9. (Вірую) В Єдину, Святу, Соборну і Апостольську Церкву.
У дев'ятому члені Символу віри говориться про Церкву Христову, яку Ісус Христос заснував на землі для просвічення грішних людей і єднання їх з Богом.
Церквою називається сукупність усіх православних християн, які живуть і померли, "бо у Нього (Бога) всі живі" (Лк 20, 38), з'єднаних між собою вірою і любов'ю Христовою, священноначаллям і святими таїнствами.
Кожен же окремо православний християнин називається членом, або частиною Церкви. Отже, коли ми кажемо, що віруємо в Єдину, Святу, Соборну і Апостольську Церкву, то тут під Церквою маються на увазі всі в сукупності люди, які сповідують одну і ту саму православну віру, а не ту будівлю, куди ми ходимо молитися Богу і яка називається храмом Божим (церквою).
Ісус Христос доручив видиме утворення та управління Церквою святим апостолам, а потім їхнім спадкоємцям – єпископам, і через них невидимо управляє Церквою. Господь Ісус Христос є єдиний істинний Глава Церкви і ніякого іншого глави в істинній Церкві Христовій немає і не може бути. Ісус Христос – Глава, а Церква є духовне тіло Христове (Див.: Еф. 1, 22–23; 5, 23).
Св. апостол Павло каже: "Як тіло одне, але має багато членів, усі члени одного тіла, хоч їх багато, утворюють одне тіло, – так і Христос. Бо всі ми одним Духом хрестилися в одне тіло, юдеї чи елліни, раби чи вільні, й всі єдиним Духом напоєні" (1 Кор. 12, 12–13). Отже: "Ви (тобто істинні християни) с тіло Христове (тобто Церква), а нарізно – члени (Церкви)" (1 Кор. 12, 27). "Він (Ісус Христос) настановив одних апостолами, інших пророками, інших євангелістами, інших пастирями та вчителями, на довершення святих, на діло служіння, для створення Тіла Христового (Церкви)" (Еф. 4, 11–12).
Ісус Христос сказав, що Церква Його ніким не може бути переможна, вона існуватиме вічно: "Я збудую Церкву Мою, і врата пекла не здолають її" (Мф 16, 18). "Я з вами по всі дні, до кінця віку. Амінь". (Мф 28, 20).
Істина Божа – Божественне вчення – зберігається в єдиній Церкві Христовій: "Церква Бога Живого, стовп і утвердження істини" (Тим. 3, 15). Ісус Христос сказав: "Утішитель же, Дух Святий (Дух істини), Якого пошле Отець в ім'я Моє, навчить вас усього і нагадає вам усе, що Я говорив вам" (Ін. 14, 26). Дух Святий "з вами перебуває і у вас буде" (Ін 14, 16).
Хто підкорюється Церкві, той підкорюється Самому Христу, хто ж не підкорюється і відкидає її, той відкидає Самого Господа. Якщо хто не послухає Церкви, "нехай він буде тобі як язичник і митар", – сказав Сам Господь (Мф 18, 17).
Церква Христова є Єдина, бо вона є одне духовне тіло, має одного главу, Христа, й одуховлюється одним Духом Божим (Див.: Еф. 4, 4–6). Вона має й одну мету – освячувати людей, одне і те саме Божественне вчення, одні і ті самі таїнства. Тому Церква розпадатися або роз'єднуватися не може. Від неї можуть відпадати або відокремлюватися єретики чи грішники, вони перестають бути членами Церкви, а Церква від цього не перестає бути єдиною. Єдність Церкви зобов'язує усіх нас зберігати істинну віру й любов, "зберігати єдність духу в союзі миру" (Еф. 4, 3).
Існування окремих помісних православних Церков, як-от Єрусалимської, Константинопольської, Антиохійської, Олександрійської, Російської, Української та інших, зовсім не порушує єдності Церкви Христової. Тому що всі вони є членами одного тіла – єдиної Церкви Христової (вселенської) – всі однаково сповідують, мають єднання у вірі, молитвах і св. таїнствах.
