В останні тяжкі часи, коли з примноженням гріхів наших зросли наші лиха, коли, за словами Самого Господа, постає народ на народ і царство на царство, і наступають голод, моровиці і землетруси у різних місцях, коли тіснять нас нашестя іноплемінників, міжусобні війни і смертоносні рани, Пречиста і Преблагословенна Діва Марія, Матір Господня, подає нам на захист Свій Покров, щоб звільнити нас від усяких лих.Святитель Димитрій (Туптало), митрополит Ростовський
У цей святковий день відчувається особлива близькість Божої Матері до кожного з нас, тому що молитовно звертаючись до Пресвятої Богородиці, ми вшановуємо і наших рідних матерів, а віддаючи шану рідній матері та люблячи свою рідну землю – Україну, навчаємося й любові до Матері Самого Господа Ісуса Христа.
Свята Православна Церква вшановує Пресвяту Богородицю і сповідує Її вищою за всіх святих, ангелів і архангелів. Божу Матір Церква називає чеснішою від херувимів і славнішою від серафимів. Народивши тілесно Господа нашого Ісуса Христа, Пресвята Богородиця Його Промислительною Волею, зробила можливим те, що людська природа від першої хвилини Боговтілення стала нероздільно та іпостасно поєднаною в Ньому з Його Божеством. Саме ця подія, як повчає Святійший Патріарх Філарет, є основою нашого звертання до Пресвятої Богородиці як всесильної Заступниці християнського роду, що виявляє силу Своїх молитов до Сина у чудотворних іконах, у чудесній підтримці нас на непростих життєвих шляхах.
Сьогодні неможливо уявити української історії та культури, українського народу без Почаївської чудотворної ікони, Волинської ікони, Холмської Богородиці, Києво-Печерської ікони Божої Матері, глибоко шанованих місцево Києво-Братської чи Львівської ікони Пресвятої Богородиці, яка нещодавно була прославлена у нашому кафедральному соборі, та багатьох інших. Символічним та визначальним у нашій державній історії став крок одного з найперших її творців великого князя Київського Ярослава Володимировича. Адже він не лише столицю гідно “величчю як вінцем увінчав”, але як свідчить митрополит Іларіон у своєму “Слові про Закон і Благодать”, “людей і город святий все славний доручив скорій на поміч християнам Святій Богородиці”, посвятивши Її чудесному Благовіщенню надбрамну церкву на Золотих воротах.
Коли ми говоримо про заступництво Божої Матері над нашою українською землею, то, перш за все, потрібно зазначити, що лише через глибоке смирення являлась Вона нам у чудотворних іконах. Тому що сама Божа Матір показала найбільший приклад смиренності, і, читаючи рядки Священного Писання, нам, можливо, хотілося б більше зустрічати згадок про Богородицю, але ми їх не знаходимо. Вона не присутня, наприклад, тоді, коли Христос приходить на Йордан хреститись, Вона не присутня на Фаворській горі, коли обраним учням являється слава та відкривається Божество Ісуса Христа; але присутня Вона разом із Сином на весіллі у Кані Галилейській, коли тамтешні люди потребували допомоги. Пречиста Мати разом із іншими жінками-мироносицями не віддаляється від свого розп’ятого Сина і бачить всі Його муки і страждання. Її серце пронизує біль за Єдинородного Сина – Спасителя світу.
Пояснюючи роль і значення Пресвятої Богородиці в історії спасіння, видатний український богослов і проповідник XVII ст. ігумен Йоаникій (Галятовський) використав дивовижну алегорію, часто втілювану в українській бароковій іконі – образ Крилатої Богородиці. Використовуючи глибокі богословські, філософські, риторичні знання, ігумен тлумачив з точки зору символу чеснот кожне перо у крилах Богородиці. Так, орлине перо, символізувало дитячу щирість і смирення, грифове – сповнення обітниці Божої і чистоту, лебедине – жаль за гріхи, журавлине – відданість богослужінню і молитві, лелече – вдячність батькам, феніксове – вічне життя, голубине – Божий мир, ластівчине – духовне прозріння, міфічне моноцодіатове – невтомність духовного подвигу, алкіонове – нетлінність духовних надбань та ін. Кожна із чеснот не лише вважалася непорушною ознакою досконалості Пресвятої Богородиці, але й ставала містком до спасіння кожного, хто у пості та молитві наслідував приклад Її смирення та чистоти. І кожен вірний завжди міг уповати та Чудесний Покров Її духовних крил.
І сьогодні Вона не полишає нас, Вона видима й присутня у більш як трьохстах чудотворних іконах, які просяяли особливою благодаттю у різні часи на українській землі. Божу Матір бачили святі Андрій та Епіфаній, коли Діва Марія простягала свій чесний омофор над знедоленими царгородцями. І сьогодні Богородиця невидимо присутня разом із нами, тому що Вона чує наші молитви, які підносимо ми перед Її святими іконами.
Будемо ж, дорогі брати і сестри, так молитись до Божої Матері, щоб Вона не відвернула від нас Свій чесний омофор, щоб Її присутність у нашому повсякденному житті була непохитна. Для цього потрібно мати тверду віру, а віра ця — непростий дар, який дається не кожному, і який постійно потрібно просити у милостивого Бога. Тому нехай молитви, які зносимо сьогодні, будуть запорукою постійного Її перебування, піклування і заступництва над усіма нами.
Амінь
+Димитрій,
митрополит Львівський і Сокальський
митрополит Львівський і Сокальський
Православ'я в Галичині
