Одна дівчинка вирішила наново пофарбувати свого велосипеда.Обрала колір зелений, бо змалечку дуже його любила. Одначе старший брат сказав їй на те:
- В житті не бачив зеленого велосипеда! Пофарбуй-но краще червоною фарбою. Буде класно!
Червоний колір також подобався дівчинці, й вона пофарбувала велосипед у червоний колір.
Але подружка зауважила:
- Всі мають червоні велосипеди. Чому би тобі не пофарбувати його у блакитний колір?
Дівчинка, подумавши, таки пофарбувала велосипед у блакитний колір.
Але син сусідки мовив:
- Блакитний? Цей колір якийсь сумний. От жовтий куди веселіший!
Дівчинка визнала: жовта барва таки веселіша.
Тут озвалася й сусідка:
- Який жахливий колір! А найкращим був би бронзовий. Я раджу бронзовий.
І дівчинка забарвила велосипед у бронзовий колір.
Тут нагодився старший брат, який з несподіванки закричав:
- Ти що, не послухала мене? Та ж бронзовий колір - такий буденний! Ти мусиш перефарбувати свого" коника" у червоне - мусиш, і край!
Тоді вона дзвінко засміялася. Взяла бляшанку з зеленою фарбою, покрила нею багатостраждальний велосипед і вже не звертала уваги на те, що кажуть інші.
Якщо надавати надмірної ваги тому, що кажуть інші, це може навіть обернутися бідою.
Одного недоброго дня соловейко занедужав і перестав щебетати.
- Він насправді не хворий, - гомоніли горобці. - Він просто лінується співати.
Така "версія" глибоко образила соловейка, й він защебетав знову.
- От бачите: ми мали рацію! - зрадиш горобці.
Щоб заспівати з колишньою дзвінкістю, соловейко напружив останні сили. Проспівав - і помер.
А горобці дивувалися: "Для чого співав, коли був недужий?"
БРУНО ФЕРРЕРО
