Хрест родових мук і ставлення до них

Мати віруюча, церковна. Із покірністю несучи свій хрест, вона здійснює покуту відкуплення. Відкуплення за всі наші гріхи уже здійснив Господь наш Ісус Христос перед Богом Отцем, а ось нести цю покуту відкуплення (це означає примиритися з Богом) може кожна людина, несучи покладеного на неї хреста. Таким хрестом для кожної жінки є родові муки. Приймаюча ці муки як свій хрест, із покірністю несучи їх, жінка освячується Богом.
Господь поділяє із нею це несення, благодатною Своєю участю примножує і підсилює внутрішній її спокій і дає їй сили для того, щоб пронести його, не озлоблюючись, не ображаючись, не впадаючи у злиденний гріховний стан, а навпаки - наповнюючись спокоєм, любов'ю і співчуттям.

Усвідомлення хреста повністю міняє ставлення до родових мук: отже вияснюється, що родові муки - це справа спасіння. Терплячи родові муки, мати спасається сама і тим самим приготовляє можливість для спасіння своєї дитини. Звідси православна людина, знаючи, що всякий гріх спокутується терпінням ради очищення від гріха, усвідомлює терпіння, як спасительний засіб.

На відміну від православної людини, егоїстична людина рятується від терпінь, і тому втікає навіть від самих причин, які породжують терпіння. Вона боїться смерті, болю, всякої незручності, дизкомфорту, тяжких обставин, важкого життя - взагалі всього важкого у житті, і від усього цього втікає. Вона все у своєму житті будує так, щоб все було тихо, мирно, безболісно, комфортно, зручно.

Православна людина знає, що гріхи можна відкупити терпіннями. Терпіння - це той засіб, яким ми можемо очиститися від гріха.

Взято з книги Акафіст Пресвятій Богородиці заради Її чудотворної ікони "Помічниця в пологах". Глибока: Благодатний Вогонь, 2009 р.