те, що поєднує Львів і Луцьк
Ти живеш в Instagram? Переписуєшся в меседжері коли поруч близька людина? Гортаєш стрічку новин у facebook коли маєш нагоду втішити засмученого чи познайомитися з новими людьми? Або потрібен статус про стосунки, щоб кожен міг поставити йому лайк або сердечко? На смартфоні увімкнено сповіщення з соціальних мереж? Тоді хутчіш переглянь трихвилинне відео на цю тему.
Нам потрібен статус про стосунки в Facebook, щоб кожен міг поставити йому лайк або сердечко. Нам потрібна компанія, щоб сходити на новий фільм, обговорити за кавою новини, потрібно комусь поплакатися на те, що вихідні закінчилися, а п'ятниця ще так далеко. Нам потрібен «плюс один» для запрошень на весілля і день народження. Але ми - покоління, якому не потрібні відносини.
Ми гортаємо чужі сторінки в додатках знайомств, прагнучи знайти «свою людину». Ми завантажуємо додатки, які підбирають для нас ідеального партнера, який збігається з нами в усіх інтересах і смаках. Ми читаємо статті на зразок «Як зрозуміти, що ти їй подобаєшся?» і «7 способів змусити закохати його в себе». Ми витрачаємо більше часу на наш образ в соцмережах, ніж на роботу над собою. Ми хочемо, щоб стрічка нагадувала нам про те, як розвиваються наші відносини з іншими. Але правда в тому, що ми не хочемо відносин.
Ми балакаємо і переписуємося, обмінюємося селфі і емодзі. Ми вибираємося потусуватися, розвіятися, відірватися - аби не називати це «побаченням». Ми призначаємо зустрічі мимохідь, годинами балакаємо про нісенітницю і повертаємося додому, щоб обговорювати ту ж нісенітницю в месенджерах. Ми ігноруємо будь-яку можливість перевести відносини на серйозний рівень, вважаючи за краще змагатися в байдужості. Хто менше «париться»? Хто «простіше» дивиться на речі? Хто ніколи нічого не «ускладнює»? Зрештою, ми всі отримаємо один і той же приз - титул Самого Самотнього.
Культура швидкої доставки, миттєвих повідомлень і задоволень одним помахом привчила нас до думки, що все можна отримати прямо зараз. Тільки тому, що ми хочемо цього. Ми засмучуємося, коли вайфай «гальмує», онлайн-трансляція завантажується дуже повільно, а наш новий пост у соціальній мережі ніхто не лайкнув, хоча пройшло вже десять секунд. Де ті прекрасні відносини, які ми бачимо на фото до популярних статей? Де довіра, розуміння, прийняття, які нам обіцяли?
Нам потрібен шаблон, а не жива людина. Нам потрібно тепло тіла, а не жива людина. Нам потрібно, щоб хтось просто сидів поруч, поки ми неуважно гортаємо стрічку новин в планшеті. Ми хочемо і далі жити в цій зоні комфорту - прикидаючись, що нам не важливі почуття, але з таємним бажанням викликати почуття в інших. Ми ведемо жорстку гру, перевіряючи інших на міцність - навіть не звітуючи собі навіщо це. Ми довго обговорюємо правила гри, навіть не знаючи до пуття, у що ми граємо. Проблема нашого покоління, якому не потрібні відносини, в тому, що (читати продовження)