Свята Юліанія

Було...Літописця невтомне перо
Засвідчило факт, що у давнім столітті
В містечку Дубровиці серед дібров,
Що небо торкають своїм верховіттям,
Явилось на світ незвичайне дівча,
Що ангелів кликало в сни барвінкові
Та мало у серці і в синіх очах
Нетлінну красу доброти і любові.
В дитини чеснот вистачало на всіх -
Для справ добродійних, не для забавлянки.
І помисли чисті, мов квіти в росі.
Були на душі у малої Улянки
Із роду Гольшанських. Уславлений рід
Черпав свою силу у вірі Господній.
І пам'ять про нього не стліла в імлі -
Із Божої волі живе досьогодні.
А дівчинка та засвітила зорю -
На небо вознесена ангелом Божим.
Святій Юліанії ревно молюсь.
Вона мені, вірю, в житті допоможе.