Кожна людина, яка живе на цій землі, перенесла якесь терпіння. Якщо ми читаємо Св.Письмо, то здається, що терпіння повстало зразу після гріха перших людей: вони зразу ж відчули тягар терпінь. Людина переносить терпіння за свої гріхи, деякі люди терплять за гріхи минулого покоління, але, все ж таки, "заплата за гріх - смерть, а дар Божий - життя вічне в Христі Ісусі Господі нашім" (Рим. 6, 23). Читаючи книгу Йова про його життя і терпіння, ми, як християни, розуміємо, що повинні наслідувати таким прикладам, як робив праведний Йов і багато святих, що терпіли заради спасіння своєї душі. Пам'ятаймо, що ми є діти Божі і Господь нас ніколи не залишить, якщо ми до кінця переносимо терпіння. "А коли діти, то і спадкоємці ж Божі - спадкоємці Христа; якщо ми страждаємо разом із ним, щоб разом із ним і прославитися" (Рим. 8, 17).
Дивлячись на життя Господа нашого Ісуса Христа, дорогі браття і сестри, ми бачимо, що Христос прийшов на землю, щоб нас ізбавити від терпінь. Христос багато навчає грішний люд, що вони терплять за гріхи свої і за гріхи інших людей. У Св.Письмі ми читаємо одне із Одкровень, яке Христос зробив при Своєму земному житті: "Переходивши, побачив Ісус чоловіка з роду сліпого. Запитали Його учні: "Учителю, хто згрішив - він чи батьки його, що сліпим він уродився? Аж він не згрішив, ані батьки його - відказав Ісус, - але щоб діла Божі виявились на ньому". Неможливо перелічити, скільки Христос творив чудес, щоби народ не терпів. Він оздоровляв калік, виганяв демонів, воскрешав померлих, позбавляв людей голоду.
І за це добро, що зробив Ісус людям, його віддають на смерть і розпинають. Господь стільки переніс терпінь, що жодна людина не змогла би перенести - побитий, осміяний, опльований, прибитий до хреста, як найбільший грішник. Але Христос перемагає смерть і диявола, що нашу природу гнобить, і дає людям надію на краще майбутнє. І після Його смерті і воскресіння багато іде за цією істиною, стаючи святими і мучениками. Св.ап.Павло пише до Тимофія у листі: "Тому я все терплю ради вибрання, щоб і вони осягнули спасіння, що в Христі Ісусі з вічною славою" (2 Тим. 2, 10). Багато святих, коли їх розпинали, терпіли достойно, щоб наслідувати ту вічну славу.
Ми чуємо нарікання: за що я терплю? Я ж віруючий! Але ж пам'ятаймо слова Ісуса Христа: "Хто терпить - той спасеться" або "І ви забули попередження, що вам, як синам говорить: мій сину, не легковаж Господнім нареченням і не падай духом, коли він тебе картає, бо кого Господь любить, того карає і б'є кожного сина, кого приймає" (Єв. 12, 4-6).
Так, сьогодні у світі багато терпінь, які люди переносять, і Господь не дає людині стільки терпінь, скільки вона не зможе перенести. Господь бачить кожну людину, знає кожну душу і серце. І дає стільки терпіння, щоб людина не впала під цим тягарем.
Дорогі браття і сестри, не нарікаймо на своє життя, на свої терпіння, подивімося на Христа, як він терпів за нас. Будьмо достойними християнами, приймаймо те, що Бог нам дає.
Не потрібно йти проти Господа, проти Його Святої волі, бо Він знає, що творити, бо Його дороги - не наші дороги, і Його думки - не наші думки. Тож молімось, дорогі браття і сестри, щоб ми у цій земній мандрівці все перетерпіли і наслідували Царство Боже разом з Христом і всіма святими. "Хто до кінця витримає, той спасеться".
Автор: Зеновій. м. Зимна вода
Дивлячись на життя Господа нашого Ісуса Христа, дорогі браття і сестри, ми бачимо, що Христос прийшов на землю, щоб нас ізбавити від терпінь. Христос багато навчає грішний люд, що вони терплять за гріхи свої і за гріхи інших людей. У Св.Письмі ми читаємо одне із Одкровень, яке Христос зробив при Своєму земному житті: "Переходивши, побачив Ісус чоловіка з роду сліпого. Запитали Його учні: "Учителю, хто згрішив - він чи батьки його, що сліпим він уродився? Аж він не згрішив, ані батьки його - відказав Ісус, - але щоб діла Божі виявились на ньому". Неможливо перелічити, скільки Христос творив чудес, щоби народ не терпів. Він оздоровляв калік, виганяв демонів, воскрешав померлих, позбавляв людей голоду.
І за це добро, що зробив Ісус людям, його віддають на смерть і розпинають. Господь стільки переніс терпінь, що жодна людина не змогла би перенести - побитий, осміяний, опльований, прибитий до хреста, як найбільший грішник. Але Христос перемагає смерть і диявола, що нашу природу гнобить, і дає людям надію на краще майбутнє. І після Його смерті і воскресіння багато іде за цією істиною, стаючи святими і мучениками. Св.ап.Павло пише до Тимофія у листі: "Тому я все терплю ради вибрання, щоб і вони осягнули спасіння, що в Христі Ісусі з вічною славою" (2 Тим. 2, 10). Багато святих, коли їх розпинали, терпіли достойно, щоб наслідувати ту вічну славу.
Ми чуємо нарікання: за що я терплю? Я ж віруючий! Але ж пам'ятаймо слова Ісуса Христа: "Хто терпить - той спасеться" або "І ви забули попередження, що вам, як синам говорить: мій сину, не легковаж Господнім нареченням і не падай духом, коли він тебе картає, бо кого Господь любить, того карає і б'є кожного сина, кого приймає" (Єв. 12, 4-6).
Так, сьогодні у світі багато терпінь, які люди переносять, і Господь не дає людині стільки терпінь, скільки вона не зможе перенести. Господь бачить кожну людину, знає кожну душу і серце. І дає стільки терпіння, щоб людина не впала під цим тягарем.
Дорогі браття і сестри, не нарікаймо на своє життя, на свої терпіння, подивімося на Христа, як він терпів за нас. Будьмо достойними християнами, приймаймо те, що Бог нам дає.
Не потрібно йти проти Господа, проти Його Святої волі, бо Він знає, що творити, бо Його дороги - не наші дороги, і Його думки - не наші думки. Тож молімось, дорогі браття і сестри, щоб ми у цій земній мандрівці все перетерпіли і наслідували Царство Боже разом з Христом і всіма святими. "Хто до кінця витримає, той спасеться".
Автор: Зеновій. м. Зимна вода
