Запрошення

Батько зрозумів, що багато конфліктів з дітьми вдається розв'язувати у піцерії. Упродовж кількох років він час від часу водив туди свою найстаршу доньку - були це свого роду побачення батька з донькою. Вирішив так само вчинити і з молодшою донечкою. На перше таке побачення завіз її на вечерю до піцерії поблизу дому.
Коли їм подали піцу, батько вирішив, що це відповідний момент, аби сказати дівчинці, як сильно він її любить і як високо цінує.
- Джуліє, - сказав, - хочу, аби ти знала, що я люблю тебе і що для мене і мами ти справді чудова. Ми завжди молимося за тебе ввечері, і тепер, коли ти підростаєш і з кожним днем стаєш гарною дівчиною - можемо лише пишатися тобою!
Коли вимовив ці слова, замовк і взяв виделку, щоб їсти, проте не зміг піднести її до вуст.
Дівчинка витягнула руку і поклала на батькову. Його очі зустрілися з її очима, і дівчинка зворушено промовила:
- Зачекай, татусю, зачекай.
Батько відклав виделку і знову пояснював доньці, чому він і мати люблять її і шанують. Далі знову взяв виделку. Але вдруге, а потім утретє і вчетверте дівчинка зупиняла його тими самими словами: "Зачекай, татусю, зачекай!"
Того вечора батько з'їв небагато, проте дівчинка, повернувшись додому, побігла до мами і повідомила:
- Я справді особлива донька, матусю! Це сказав мені татко!

Вчора ввечері я справді був задоволений. Уперше вийшов між люди зі своїм батьком. Він представив мене своїм друзям і сказав, що я добрий син.

(Андреас, 17 років)

Любити когось - це чудово.
Однак важить, аби йому про це сказати.

Джерело: Храм Усіх Українських Святих і Львівське молодіжне православне братство "Нев'янучий Цвіт" .