Первосвященики і начальники єврейські,засудивши Ісуса Христа на смерть, самі не могли виконати свого вироку без згоди римського правителя країни (ігeмона або претора) в Юдеї. В цей час римським правителем в Юдеї був Понтій Пилат.
З нагоди свята Пасхи Пилат перебував у Єрусалимі і жив недалеко від храму, в преторії, тобто в будинку головного судді, претора. Перед преторією було викладено кам'яний майданчик, який називався ліфостротон, а по-єврейськи гаввафа.
Рано-вранці, тієї ж п'ятниці, первосвященики і начальники юдейські привели зв'язаного Ісуса Христа на суд до Пилата, щоб він затвердив смертний вирок. Та самі не пішли в преторію, щоб не осквернитися перед Пасхою, якщо увійдуть у дім язичника.
Пилат вийшов до них і, побачивши членів синедріону, запитав їх: "У чому ви звинувачуєте Чоловіка Цього?"
Вони відповідали: "Якби Він не був злочинець, ми не видали б Його тобі".
Пилат сказав їм: "Візьміть Його ви, і за законом вашим судіть Його".
Вони ж сказали йому: "Нам не дозволено віддавати на смерть нікого". І почали звинувачувати Спасителя, кажучи: "Він розбещує народ і забороняє давати податок кесареві, називаючи Себе Христом Царем".
Пилат запитав Ісуса Христа: "Ти Цар Юдейський?"
Ісус Христос відповів: "Ти кажеш".
Коли ж первосвященики і старійшини звинувачували Спасителя, Він не відповідав.
Пилат сказав Йому: "Чи не чуєш, скільки свідчать проти Тебе?"
Але й на це Спаситель нічого не відповів, так що Пилат був здивований.
Потім Пилат увійшов у преторію і, покликавши Ісуса, знову запитав Його: "Чи не Ти Цар Юдейський?"
Ісус Христос сказав йому: "Чи від себе ти говориш це, чи інші сказали тобі про Мене?" (тобто: чи сам ти так думаєш, чи ні?)
"Хіба я юдей? – відповів Пилат. – Твій народ і первосвященики видали Тебе мені; що Ти зробив?"
Ісус Христос сказав: "Царство Моє не від світу цього: якби від світу цього було Моє Царство, то слуги (піддані) Мої змагалися б за Мене, щоб Я не був виданий юдеям; але нині Царство Моє не звідси".
"Отже, Ти Цар?" – запитав Пилат.
Ісус Христос відповів: "Ти говориш, що Я Цар. Я для того народився і для того прийшов у світ, щоб засвідчити істину; кожен, хто від істини, слухається голосу Мого".
З цих слів Пилат побачив, що перед ним стоїть проповідник істини, вчитель народу, а не бунтівник, який іде супроти влади римлян. Пилат сказав Йому: "Що є істина?" І, не чекаючи відповіді, вийшов до юдеїв на ліфостротон й оголосив: "Я ніякої провини не знаходжу в Ньому".
Первосвященики і старійшини уперто наполягали на своєму, кажучи, що Він підбурює народ, навчаючи по всій Юдеї, починаючи з Галилеї.
Пилат, почувши про Галилею, запитав: "Хіба Він галилеянин?" І довідавшись, що Ісус Христос з Галилеї, він повелів відвести Його на суд до галилейського царя Ірода, який, з нагоди Пасхи, був також в Єрусалимі. Пилат був радий відійти від цього неприємного суду.
(Див.: Мф 27, 2, 11–14; Мк 15, 1–5: Лк 23, 1–7; Ін 18, 28–38).
З нагоди свята Пасхи Пилат перебував у Єрусалимі і жив недалеко від храму, в преторії, тобто в будинку головного судді, претора. Перед преторією було викладено кам'яний майданчик, який називався ліфостротон, а по-єврейськи гаввафа.
Рано-вранці, тієї ж п'ятниці, первосвященики і начальники юдейські привели зв'язаного Ісуса Христа на суд до Пилата, щоб він затвердив смертний вирок. Та самі не пішли в преторію, щоб не осквернитися перед Пасхою, якщо увійдуть у дім язичника.
Пилат вийшов до них і, побачивши членів синедріону, запитав їх: "У чому ви звинувачуєте Чоловіка Цього?"
Вони відповідали: "Якби Він не був злочинець, ми не видали б Його тобі".
Пилат сказав їм: "Візьміть Його ви, і за законом вашим судіть Його".
Вони ж сказали йому: "Нам не дозволено віддавати на смерть нікого". І почали звинувачувати Спасителя, кажучи: "Він розбещує народ і забороняє давати податок кесареві, називаючи Себе Христом Царем".
Пилат запитав Ісуса Христа: "Ти Цар Юдейський?"
Ісус Христос відповів: "Ти кажеш".
Коли ж первосвященики і старійшини звинувачували Спасителя, Він не відповідав.
Пилат сказав Йому: "Чи не чуєш, скільки свідчать проти Тебе?"
Але й на це Спаситель нічого не відповів, так що Пилат був здивований.
Потім Пилат увійшов у преторію і, покликавши Ісуса, знову запитав Його: "Чи не Ти Цар Юдейський?"
Ісус Христос сказав йому: "Чи від себе ти говориш це, чи інші сказали тобі про Мене?" (тобто: чи сам ти так думаєш, чи ні?)
"Хіба я юдей? – відповів Пилат. – Твій народ і первосвященики видали Тебе мені; що Ти зробив?"
Ісус Христос сказав: "Царство Моє не від світу цього: якби від світу цього було Моє Царство, то слуги (піддані) Мої змагалися б за Мене, щоб Я не був виданий юдеям; але нині Царство Моє не звідси".
"Отже, Ти Цар?" – запитав Пилат.
Ісус Христос відповів: "Ти говориш, що Я Цар. Я для того народився і для того прийшов у світ, щоб засвідчити істину; кожен, хто від істини, слухається голосу Мого".
З цих слів Пилат побачив, що перед ним стоїть проповідник істини, вчитель народу, а не бунтівник, який іде супроти влади римлян. Пилат сказав Йому: "Що є істина?" І, не чекаючи відповіді, вийшов до юдеїв на ліфостротон й оголосив: "Я ніякої провини не знаходжу в Ньому".
Первосвященики і старійшини уперто наполягали на своєму, кажучи, що Він підбурює народ, навчаючи по всій Юдеї, починаючи з Галилеї.
Пилат, почувши про Галилею, запитав: "Хіба Він галилеянин?" І довідавшись, що Ісус Христос з Галилеї, він повелів відвести Його на суд до галилейського царя Ірода, який, з нагоди Пасхи, був також в Єрусалимі. Пилат був радий відійти від цього неприємного суду.
(Див.: Мф 27, 2, 11–14; Мк 15, 1–5: Лк 23, 1–7; Ін 18, 28–38).
