Терпіння - це не гордо зціплені зуби: ось я який сильний, все витримаю. Зовні це утримування себе від нарікання та скарг кожному зустрічному, це небажання потурати собі, виправдовуючись труднощами. Але головне - це надія на милість і допомогу Божу, усвідомлення реального свого масштабу, смиренність перед волею Божою і прийняття необхідності скорбот. Це не завмирання і капітуляція, не пасивне перечікування. Смирення і прийняття вимагають енергійних зусиль, передусім, діяльного протистояння таким нашим рисам, як легкодухість, маловір'я, саможаління і нарікання, які змушують нас думати, що страждання - і є зло. Тоді людина не буде тижнями ридати на чиємусь плечі, вона буде мати потребу в молитовній підтримці, в допомозі конкретним вчинком, у вчасно сказаному слові, що зміцнює дух. Тому що «не у всякій скорботі потрібна розрада, а частіше терпіння», - говорили старці.

Мати віруюча, церковна. Із покірністю несучи свій хрест, вона здійснює покуту відкуплення. Відкуплення за всі наші гріхи уже здійснив Господь наш Ісус Христос перед Богом Отцем, а ось нести цю покуту відкуплення (це означає примиритися з Богом) може кожна людина, несучи покладеного на неї хреста. Таким хрестом для кожної жінки є родові муки. Приймаюча ці муки як свій хрест, із покірністю несучи їх, жінка освячується Богом.
Господь поділяє із нею це несення, благодатною Своєю участю примножує і підсилює внутрішній її спокій і дає їй сили для того, щоб пронести його, не озлоблюючись, не ображаючись, не впадаючи у злиденний гріховний стан, а навпаки - наповнюючись спокоєм, любов'ю і співчуттям.

Кожна людина, яка живе на цій землі, перенесла якесь терпіння. Якщо ми читаємо Св.Письмо, то здається, що терпіння повстало зразу після гріха перших людей: вони зразу ж відчули тягар терпінь. Людина переносить терпіння за свої гріхи, деякі люди терплять за гріхи минулого покоління, але, все ж таки, "заплата за гріх - смерть, а дар Божий - життя вічне в Христі Ісусі Господі нашім" (Рим. 6, 23). Читаючи книгу Йова про його життя і терпіння, ми, як християни, розуміємо, що повинні наслідувати таким прикладам, як робив праведний Йов і багато святих, що терпіли заради спасіння своєї душі.