Перед кожним з нас стоїть вибір: вживати алкоголь чи не вживати.
Вибираючи алкоголь ми вибираємо і наслідки його вживання. Вибираючи тверезість ми вибираємо наслідки тверезого життя.

Які наслідки? - Саме на це питання покликаний відповісти розділ ЗА ТВЕРЕЗІСТЬ

А вибирати, як завжди, тобі!

Кажуть, що алкоголь видаляє плями з одягу. Це правда, і це лише підтверджує, наскільки багатостороння дія алкоголю.
Він також видаляє Ваш одяг, дружину, дітей – якщо, звичайно, застосовувати його в необхідній кількості.
Алкоголь позбавить Вас від меблів, килимів, видалить продукти з холодильника, сам холодильник.
Він позбавить Вас від здорового шлунка, нормального зору, розуму.
Алкоголь також видаляє репутацію, роботу, добрих друзів, свободу, здатність жити в ладу з самим собою і своїми близькими.
Він може видалити і саме життя.
Тому, що алкоголь видаляє все.

Пияцтво - це демон, якого добровільно запрошують і задля насолод пригрівають в душі. Воно - мати зла, ворог доброчесности. Мужнього воно перетворює на боягуза, скромного робить розпусним, нищить праведність і відбирає розум. Як вода гасить вогонь, так і надмір вина притуплює розумові здібності.
Я вагався чи розпочинати розмову проти пияцтва, але не тому, що воно є незначним злом або варте замовчування, а тому, що викривальна проповідь може не принести жодної користі. Судіть самі: свідомість п'яного потьмарена, а той, хто до нього промовлятиме, говоритиме, неначе до глухого. Отож, до кого звертатися? Той, хто потребує напоумлення, не чує моїх слів, а розсудливий і тверезий не має потреби те слухати, бо він вільний від цієї пристрасти.

...Сталося це на бенкеті, влаштованому Іродом з нагоди свого дня народження. Іродіада потурбувалася, щоб за столами вино лилося рікою, адже, коли людина впивається, то вже не володіє собою та стає подібною до тварини. Саме цього прагнула підступна цариця. Побачивши, що гості та передусім сам господар сп’яніли, Іродіада намовила доньку станцювати для вітчима найзапальніший зі своїх танців. Танець так сподобався Іродові, що він зопалу пообіцяв пасербиці виконати будь-яке її прохання...

Для частини українців патріотизм – це швидше за все актуальна тема для розмови, а не прагнення своїми діями жити для блага Батьківщини. Коли нічого робити – ми пишаємось. Пишаємось тим, що ми українці, і пишаємось, зазвичай, у когось на кухні під українську оковиту з українським сальцем. «А як не пишатись?» - спитаєте ви. Адже родом з України двоє легендарних Шевченків, брати Кличко, видатні лікарі та науковці. За 22 роки незалежності ми не стали повнолітніми та самостійними. Ми очікуємо на блага від держави, політиків і можновладців, але самотужки щось робити не поспішаємо. Тому й решта світу не розділяє нашої радості. Для них ми – відсталі, з епідемією алкоголізму, навіть серед дітей. Адже здобутки держави на світовій арені – справа не окремих геніїв народу, а спільний продукт всіх громадян.

«Церкву не може не обурювати перетворення свята Різдва Христового лише на привід для комерції, – відзначив речник Київської Патріархії архієпископ Євстратій (Зоря) у відповідь на прохання дати оцінку використанню релігійної символіки на алкогольних напоях. – Також нас завжди обурювало використання релігійної символіки на продукції, ніяк не пов’язаній з Церквою, зокрема на алкогольній.
Ще можна зрозуміти, коли зображають храм на етикетці вина «Кагор», що використовується у церквах під час Таїнства Євхаристії. Але коли храми, хрести, ікони зображають на етикетках інших марок вин, а тим більше для реклами, скажімо, горілки – це цілком неприйнятно.
Окремо слід сказати про використання церковних назв для реклами алкоголю. «Шепіт монаха», «Сльоза монашки» – чого тільки не придумують, щоби викликати довіру до своєї продукції, адже знають, що в нашому суспільстві люди довіряють найбільше Церкві».
Владика підкреслив: «В цьому контексті не може не обурювати сполучення відразу двох негативних тенденцій – комерціалізації свята Різдва Христового та використання довіри до Церкви з метою просування на ринку алкоголю».

Тверезе життя прекрасне!!! Переконалась в цьому на собі, на прикладі близьких мені людей. Я цей Новий Рік зустріла без шампанського, з гарячим какао, біля ялинки, було добре і весело, бо поряд були друзі, а це - головне!
Знаєте, до війни у Галичині на весілля зі 150 чол. брали 3 літри горілки. ЇЇ пили наперстками і лише чоловіки. І теж було весело і бавились гарно!

Зараз багато авторів пише (а газети і журнали, на жаль, друкують), що так звані «помірні дози», «культурне вживання» вина або пива не тільки нешкідливі, але й ледве не корисні. Всі ці твердження настільки ж безглузді, наскільки й небезпечні.
Щоб залучити людину до вживання якоїсь гидоти, потрібно зовсім небагато. Досить приховати від наївного споживача правдиву інформацію про властивості пропонованого «продукту», нав'язуючи йому односторонню думку про його «користь». А якщо корисних властивостей у товару не виявиться — їх доведеться просто вигадати, хоч б для «малих доз»!

За офіційною статистикою в Україні сьогодні 120 000 наркоманів. Ні для
кого не секрет, що насправді їх значно більше. Чи влаштовує нас таке становище? Ні. А що ми реально робимо, щоб його змінити?
Проблема наркотизму, як зауважив президент Міжнародної Академії Тверезості О.М.Маюров, нагадує довгий, сильно завантажений поїзд. Перший вагон його наповнений пивом, другий — тютюном, третій — вином, четвертий — різними токсикантами, п'ятий — горілкою, шостий — марихуаною, сьомий — ЛСД, восьмий — екстазі, дев’ятий — морфієм, десятий — героїном, і т. д.