Увійти за допомогою:
Слідкуйте за нами:
Розділи новин
  • Нові публікації
  • Коментують
  • 8 липня - православний День закоханих
    8 липня православні християни відзначають «День…
  • Піст святих апостолів Петра й Павла
    Цей літній піст, який зараз ми називаємо Петровим, або апостольським,…
  • Неділя 1-та після П'ятдесятниці. Всіх святих
    Святі - це люди, які відповіли любов'ю на любов, люди, які зрозуміли,…
  • Поява святих - це результат подвигу Христа Спасителя
    Сьогоднi на завершення усiх великих свят, - на честь i славу…
  • Відбулася X Всеукраїнська олімпіада «Юні знавці Біблії-2017»
    Пропонуємо прочитати статтю про X Всеукраїнську олімпіаду «Юні знавці…
  • Популярне
  • 8 липня - православний День закоханих
    8 липня православні християни відзначають «День…
  • Опитування
    Коли Ти святкуєш Жіночий день?
    у Неділю жінок-мироносиць
    8 березня
    • Хмаринка теґів
    • Календар
    • Архів
    «    Липень 2017    »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
     
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    9
    10
    11
    12
    13
    14
    15
    16
    17
    18
    19
    20
    21
    22
    23
    24
    25
    26
    27
    28
    29
    30
    31
     
    Липень 2017 (1)
    Червень 2017 (3)
    Травень 2017 (1)
    Квітень 2017 (8)
    Березень 2017 (11)
    Лютий 2017 (12)

    Знайшли помилку?

    Виділіть слова з помилкою і натисніть Ctrl + Enter

    Львівське Успенське братство – осередок захисту православної віри та утвердження просвітництва у Львові в 16-17 ст.

    Львівське Успенське братство – осередок захисту православної віри та утвердження просвітництва у Львові в 16-17 ст.Львівське Успенське братство: членство та Ставропігійний статут
    Ставропігійне братство довгий час було опорою всіх прав православних південно-західної Русі. Майже на кожній сторінці літопису Львівського братства зустрічаємося з одної сторони з тими страшними утисками, яким піддавалися православні жителі Галичини, а з другої – з тією різкою самовідвагою, з якою Львівська ставропігія захищала їх. Ходатайства братства перед різною владою, в т.ч. королівською, постійно захищало своїх співбратів, що страждали від латинян і нерідко полегшували їх участь.
    Львівська ставропігія служила опорою православній церкві у всій Галичині, підтримувала і охороняла православ'я і народ руський більше 100 років, ведучи безперервну боротьбу з численними труднощами і набагато сильнішими ворогами.

    Загалом всі справи братства вирішувалися на загальних зборах. В основному збори скликалися щонеділі після утрені і щомісячно опівдні задля вирішення поточних справ. У ряді випадків скликалися термінові або надзвичайні збори: з приводу приїзду та зустрічі якоїсь важливої персони, смерті єпископа і виборів нового, нещасних випадків, нападів ворогів тощо.

    Збори скликалися “ціховим” методом: кожному братчику посилали до дому ціху – братський знак, виготовлений із металу чи дерева. Виборчі збори (елекція) не скликалися на практиці щороку, а десь раз на три-чотири роки. На них не лише обирали чотирьох старших, а й призначали кандидатів на постійні посади: скарбників, книгопродавця, наглядачів школи та шпиталю, друкаря, писаря, архіваріуса, “поборців” (збирали внески) та ін. Братчики окремо наймали до своєї церкви священика. На посади причту залучалися ті люди, котрі могли займатися друкарською справою, вчителювати тощо. На періодичних зборах приймали нових членів, обговорювали поточні справи, обирали послів на сейми, сеймики, суди, до митрополита чи патріарха – давали їм інструкції і заслуховували звіти; обговорювали листи, відповіді та ін. Розглядалися також суперечки, скарги, вершився суд (братчикам заборонялося виносити ці справи на світський суд). Патріарх антіохійський Іоаким дав братству право "обличать и наказывать непокоряющихся истине, а пребывающих в нераскаянии – отлучать от Церкви", і тому братський суд був судом церковним і відлученого від церкви не міг реабілітувати навіть єпископи і ніхто не мав права спілкуватися з відлученим. Тільки розкаяння і покірність братству мали повернути в Церкву відлученого.

    За неявку на збори члени братства каралися - ув’язненням на вежі, штрафом (воском).

    У статуті братства про умови збору зазначалося так : "На обычном месте в доме братском должен быть застлан стол, на котором будут поставлены Евангелия, зажжённые свечи и братский ларец". Священик або старші братчики співали "Достойно" і читали молитву. Справи, які вирішувались на зборах можна поділити на три категорії:
    • Справи по охороні благочиння і порядку в братстві
    • Справи по впорядкуванню діл братства
    • Справи, що стосуються всіх православних мешканців – охорона прав народу, підтримка віри православної

    Очолювали братство чотири старших братчики, які, відповідно до статуту, мали переобиратися щороку. Обирали їх, як правило, у першу неділю після Пасхи (Антипасха, чи Фомина Неділя). На загальних зборах минулорічні старші братчики та їхні помічники давали повний звіт, репрезентувавши всі документи, печатки, ключі тощо. Після звіту молодші братчики, кланяючись, дякували старшим, а старші дякували за честь і довіру. Старші братчики представляли братство в різних світських організаціях, вирішували суперечки між членами братства, відстоювали братські і церковні інтереси в мирських судах, подавали королю апеляції. Старші братчики вели братську казну, турбувались за збереження братського майна, контролювали виконання обов'язків молодшими братчиками, слідкували за порядком під час зборів, пропонували різні справи на розгляд братства, по закінченні річної служби ст. братчики робили Звіт перед всією братією.

