Хто помер ради Христа, для того немає смерті!

«Спасіння в Церкві!» - завжди говорив нам Старець. – Хто є членом Церкви, той не боїться другої смерті! Для тих, хто є частиною Церкви Христової, смерті немає! Православ’я – досконале, в ньому немає ніякої недосконалості!»
«Смерті немає! Не бійся смерті! Хто помер ради Христа, для того немає смерті! А якщо ти не помер ради Христа, то помри!»

Як молитись новоначальному (неофіту)?

На питання одного брата: «Герондо, як слід молитись новоначальному?», Старець відповів: «Новоначальний монах повинен читати житія святих і Новий Завіт».

У соціальних мережах та засобах масової інформації повідомляється про заплановане на 30 квітня цього року зібрання на Михайлівській площі Києва «2000 екстрасенсів», які мають намір нібито «заряджати амулети» для воїнів АТО та проводити інші магічні ритуали. У зв'язку з цим Прес-центр Київської Патріархії повідомляє наступне.

Відповідно до настанов Священного Писання діяльність магів, чаклунів, екстрасенсів, тощо, як справжня, коли людина дійсно має намір звертатися до потойбічних демонічних сил, так і шарлатанська, є огидною в очах Божих та тяжким гріхом. Особливо важким духовним злочином є використання у подібних практиках священних церковних предметів та місць, бо це є також гріх осквернення святині.

Чи знаєте Ви?
Червона нитка на зап’ясті

Багато людей носять на зап’ястку руки червону нитку, яка начебто захищає людину "вiд злого ока", не впускає “в ауру негативну енергiю”. На превеликий жаль та навіть жах, сьогодні чимало людей, які регулярно відвідують християнські храми, поза ним практикують відверто язичницькі та демонічні релігійні обряди. Одним таким, серед багатьох інших, є звичай носити на зап’ястку червону нитку, зав’язану особливим способом. Насправді, це не порожня забавка, не варта уваги, а давня традиція прибічників каббали – релігії таємних юдейських знань, а також вірувань деяких індусів. За повір’ями, цей «амулет» має властивості охороняти людину від "негативної енергії", чи, як кажуть у нас – “від вроків”. Тому не дивно, що не тільки одні старші люди піддаються цьому жахливому забобону, але й частенько зав’язують її навіть своїм дітям та родичам, бажаючи оберегти від якогось «злого ока».

Святий преподобний Лаврентій Чернігівський (1868 – 1950 рр.) часто говорив зі своїми чадами про останні часи. Він казав: «Прийде час, коли й недіючі храми будуть відновлювати, обладнувати не тільки зовні, але й всередині. Будуть покривати золотом бані як храмів, так і дзвіниць. А коли закінчать, прийде той час, коли воцариться антихрист. Моліться, щоб Господь продовжив нам ще цей час, для зміцнення, бо страшні чекають на нас часи. І бачте, як все підступно готується? Всі храми будуть в величній благоліпності, як ніколи, але ходити до тих храмів не можна буде». «Із вас, чада мої, - говорив отець Лаврентій, - багато хто доживе до цих страшних часів…» Якщо взяти до уваги, що відійшов до Господа старець у 1950 році, його наймолодшим чадам має бути зараз 80-85 років…

Преподобний Лаврентій говорив: «Зараз голосуємо, то кинь лівою рукою – і нічого, бо не за одного на весь світ. А коли голосуватимуть за одного – то це він самий, і голосувати не можна». Святий попереджав, що Третя Світова війна буде вже не для покаяння, а для знищення, і багато людей загине. Коли ж залишаться дві-три держави, то скажуть: «Давайте виберемо єдиного царя на весь світ». Це і буде антихрист.

Людей часто цікавить питання: що заповідав нам Бог у зв’язку з татуюваннями? В Біблії не дуже багато прямих згадок про татуювання. Це тому, що люди, які наносили на свої тіла подібні віковічні написи та зображення, не належали до народу, який отримав закон Мойсея. Це були люди язичницьких вірувань. Отже, у книзі Левіт ми знаходимо слова: «Заради померлого не робіть нарізів на тілі вашому і не наколюйте на себе письмен. Я Господь» (Лев. 19:28). Наведена цитата більш ніж очевидна. Бог каже «ні» подібному звичаю. Але чому засуджується таке діяння? Щоб зрозуміти цю заповідь, треба заглибитись у культуру того часу. Більшість культур того часу за своєю природою були варварськими, народ же Ізраїля утворив нову націю. Закон, що його дав Бог Мойсеєві, був фундаментом, на якому трималася ця нація. Народ Ізраїля був покликаний жити в зовсім іншій системі цінностей, відмінній від культури насильства, грабіжництва і смерті, притаманної іншим, сусіднім народам. Татуюючи свої тіла, іудеї нічим не відрізнялись би від язичників, що скоювали ритуальні вбивства, «священне» насильство, масову різанину і обожнювали пристрасті, руйнівні для людської душі. Це, можливо, є однією з причин, через які Бог дає заповідь проти татуювань.

