Перебуваючи з нагоди одного свята в Єрусалимському храмі, Спаситель після Своєї проповіді вийшов з храму і, проходячи по вулиці, побачив людину, сліпу від народження. Юдеї думали, що будь-яке нещастя, яке трапляється з людиною, є покаранням за її гріхи. Якщо ж нещастя спіткало немовля, то вони вважали це покаранням за гріхи батьків.
Тому ученики Ісусові запитали Його: "Учителю, хто згрішив, він чи батьки його, що сліпим народився?"
Ісус Христос відповів: "Ні він не згрішив, ні батьки його, а це для того, щоб відкрилися на ньому діла Божі".
Сказавши це, Він плюнув на землю, зробив суміш і помазав нею очі сліпому.
Потім Спаситель сказав сліпому: "Іди, вмийся у купальні Силоам (так називалось одне джерело води, що знаходилось за містом; слово Силоам означає "посланий").
Щоб зцілити сліпого, Спаситель міг би сказати тільки слово, і сліпий прозрів би. Тому, якщо Він помазав цього разу сліпому очі, то зробив це не тому, що ця мазь мала цілющу силу, а для того, щоб, доторкнувшись до його очей, викликати в ньому віру і показати людям, що сліпий з вірою сприймає слова Спасителя.
Сліпий пішов до Силоамського джерела, вмився і прозрів; і повернувся зрячим.
Всі сусіди і ті, хто бачив його раніше, коли він був сліпим, дивувались і запитували: "Чи не той це, що сидів і просив?"
Одні казали, що це він, інші ж – що лише схожий на нього.
Сам же він казав: "Це я".
Тоді всі стали запитувати його: "Як же відкрилися в тебе очі?"
Зцілений відповів: "Чоловік, Якого звуть Ісус, зробив суміш, помазав очі мої і сказав мені: іди в купальню Силоам і вмийся. Я пішов, умився і прозрів".
Його запитали: "Де ж Він?" Зцілений відповів: "Не знаю".
Тоді повели колишнього сліпця до фарисеїв; а була субота, коли Ісус зцілив його.
Фарисеї також стали запитувати зціленого, як він прозрів.
Зцілений сказав їм: "Суміш поклав Він на мої очі, і я вмився і бачу".
Деякі ж із фарисеїв стали говорити: "Чоловік Цей не від Бога, бо не шанує суботи".
Інші ж казали: "Як може грішний чоловік такі чудеса творити?" І були між ними запеклі суперечки.
Потім знову запитали зціленого: "Що ти скажеш про Того, Хто відкрив тобі очі?"
Зцілений сказав їм: "Це пророк".
Але юдеї не повірили, що він був сліпим і прозрів. Вони покликали батьків і запитали їх: "Чи це син ваш, про якого ви кажете, що народився сліпим? Як же він тепер бачить?"
Батьки ж зціленого відповідали їм: "Ми знаємо, що він – наш син, і що він сліпим народився, а як тепер бачить, не знаємо, і хто відкрив йому очі, ми не знаємо. Він сам уже дорослий, самого спитайте; нехай сам про себе скаже".
Так відповідали батьки його, тому що боялися фарисеїв, які вже раніше змовились і постановили, що кожного, хто визнає Ісуса з Назарета за Христа-Месію, Спасителя світу, відлучать від синагоги, тобто оголосять відступником від їхньої віри і закону. Тому-то батьки через страх перед фарисеями і сказали: він уже дорослий, самого запитайте.
Тоді фарисеї вдруге покликали зціленого і сказали йому: "Віддай славу Богу; ми знаємо, що Чоловік Той грішник (тобто за своє зцілення дякуй лише Богу)".
Зцілений сказав їм: "Чи Він грішник, не знаю; одне знаю, що я був сліпий, а тепер бачу".
Фарисеї стали знову запитувати його: "Що Він зробив з тобою? Як відкрив твої очі?"
Зцілений відповів: "Я вже сказав вам, і ви не вислухали; що ще хочете почути? Чи не хочете і ви стати Його учениками?"
Фарисеї ж розсердились, докоряли йому і сказали: "Ти Його ученик, ми ж Мойсеєві учні. Ми знаємо, що з Мойсеєм говорив Бог, а про Цього ж (Ісуса) не знаємо, звідки Він".
Тоді зцілений сказав їм у відповідь: "Це й дивно, що ви не знаєте, звідки Він, а Він відкрив мені очі. Але ми знаємо, що грішників Бог не слухає; хто шанує Бога і волю Його творить, того слухає. Споконвіку не чувано, щоб хтось (з людей) відкрив очі сліпому від народження. Якби Він не був від Бога, то не міг би нічого творити".
Ці прості і розумні слова, які не можна було заперечити, розгнівали фарисеїв. Вони сказали йому: "В гріхах ти весь народився, і чи ти нас учиш?"
І прогнали його геть.
Ісус Христос, почувши, що зціленого фарисеї вигнали геть, знайшов його і сказав: "Чи віруєш ти у Сина Божого?"
Зцілений запитав: "А хто Він, Господи, щоб мені вірувати у Нього?"
Ісус Христос сказав йому: "І бачив ти Його, і Він говорить з тобою".
Тоді зцілений з великою радістю сказав: "Вірую, Господи!" – і поклонився Йому.
(Див.: Ін 9, 1–38).
ЗАКОН БОЖИЙ