    Найвідомішими керівниками Львівського братства до 1596 р. були сідлярі Юрій та Іван Кузьмовичі Рогатинці, Іван Деомидович Красовський, з діяльністю котрий пов’язують реформу братства та укладення статуту 1586 р. Ю.Рогатинець та І.Красовський вважаються також авторами статуту братської школи 1585 р. Авторитетним діячем Львівського братства у 1586-1593 рр. був учитель Львівської школи Стефан Зизаній – прихильник відкритих і гострих методів боротьби з єпископом Балабаном.

    Матеріальні засоби братства складали: прибутки від друку та продажу книг (були найзначнішими), членські внески (річні, місячні), добровільні пожертви православних християн (гроші, дорогоцінні речі, земельні угіддя, будинки тощо), прибутки від продажу свічок, загальний квартовий збір у церкві, квартові пожертви поблизу дверей церкви, квартовий збір на ярмарках, відсотки з грошових позичок братських коштів, орендні виплати за користування нерухомим майном братства.

    До непостійних джерел доходів можна віднести штрафи або пені, які платили братчики при порушенні якихось обов'язків, також пожертви і заповіти різних людей, які відписували братствам великі кошти або маєтки.

    Якщо і цих засобів було не досить для покриття всіх витрат, то братство збирало кошти зі своїх членів або зверталось по допомогу до народу. В 1648 році в колі братства було 8215 злотих, в 1690 - 24521 зл., в 1695 – 49747 зл.

    Успенському братству підпорядковувався Свято-Онуфрієвський чоловічий монастир, в кінці XVI- поч. XVII ст. під його опікою діяв жіночий монастир св. Катерини Олександрійської. Так, у 1592 р. Успенське братство почало будівництво шпиталю саме в Онуфріївському монастирі у Львові. Братство забезпечувало його обслугою, ліками, харчуванням, ремонтом приміщень, опалюванням. При Успенському шпиталі консультував один з докторів медицини та дозволялося користуватися спеціальними медичними трактатами.

    Опікувалося Братство побудовою, ремонтом, доглядом за храмами, на утриманні братства був весь церковний причт. Допомагало братство також незаможним жителям міста, вдовам та сиротам.

    У списки членів Успенського братства в різний час були внесені козацькі гетьмани Михайло Ружинський, Іван Виговський, Павло Тетеря. Братчики підтримували зв'язки з військом запорізьким.

    Протягом XVI-XVIII ст. братство забудувало цілий чотирикутник між Руською, Бляхарською і Зацерковною вулицями (Зацерковна до наших днів не збереглась – це сквер між Домініканським собором і будинком №9 по вул. Федорова). Тут був головний будинок братства, будинок друкарні, дві школи та інші прибудови. В головнім будинку відбувались збори і наради братства. Братчики вибирали також ігуменів і священиків для братських монастирів і церков. Гроші на різні братські потреби з каси видавали при присутності всіх братчиків. Братства мали перший після духовенства голос при виборі єпископа. Братство було вповноважене не признавати влади єпископа, якщо він управляв Церквою не по правилах св. Апостолів, поступав проти істини, і повідомляти про це патріарха.

    Ставропігійне братство мало право назначати своїх представників в єпископську консисторію, з правом голосу, якщо справа стосувалась когось з братчиків. Якщо хтось з братчиків був звинувачений перед єпископом, то він повинен був не сам виправдовуватись, а справу розглядати в присутності всього братства. Братства зобов'язані були стежити за життям як духовних, так і мирських людей, і в випадку їх неправильної поведінки нагадувати їм усно або письмово.
    Так на Тернопільському соборі владик була розглянута суперечка єпископа Гедеона з Успенським братством. Соборним і патріаршим рішенням було визнано слушність за братчиками, владика був позбавлений права призначати священиків Успенського храму, втручатися в справи братського Свято-Онуфрієвського монастиря. Братчики отримали грамоту з підтвердженням своїх прав і з погрозою анафеми кожному, хто осмілився б їх порушити. Незважаючи на це, владика Гедеон продовжував боротьбу з братством, намагаючись заручитись підтримкою світської влади.

    Братство вело процес з поляками за права русинів майже 150 років. Впродовж всього цього часу русини були позбавлені прав торгівлі і промисловості, кинуті в крайню бідність, віддалені від участі в всіх громадських справах. Львівське братство постійно клопотало перед королями про зрівняння русинів в правах з поляками, постійно протестувало проти насильства та утисків православних. Зокрема вороги православ'я намагались роздути іскру ворожості між єпископом і братством, а особливо Кирило Терлецький, намагаючись схилити православних до унії.

    Братство широко займалося православним просвітництвом, освітницькою діяльністю та особливо друкарською справою.

    Львівська братська школа

    Ю.Щ.
    Сподобалося? Розкажи друзям:
    • Коментарі (0)
    • Вконтакті
    • Facebook
    • Довідка
    Бажаєте висловитися?

    Рекомендуємо Вам авторизуватися, в цьому випадку ви зможете підписатися на коментарі до статей і бачити інформацію, приховану від анонімних відвідувачів.

    Без реєстрації на сайті, ви можете залишати коментарі через спеціальні плагіни.
    Вкладка Коментарі - стандартна форма сайту Hram.Lviv.UA
    Вкладка ВКонтакті - дозволяє опублікувати відгук через vk.com
    Вкладка Facebook - дозволяє опублікувати відгук через Facebook.com