Хрест - це, в першу чергу, розп'ятий Христос. Ми часто захоплюємося самим хрестом, забуваючи про розп'ятого на ньому Христа. Наш Спаситель не хрест, а Христос. Христос хрестом переміг диявола і силу ворожу, і всякий гріх. Рукописання, колишні проти нас, зруйнував. Тут завжди треба звертати увагу людей на Христа; і нема іншого імені, сказано, на землі, дане людям, через яке належало б нам спастися, крім імені Ісуса Христа. І ми носимо хрестик саме тому, що віруємо в Ісуса Христа, причому розп'ятого. Ми не повинні забувати, що саме на хресті Господь спокутував наші гріхи. Кров Його, пролита на хресті, омиває нас від усякого гріха.

«Жінок, які займаються лікуванням, через що відбувається викидання плоду, та готують отрути, які умертвляють плід, піддаємо єпитимії людиновбивці» Шостий Вселенський собор, 91 правило, 680 р.Б.
Найстрашнішим гріхом в усі часи вважалося порушення шостої заповіді – вбивство. Життя людини – дар Божий. «Бог – Той, Хто дає життя, і відбирає його». Страшним гріхом є самогубство, а також вбивство в утробі - аборт . Для жінки, яка визнає себе християнкою, штучне переривання вагітності категорично недопустиме! Окрім гріха вбивства, аборт є рівнозначним відсутності довіри до Бога, який облаштовує життя кожної людини, яка приходить в цей світ (адже каже Святе Писання, що і волос з голови людини не впаде без волі Божої). Також аборт розцінюється Церквою як спроба самогубства, адже наносить непоправну шкоду здоров’ю жінки.

Я довго думав, перш ніж взятися за цю важку тему. Не хочу повторювати те, що вже було написано про аборти. Зараз дуже багато гарної просвітницької літератури на цю тему. Та на превеликий жаль, проблема «переривання вагітності» (так лікарі називають аборт) може торкнутися навіть людей, які і в думках не припускають, що можна вбити власну дитину.
Безперечним фактом є те, що у вітчизняних медичних закладах, які повинні надавати допомогу в пологах, існує план абортів. Чому комусь вигідно, щоб робились аборти, цілком очевидно. Сировина з ембріонів для фетальної терапії та косметики коштує величезні гроші. Мені не хотілося би вірити, але випадок з моєї практики, розповіді знайомих переконують в цьому. Моя дружина, матушка, відчувши в собі деякі ознаки, пішла до жіночої консультації. Там вона хотіла зробити тест на вагітність та отримати необхідну допомогу. І ось лікар-гінеколог (навіть язик не повертається так називати її), ще навіть не зробивши тест, стала вмовляти дружину піти на аборт, кажучи, що вона ще молода, що ростити дітей дуже важко і т. д.

Більша частина програм, які демонструються по телебаченню, просто жахлива! Згідно з оцінкою доктора Джеральда Луні з Університету Аризони, за період від дошкільного віку до 14 років дитина бачить по телевізору 18 тисяч убивств і величезну кількість жорстокостей, нісенітниць, чистої маячні та дурниць. А доктор Сол Кейпел встановив, що більшу частину свого часу дитина витрачає не на шкільні заняття і суспільно корисні справи, а на перегляд телепрограм, загальна тривалість яких в дитинстві складає 14 тисяч годин. Це те саме, що проводити перед екраном по 8 годин щодня протягом 5 років.
Є ще один аспект впливу телебачення на життя дітей, який потребує контролю і врегулювання. Перш за все, треба звернути увагу на те, що телебачення перешкоджає спілкуванню між членами сім’ї. Хіба можна вести розмову, коли на екрані миготить яскравий, інтригуючий сюжет, на зйомки якого витратили мільйони доларів? Мене також непокоїть звичка сучасних режисерів додавати до своїх програм усі авангардистські ідеї, і, перебільшуючи, навіть спотворювати їх значення, зачіпати і висміювати прийняті в суспільстві уявлення про гарний смак і пристойність. Цим вони підривають фундамент сім’ї та всього, що складає основу християнської етики.

Мій дорогий онуче!

Я не хотів би, щоб цей різдвяний лист звучав занадто повчально, в дусі Де Амічіса, та проповідував би любов до наших ближніх, батьківщини, людства і тому подібних речей. Ти не став би до цього прислухатися (ти вже дорослий, а я занадто старий), оскільки система цінностей настільки змінилася, що мої рекомендації можуть виявитися недоречними.