8. (Вірую). І в Духа Святого, Господа Животворчого, що від Отця походить, що Йому з Отцем і Сином однакове поклоніння і однакова слава, що говорив через пророків.
У восьмому члені Символу віри говориться про третє Лице Святої Тройці – про Духа Святого.
Дух Святий є такий самий істинний Бог, як і Отець і Син. Це ми сповідуємо, називаючи Його Господом.
Дух Святий також називається Животворчим, бо Він разом з Богом Отцем і Богом Сином дає всьому життя, особливо духовним людям; отже, Він є такий самий Творець світу, нарівні з Отцем і Сином. Сказано, при творенні світу: "Дух Божий носився над поверхнею води" (Бут. 1, 2). Сам Ісус Христос сказав про благодатне відродження Духом: "Якщо хто не народиться водою і Духом, не може увійти в Царство Боже" (Ін 3, 5).
Оскільки Дух Святий є істинний Бог – третє Лице Єдиносущної Тройці, то Йому ми повинні віддавати поклоніння і прославлення однакове і рівне з Отцем і Сином.
Слова "що від Отця походить" вказують на особисту властивість Духа Святого, якою Він відрізняється від Бога Отця і від Сина, що народжується від Отця. Властивість ця полягає в тому, що Дух Святий завжди походить (виходить) від Отця. Про це сказав Сам Господь Ісус Христос Своїм ученикам: "Коли ж прийде Утішитель, Якого Я пошлю вам від Отця, Дух істини, Який від Отця виходить, Він буде свідчити про Мене" (Ін 15, 26).
Слова "що говорив через пророків". Пророки провіщували майбутнє і писали священні книги з натхнення Духа Святого, тому писання їхні називаються богонатхненними. Тому сказано: "що говорив через пророків", щоб ніхто не сумнівався, що Святе Писання, – як те, що записали апостоли, так і те, що писали пророки, – написані ними не від себе, як пишуться звичайні людські книги, а за натхненням Духа Святого, а тому містять у собі вищу Божественну істину – Слово Боже, тобто Божественне одкровення.
Про те, що Дух Святий говорив через апостолів, у Символі віри не говориться лише тому, що в час його складення ніхто у цьому не сумнівався.
Дух Святий і тепер подає Свої Дари істинним християнам через Церкву Христову: у молитвах і святих таїнствах. У святих таїнствах Дух Святий просвічує віруючих світлом Христового вчення, зігріває серця любов'ю до Бога і до ближнього й очищає їх від усякої духовної скверни.
Ісус Христос назвав Духа Святого – "Духом істини" (Див.: Ін 14, 17; 15, 26, 16, 13) і попередив нас: "Усякий гріх і хула простяться людям; але на Духа хула не проститься людям" (Мф 12, 31).
"Хулою на Духа Святого" називається свідомий і злісний спротив істині, тому що Дух є істина (Див.: Ін 15, 26). Свідомий і злісний спротив істині відводить людину від смирення і покаяння, а без покаяння не може бути прощення. Ось чому гріх "хули на Духа" не прощається.
Дух Святий відкрився людям видимим чином: при хрещенні Господа у вигляді голуба, а в день П'ятдесятниці Він зійшов на апостолів у вигляді вогняних язиків.
ЗАКОН БОЖИЙ
У восьмому члені Символу віри говориться про третє Лице Святої Тройці – про Духа Святого.
Дух Святий є такий самий істинний Бог, як і Отець і Син. Це ми сповідуємо, називаючи Його Господом.
Дух Святий також називається Животворчим, бо Він разом з Богом Отцем і Богом Сином дає всьому життя, особливо духовним людям; отже, Він є такий самий Творець світу, нарівні з Отцем і Сином. Сказано, при творенні світу: "Дух Божий носився над поверхнею води" (Бут. 1, 2). Сам Ісус Христос сказав про благодатне відродження Духом: "Якщо хто не народиться водою і Духом, не може увійти в Царство Боже" (Ін 3, 5).
Оскільки Дух Святий є істинний Бог – третє Лице Єдиносущної Тройці, то Йому ми повинні віддавати поклоніння і прославлення однакове і рівне з Отцем і Сином.
Слова "що від Отця походить" вказують на особисту властивість Духа Святого, якою Він відрізняється від Бога Отця і від Сина, що народжується від Отця. Властивість ця полягає в тому, що Дух Святий завжди походить (виходить) від Отця. Про це сказав Сам Господь Ісус Христос Своїм ученикам: "Коли ж прийде Утішитель, Якого Я пошлю вам від Отця, Дух істини, Який від Отця виходить, Він буде свідчити про Мене" (Ін 15, 26).
Слова "що говорив через пророків". Пророки провіщували майбутнє і писали священні книги з натхнення Духа Святого, тому писання їхні називаються богонатхненними. Тому сказано: "що говорив через пророків", щоб ніхто не сумнівався, що Святе Писання, – як те, що записали апостоли, так і те, що писали пророки, – написані ними не від себе, як пишуться звичайні людські книги, а за натхненням Духа Святого, а тому містять у собі вищу Божественну істину – Слово Боже, тобто Божественне одкровення.
Про те, що Дух Святий говорив через апостолів, у Символі віри не говориться лише тому, що в час його складення ніхто у цьому не сумнівався.
Дух Святий і тепер подає Свої Дари істинним християнам через Церкву Христову: у молитвах і святих таїнствах. У святих таїнствах Дух Святий просвічує віруючих світлом Христового вчення, зігріває серця любов'ю до Бога і до ближнього й очищає їх від усякої духовної скверни.
Ісус Христос назвав Духа Святого – "Духом істини" (Див.: Ін 14, 17; 15, 26, 16, 13) і попередив нас: "Усякий гріх і хула простяться людям; але на Духа хула не проститься людям" (Мф 12, 31).
"Хулою на Духа Святого" називається свідомий і злісний спротив істині, тому що Дух є істина (Див.: Ін 15, 26). Свідомий і злісний спротив істині відводить людину від смирення і покаяння, а без покаяння не може бути прощення. Ось чому гріх "хули на Духа" не прощається.
Дух Святий відкрився людям видимим чином: при хрещенні Господа у вигляді голуба, а в день П'ятдесятниці Він зійшов на апостолів у вигляді вогняних язиків.
ЗАКОН БОЖИЙ
