Володимира, а іконою, що залишилася від брата, благословив свого сина, святого Олександра Невського.
Відновлення пам'яті Федорівської ікони Божої Матері і широке поширення її шанування по всій Росії пов'язане з подіями початку XVII століття. У 1613 році чудотворною іконою Федорівською з Костромського собору був благословлений при обранні на царство Михайло Романов. На згадку про цю історичну подію було встановлено повсюдне святкування ікони Федорівської Богоматері 14 березня. З'явилися багаточисельні списки з Костромської ікони Федорівської, один з перших був замовлений і принесений до Москви матір'ю царя Михайла — черницею Марфою. З другої половини XVII століття набувають поширення ікони Федорівської Божої Матері з клеймами, що змальовують події з історії чудотворного образу.
Федорівська ікона — двостороння. На зворотному боці — образ святої великомучениці Параскеви, зображеної в багатому княжому одіянні. Є версія, що поява образу Параскеви на звороті ікони пов'язана з дружиною святого Олександра Невського.
Святкування ікони - 29 серння (за новим стилем).
ЖИДИЧИНСЬКИЙ ЧОЛОВІЧИЙ МОНАСТИР святителя Миколая Мирлікійського чудотворця
Назву свою ікона отримала від великого князя Ярослава Всеволодовича, батька святого Олександра Невського, що носив в святому хрещенні ім'я Федір,— на честь святого Федора Стратілата. Знайдена вона була, за переказами, його старшим братом, святим Юрієм Всеволодовичем, в старій дерев'яній каплиці біля старовинного міста Городця — пізніше на тому місці був влаштований Городецький Федорівський монастир. Князь Ярослав — Федір, що став після загибелі в битві з татарами на Ситі святого Юрія великим князем Володимирським, в наступному, 1239 році урочисто переніс його мощі з Ростова в Успенський собор Володимира, а іконою, що залишилася від брата, благословив свого сина, святого Олександра Невського.
Відновлення пам'яті Федорівської ікони Божої Матері і широке поширення її шанування по всій Росії пов'язане з подіями початку XVII століття. У 1613 році чудотворною іконою Федорівською з Костромського собору був благословлений при обранні на царство Михайло Романов. На згадку про цю історичну подію було встановлено повсюдне святкування ікони Федорівської Богоматері 14 березня. З'явилися багаточисельні списки з Костромської ікони Федорівської, один з перших був замовлений і принесений до Москви матір'ю царя Михайла — черницею Марфою. З другої половини XVII століття набувають поширення ікони Федорівської Божої Матері з клеймами, що змальовують події з історії чудотворного образу.
Федорівська ікона — двостороння. На зворотному боці — образ святої великомучениці Параскеви, зображеної в багатому княжому одіянні. Є версія, що поява образу Параскеви на звороті ікони пов'язана з дружиною святого Олександра Невського.
Святкування ікони - 29 серння (за новим стилем).
ЖИДИЧИНСЬКИЙ ЧОЛОВІЧИЙ МОНАСТИР святителя Миколая Мирлікійського чудотворця