Наречений і наречена розглядали дорогоцінне каміння, виставлене на огляд у ювелірній крамниці. Діаманти, сапфіри, смарагди викликали подив і захоплення. Але молодята шукали того єдиного каменя, що став би гідним уособленням їхнього кохання.
Ось погляди зупинилися на скромному камінці -тьмяному, позбавленому блиску.
Ювелір побачив в очах молодих запитання і взявся пояснювати:
- Це опал. Утворюється з двоокису кремнію, з пустельних піску та пилу. Своєю красою завдячує не досконалості, а певному дефектові.

Після Свого чудесного воскресіння Господь не раз з'являвся апостолам, щоб дати їм останні настанови. На березі Тиверіадського моря, коли вони бачилися втретє, за обідом Ісус звернувся до Симона-Петра:
- Симоне Іонин! чи любиш ти Мене більше, ніж вони?-кинув поглядом на присутніх.
- Так, Господи! Ти відаєш, що я люблю Тебе, - відповів апостол.
- Паси Мої вівці, - мовив на те Ісус і знову запитав:
- Симоне Іонин! чи любиш ти Мене?
- Так, Господи! Ти знаєш, що я люблю Тебе, - вдруге запевнив Його Петро.
- Паси Мої вівці, - повторив Ісус і спитав утретє: - Симоне Іонин! чи любиш ти Мене?
І тут смуток огорнув Петрове серце. Господь ніби не йме віри його щирим словам.