Невдовзі після смерті Іоана Хрестителя Ісус Христос разом з учениками вирушив на інший бік озера. Народ пішки біг за ним берегом. Коли човен зупинився, на березі вже зібралося багато людей. Ісус Христос, бачачи безліч людей, зглянувся над ними, тому що вони були, як вівці, що не мають пастуха. Він вийшов на берег і багато і довго розмовляв з народом про Царство Небесне, і зцілював багатьох хворих. Народ з такою увагою слухав Його, що не помічав, як минав час. Нарешті день став схилятися до вечора.Ученики підійшли до Ісуса Христа і сказали: "Місце тут пустельне, а час пізній; відпусти народ, щоб вони пішли в найближчі поселення купити собі хліба, бо ж їм нема чого їсти".
Та Господь відповів ученикам: "Не потрібно їм іти; ви дайте їм їсти".
Апостол Филип сказав Йому: "Їм і на двісті динаріїв не вистачить хліба, щоб кожен з них хоч трохи одержав".
Ісус же сказав, щоб пішли подивилися, скільки є хліба.
Апостол Андрій сказав: "Тут є один юнак, який має п'ять хлібів ячмінних і дві рибини; але що то на таку безліч?"
Тоді Ісус Христос сказав: "Звеліть людям сісти", і ученики розсадили народ рядами по сто і п'ятдесят чоловік.
Потім Ісус Христос взяв п'ять хлібів і дві рибини і, подивившись на небо, благословив їх, розламав і дав ученикам, а ученики роздали народові.
Всі їли і наситилися.
Коли ж усі наситились, Ісус Христос сказав ученикам Своїм: "Зберіть залишки, щоб нічого не пропало".
Ученики пішли, зібрали і наповнили шматками, що залишилися, дванадцять кошиків повних, а тих, хто їв, налічувалося п'ять тисяч чоловіків, не рахуючи жінок і дітей.
Іншого разу Господь сімома хлібами і кількома рибинами наситив 4000 чоловік, також не рахуючи жінок і дітей.
(Див.: Мф 14, 14–21; Мк 6, 32–44; Лк 9, 10–17, Ін 6, 1–15).
ЗАКОН БОЖИЙ
