Єлецька-Чернігівська ікона Божої Матері з'явилася на ялині поблизу Чернігова в 1060 році, при Чернігівському князі Святославі Ярославичу, як було записано в синодику єпископа Чернігівського Зосими Прокоповича (1655 - 1657). Ікона була поставлена в церкву, засновану на честь Єлецької ікони Божої Матері. Преподобний Антоній (+ 1073; пам'ять 10 липня), трудився на Болдиній горі в 1068 - 1069 роках, благословив заснувати тут монастир. У 1238 році монастир був зруйнований татарами, але ікона збереглася у нутрощі монастирської стіни. В 1470 році Київський князь Симеон Олелькович відновив обитель, і ікону знову поставили у храмі. Подальша доля ікони неясна. За одним переказом, нащадок Чернігівських князів Барятинський відвіз ікону до Москви в 1579 році, коли Чернігів перейшов до польського короля Стефана Баторія. У 1687 році окольничий князь Данило Барятинський повертався з походу до Криму. У Харкові він сильно захворів і перед смертю передав Єлецьку ікону, яка була при ньому в поході, в Харківський Успенський собор. За іншим переказом, ікона зникла з обителі при її розоренні в XVII ст. польськими військами Сигізмунда III. У 1676 році князь Костянтин Острозький пожертвував в Єлецьку обитель список Єлецької ікони Божої Матері, привезений з Володимира братами Козелами. Архімандрит Іоанникій (Голятовский) відновив тоді монастир і описав численні чудеса від цієї ікони в книзі "Скробница" ( "Скарбниця"), виданої в 1676 році в Новгороді Сіверському. Відома і ще одина Єлецка ікона Божої Матері, також з'явилася в 1060 році. Свою назву вона отримала від того, що перебувала в місті Єльці, в соборній церкві на честь Смоленської ікони Божої Матері. Святкування цієї ікони належить 11 січня.Пам'ять - 18 лютого
Перекладено з days.pravoslavie.ru.
hram.lviv.ua