Церква Христова є Свята, бо вона освячена Самим Господом Ісусом Христом: Його стражданнями, Його Божественним вченням і встановленими Ним святими таїнствами, в яких подається віруючим благодать Святого Духа. "Христос полюбив Церкву і віддав Себе за неї, щоб освятити її" (Еф. 5, 25–26).
Святість Церкви християни не порушують своєю гріховністю, бо вони завжди можуть себе очищати через таїнство покаяння. Якщо ж хто залишається нерозкаяним грішником, то він видимо або невидимо відпадає від Церкви.
Церква Христова є Соборна. Соборність є однодушність усіх істинно віруючих православних християн, скріплена любов'ю Христовою і Благодаттю Духа Святого. Соборна Церква не обмежена ні простором, ні часом, ні народом, ні живими, ні померлими, і до неї входять усі істинно віруючі всього світу. Тому-то вона ще називається вселенською.
Єдина, свята, соборна Церква Христова називається ще Апостольською, бо Господь поширив і утвердив її через святих апостолів, а головне тому, що Церква безперервно і незмінно зберігає від апостолів своє вчення і преємство дарів Святого Духа через священне рукопокладання.
Св. апостоли, отримавши дари Святого Духа в день П'ятдесятниці, передавали їх потім через священне рукопокладання пастирям Церкви. І тепер Церква видимо управляється наступниками апостолів – єпископами.
Видима верховна влада у Церкві належить Вселенським Соборам. Найбільші частини Вселенської Церкви підпорядковані патріархам, а менші області і міста – митрополитам, архиєпископам і єпископам.
Єдина, Свята, Соборна і Апостольська Церква називається ще православною, бо вона, під керуванням Духа Святого, незмінно правильно і славно, зберігає вчення Ісуса Христа – правильно славити Бога.
ЗАКОН БОЖИЙ
У дев'ятому члені Символу віри говориться про Церкву Христову, яку Ісус Христос заснував на землі для просвічення грішних людей і єднання їх з Богом.
Церквою називається сукупність усіх православних християн, які живуть і померли, "бо у Нього (Бога) всі живі" (Лк 20, 38), з'єднаних між собою вірою і любов'ю Христовою, священноначаллям і святими таїнствами.
Кожен же окремо православний християнин називається членом, або частиною Церкви. Отже, коли ми кажемо, що віруємо в Єдину, Святу, Соборну і Апостольську Церкву, то тут під Церквою маються на увазі всі в сукупності люди, які сповідують одну і ту саму православну віру, а не ту будівлю, куди ми ходимо молитися Богу і яка називається храмом Божим (церквою).
Ісус Христос доручив видиме утворення та управління Церквою святим апостолам, а потім їхнім спадкоємцям – єпископам, і через них невидимо управляє Церквою. Господь Ісус Христос є єдиний істинний Глава Церкви і ніякого іншого глави в істинній Церкві Христовій немає і не може бути. Ісус Христос – Глава, а Церква є духовне тіло Христове (Див.: Еф. 1, 22–23; 5, 23).
Св. апостол Павло каже: "Як тіло одне, але має багато членів, усі члени одного тіла, хоч їх багато, утворюють одне тіло, – так і Христос. Бо всі ми одним Духом хрестилися в одне тіло, юдеї чи елліни, раби чи вільні, й всі єдиним Духом напоєні" (1 Кор. 12, 12–13). Отже: "Ви (тобто істинні християни) с тіло Христове (тобто Церква), а нарізно – члени (Церкви)" (1 Кор. 12, 27). "Він (Ісус Христос) настановив одних апостолами, інших пророками, інших євангелістами, інших пастирями та вчителями, на довершення святих, на діло служіння, для створення Тіла Христового (Церкви)" (Еф. 4, 11–12).
