Коли знову привели Господа Ісуса Христа до Пилата,то вже біля преторії зібралося багато народу, начальників і старійшин. Пилат, скликавши первосвящеників, начальників і народ, сказав їм: "Ви привели до мене Чоловіка Цього, Який ніби розбещує народ; і ось я перед вами допитав і не знайшов Чоловіка Цього винним ні в чому з того, в чому ви звинувачуєте Його. Я відсилав Його до Ірода, але й він також нічого не знайшов у Ньому вартого смерті. Отже, краще я покараю Його і відпущу".
У євреїв був звичай звільняти на свято Пасхи одного в'язня, якого вибирав народ. Пилат, користуючись цією нагодою, сказав народові: "Є у вас звичай, щоб я одного в'язня відпускав вам на Пасху; чи хочете, відпущу вам Царя Юдейського?" Пилат був упевнений, що народ проситиме за Ісуса, бо знав, що начальники видали Ісуса Христа із заздрощів та злоби.
Коли Пилат сидів на судилищі, дружина його прислала до нього сказати: "Не роби нічого Праведникові Тому, бо я багато потерпіла сьогодні уві сні через Нього".
Але первосвященики і старійшини підмовили народ просити звільнення Варавви. Варавва ж був розбійником, якого посадили у в'язницю, разом зі спільниками, за бунт і вбивство. Тоді народ, навчений старійшинами, став кричати: "Відпусти нам Варавву!"
Пилат, бажаючи відпустити Ісуса, вийшов і, підвищивши голос, сказав: "Кого хочете, щоб я відпустив вам: Варавву чи Ісуса, званого Христом?"
Усі закричали: "Не Його, а Варавву!"
Тоді Пилат запитав їх: "Що ж хочете, щоб я вчинив з Ісусом, нареченим Христом?"
Вони закричали: "Розіпни Його, розіпни!"
Пилат знову сказав їм: "Яке ж зло вчинив Він? Я нічого, вартого смерті, не знайшов у Ньому. Отже, покаравши Його, відпущу".
Але вони ще більше кричали: "Розіпни Його! Хай буде розіп'ятий Він!"
Тоді Пилат, намагаючись викликати у народу співчуття до Христа, повелів воїнам бити Його. Воїни відвели Ісуса Христа у двір і, роздягши Його, жорстоко били. Потім вдягли на Нього багряницю (коротку червону одежу без рукавів, яка застібувалася на правому плечі) і, сплівши вінець з колючого терну, поклали Йому на голову, і дали Йому у праву руку тростину замість царського жезла. І стали глузувати з Нього. Вони ставали на коліна, кланялись Йому і говорили: "Радуйся, Царю Юдейський!" Плювали на Нього і, взявши тростину, били по голові і лицю Його.
Потім до юдеїв вийшов Пилат і сказав: "Ось я виводжу Його до вас, щоб ви знали, що я не знаходжу в Ньому ніякої провини".
Тоді вийшов Ісус Христос у терновім вінці і в багряниці.
Пилат сказав їм: "Ось Чоловік!" Цими словами Пилат ніби хотів сказати: "Погляньте, який Він змучений і зганьблений", гадаючи, що євреї зглянуться над Ним. Та не такі були вороги Христові.
Коли первосвященики і слуги побачили Ісуса Христа, то знову закричали: "Розіпни, розіпни Його".
А Пилат казав їм: "Візьміть Його ви, і розіпніть; бо я не знаходжу в Ньому провини".
Юдеї відповіли йому: "Ми маємо закон, і за законом нашим Він повинен умерти, тому що зробив Себе Сином Божим".
Почувши такі слова, Пилат ще більше злякався. Він увійшов з Ісусом Христом у преторію і запитав Його: "Звідки Ти?"
Та Спаситель не відповів.
Пилат говорить Йому: "Чи мені не відповідаєш? Хіба не знаєш, що я маю владу розіп'ясти Тебе і владу маю відпустити Тебе?"
Тоді Ісус Христос відповів йому: "Ти не мав би наді Мною ніякої влади, якби не було тобі дано звище. Тому більший гріх на тому, хто видав Мене тобі".
Після цієї відповіді Пилат ще більше бажав визволити Ісуса Христа. Та юдеї кричали: "Якщо відпустиш Його, ти не друг кесареві; всякий, хто робить себе царем, противиться кесареві".
Пилат, почувши такі слова, вирішив краще видати на смерть невинну Людину, ніж самому опинитися в немилості імператора.
Тоді Пилат вивів Ісуса Христа, сам сів на судне місце, яке було на ліфостротоні, і сказав юдеям: "Це Цар ваш!"
Та вони закричали: "Візьми, візьми і розіпни Його!"
Пилат говорить їм: "Чи розіпну Царя вашого?"
Первосвященики відповіли: "Немає в нас царя, крім кесаря".
Пилат, бачачи, що нічого не допомагає, а галас збільшується, взяв води, умив свої руки перед народом і сказав: "Не винний я у Крові Праведника Цього; дивіться ви" (тобто: нехай ця провина на вас упаде).
Відповідаючи йому, увесь народ єврейський в один голос сказав: "Кров Його на нас і на дітях наших". Так євреї самі прийняли на себе і навіть на потомство своє відповідальність за смерть Господа Ісуса Христа.
Тоді Пилат відпустив їм розбійника Варавву, а Ісуса Христа видав їм на розп'яття.
(Див.: Мф 27, 15–26; Мк 15, 6–15; Лк 23, 13–25; Ін 18, 39–40; 19, 1–16).
ЗАКОН БОЖИЙ
