Розмовляючи у храмі, Господь Ісус Христос звернувся до первосвящеників, книжників і старійшин народу і розповів їм таку притчу:
Один чоловік насадив виноградник, обгородив муром, викопав у ньому виностік, спорудив вежу і, віддавши його виноградарям, від'їхав.
А коли настав час збирання плодів, він послав своїх слуг до виноградарів, щоб забрати свої плоди. Але виноградарі, схопивши слуг його, кого побили, кого вбили, а кого побили камінням.
Ще послав він інших слуг, більше, ніж першого разу. Але й з ними вони вчинили так само.
Нарешті послав він до них єдиного сина свого, улюбленого, кажучи: "Посоромляться вони сина мого".
Та виноградарі, побачивши сина, стали перемовлятися між собою: "Це спадкоємець, ходімо вб'ємо його, і заволодіємо спадщиною його". І, схопивши його, вивели за виноградник і вбили.
Розповівши цю притчу, Спаситель запитав їх: "Отже, коли прийде господар виноградника, що він зробить з цими виноградарями?"
Вони відповіли Йому: "Злочинців цих покарає смертю, а виноградник віддасть іншим виноградарям, які віддаватимуть йому плоди вчасно".
Господь Ісус Христос сказав: "Тому говорю вам, що відбереться у вас Царство Боже, і дане буде народові, який буде приносити плоди його".
Тоді первосвященики і фарисеї з книжниками зрозуміли, що Спаситель говорив про них. У гніві вони хотіли схопити Його, та злякалися народу, бо народ шанував Його як пророка.
(Див.: Мф 21; 33–46; Мк 12, 1–12; Лк 20, 9–16).
Пояснюється ця притча так. Господар – це Бог; виноградник – народ єврейський, обраний Богом для збереження істинної віри; мур навколо виноградника – Закон Божий, даний через Мойсея; виностік – пожертви (які в Старому Завіті прообразували хресну жертву Ісуса Христа); вежа – храм єрусалимський; виноградарі – первосвященики, книжники, начальники єврейського народу; слуги господаря – св. пророки; син господаря – Син Божий, Господь наш Ісус Христос.
Первосвященики, книжники і начальники, що отримали владу над єврейським народом, замість того, щоб готувати народ до прийняття Спасителя, використовували владу лише у своїх інтересах. Бог посилав їм пророків, але вони переслідували і вбивали їх, зробившись, таким чином, пророковбивцями, а згодом й апостоловбивцями. Спасителя ж свого вони відкинули і, вивівши із свого міста, розіп'яли. І тому забрано було від них Царство Боже і віддане іншому народові, Церкві Христовій, яка склалася з язичників.