Ісус Христос сказав, що Церква Його ніким не може бути переможна, вона існуватиме вічно: "Я збудую Церкву Мою, і врата пекла не здолають її" (Мф 16, 18). "Я з вами по всі дні, до кінця віку. Амінь". (Мф 28, 20).
Істина Божа – Божественне вчення – зберігається в єдиній Церкві Христовій: "Церква Бога Живого, стовп і утвердження істини" (Тим. 3, 15). Ісус Христос сказав: "Утішитель же, Дух Святий (Дух істини), Якого пошле Отець в ім'я Моє, навчить вас усього і нагадає вам усе, що Я говорив вам" (Ін. 14, 26). Дух Святий "з вами перебуває і у вас буде" (Ін 14, 16).
Хто підкорюється Церкві, той підкорюється Самому Христу, хто ж не підкорюється і відкидає її, той відкидає Самого Господа. Якщо хто не послухає Церкви, "нехай він буде тобі як язичник і митар", – сказав Сам Господь (Мф 18, 17).
Церква Христова є Єдина, бо вона є одне духовне тіло, має одного главу, Христа, й одуховлюється одним Духом Божим (Див.: Еф. 4, 4–6). Вона має й одну мету – освячувати людей, одне і те саме Божественне вчення, одні і ті самі таїнства. Тому Церква розпадатися або роз'єднуватися не може. Від неї можуть відпадати або відокремлюватися єретики чи грішники, вони перестають бути членами Церкви, а Церква від цього не перестає бути єдиною. Єдність Церкви зобов'язує усіх нас зберігати істинну віру й любов, "зберігати єдність духу в союзі миру" (Еф. 4, 3).
Існування окремих помісних православних Церков, як-от Єрусалимської, Константинопольської, Антиохійської, Олександрійської, Російської, Української та інших, зовсім не порушує єдності Церкви Христової. Тому що всі вони є членами одного тіла – єдиної Церкви Христової (вселенської) – всі однаково сповідують, мають єднання у вірі, молитвах і св. таїнствах.
Церква Христова є Свята, бо вона освячена Самим Господом Ісусом Христом: Його стражданнями, Його Божественним вченням і встановленими Ним святими таїнствами, в яких подається віруючим благодать Святого Духа. "Христос полюбив Церкву і віддав Себе за неї, щоб освятити її" (Еф. 5, 25–26).
Святість Церкви християни не порушують своєю гріховністю, бо вони завжди можуть себе очищати через таїнство покаяння. Якщо ж хто залишається нерозкаяним грішником, то він видимо або невидимо відпадає від Церкви.
Церква Христова є Соборна. Соборність є однодушність усіх істинно віруючих православних християн, скріплена любов'ю Христовою і Благодаттю Духа Святого. Соборна Церква не обмежена ні простором, ні часом, ні народом, ні живими, ні померлими, і до неї входять усі істинно віруючі всього світу. Тому-то вона ще називається вселенською.
Єдина, свята, соборна Церква Христова називається ще Апостольською, бо Господь поширив і утвердив її через святих апостолів, а головне тому, що Церква безперервно і незмінно зберігає від апостолів своє вчення і преємство дарів Святого Духа через священне рукопокладання.
Св. апостоли, отримавши дари Святого Духа в день П'ятдесятниці, передавали їх потім через священне рукопокладання пастирям Церкви. І тепер Церква видимо управляється наступниками апостолів – єпископами.
Видима верховна влада у Церкві належить Вселенським Соборам. Найбільші частини Вселенської Церкви підпорядковані патріархам, а менші області і міста – митрополитам, архиєпископам і єпископам.
Єдина, Свята, Соборна і Апостольська Церква називається ще православною, бо вона, під керуванням Духа Святого, незмінно правильно і славно, зберігає вчення Ісуса Христа – правильно славити Бога.
ЗАКОН БОЖИЙ
