Увійти за допомогою:
Слідкуйте за нами:
Розділи новин
  • Нові публікації
  • Коментують
  • Благовіщення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії
    Історія Благовіщення Пресвятої Діви Марії Про свято Благовіщення…
  • Неділя 2-га Великого посту
    Євангельське читання Проповідь патріарха Філарета Проповідь…
  • ТИЖНІ ВЕЛИКОГО ПОСТУ
    У другу неділю Великого посту звершується пам'ять св. Григорія…
  • Сценарій вертепу "Божі пастушки"
    Дійові особи: 4 Пастушки, і Ангел. (Пастушки й Ангел входять на…
  • Преподобний Порфирій Кавсокалівіт
    Житіє старця Чудеса святого Цитати та поради преподобного (частина…
  • Популярне
  • Благовіщення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії
    Історія Благовіщення Пресвятої Діви Марії Про свято Благовіщення…
  • Опитування
    Скільки Вам років?
    до 13
    14-17
    18-23
    24-29
    30-39
    40-50
    більше 50
    • Хмаринка теґів
    • Календар
    • Архів
    «    Квітень 2019    »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    9
    10
    11
    12
    13
    14
    15
    16
    17
    18
    19
    20
    21
    22
    23
    24
    25
    26
    27
    28
    29
    30
     
    Квітень 2019 (1)
    Березень 2019 (2)
    Грудень 2018 (2)
    Листопад 2018 (1)
    Жовтень 2018 (1)
    Серпень 2018 (1)

    Знайшли помилку?

    Виділіть слова з помилкою і натисніть Ctrl + Enter

    Творімо майбутнє ЛЮБОВ’Ю!



    «Батьки будуть покарані не лише за свої гріхи,
    але й за згубний вплив на дітей...»
    Свт. Іоан Золотоустий


    Творімо майбутнє ЛЮБОВ’Ю!Виховання дітей можна порівняти із працею садівника, який зрощує і доглядає свій сад. Садівник з любов’ю доглядає за своїми улюбленцями, поливає, одобрює, захищає їх від хворіб, підрізує гілки у дерев при формуванні правильної крони, прищеплює їм найкращі сорти, а найголовніше, знає особливості кожного деревця і має терпіння в очікуванні тих плодів, які можуть вирости на них, адже на все свій час. Батьки, як турботливі садівники, огортаючи дитя любов’ю, повинні допомогти зрости особистості. Виховання – не адміністративне управління безсмертною дитячою душею, не сфера вседозволеності, а процес творчий і неповторний, у якому батьки повинні знайти золоту середину, щоб допомогти зростати тому, хто створений на образ і подобу Божу. Зауважу, що правильний шлях виховання – це дорога, якою ступає сім’я у своїй повноті, співпереживаючи зачаття дитятка і його народження, від народження до зрілості…

    У наш час зустрічаємося з іншою реальністю… Сподівання батьків… відчай, коли діти не досягають тієї висоти, про яку мріяли родичі.. Невже, все так не втішно? Невже, причина криється у невдячних підлітках?

    Психолог Максим Бондаренко зауважує: “Досвід дитини, який вона отримує у відносинах з батьками, є фундаментальний для подальшого її життя. В результаті батьківських помилок у дітей виникають проблеми і комплекси в дорослому житті, які заважають їм бути щасливими і повністю себе реалізувати”. Я б доповнив, що досвід дитини залежить не лише від відносин з батьками, але й від відносин між батьками, які вона спостерігає… Отже, початок виховання наших дітей покладається у нас – батьках.

    Щире юнацьке захоплення…переживання, що й досі тривожать душу спогадами… закоханість, котра спалахнула у серці … погляд очей єдиного/єдиної, без кого не уявляєш свого життя… Саме із зустрічі двох розпочинається виховання майбутніх діток! Тоді, коли ми ще не задумуємося над фундаментальними істинами спільного буття, а тільки насолоджуємось часом, проведеним РАЗОМ!

    Сучасний світ спрямований на служіння “культу плоті”, пошуками гострих відчуттів і насолоди. Зрозуміло, що це відображується і на стосунках закоханих, відношенням людей до шлюбу і відносинами їх у шлюбі. Задумаймось: при тілесній близькості відбувається поєднання людей на найпотаємнішому рівні. Під певною видимою дією звершується невидима дія – поєднання душ. І тільки у шлюбі це єднання законне: воно охоплює цілісно два людські життя і є виявом любові як повноти не тільки тілесної, але й душевної і духовної. Через Таїнство Шлюбу жінці надається благословенне право народжувати, адже читаються спеціальні молитви на «розрішення жіночого лона», призивається на молодих людей благословення Господнє на майбутнє батьківство.

    Але повернемося до закоханості. Це - перший етап розвитку стосунків. Ми захоплюємося іншою половинкою, нам подобається посмішка, риси обличчя, гарні кучері і ми намагаємося утримати цей образ у пам’яті. Як не дивно звучить, але молоді люди вже починають готуватись до батьківства. Ми пізнаємо один одного… Пізнання це покликане до чистоти і непорочності, але підступний егоцентричний сучасний світ у стосунках акцентує увагу на тілесній насолоді і споживацькому полюванні. Романтизм закоханості наповнюється не чистотою відносин з іншим, а пошуком партнера для отримання задоволення у сексі. Любов підмінюється поняттям «секс».

    Сексуальністю сьогодні наповнений соціальний простір споживача реклами. Це впливає на свідомість молодої людини. Наприклад, реклама презервативів, яка звучить на багатьох каналах телебачення. Що вкладається у свідомість нашої молоді? Особисто вважаю, цю рекламу не лише антиморальною, але й антидержавницькою. Розглянемо сюжет про «резинову броню», коли на екрані бачимо солдата, який готується до захисту Вітчизни і дівчину, простіть за вислів, але не найкращого цнотливого зразку. Невже солдатську честь можна зрівняти з пошуком партнера, з яким піддаєшся вгамуванню свого лібідо? Невже у розуміння наших молодих хлопців вкладається те, що армія “в пошуку партнера...”?. Вирішувати Вам, дорогий читачу. Але мене турбує інше, ще одна реклама з цього ж репертуару, де в сюжеті з’являється Робінзон Крузо на безлюдному острові, і голос за екрену твердить, що лишень на безлюдному острові не потрібно презерватива. У мене виникає запитання: у нас відбувається “презерватизація” населення? Подібні реклами й доступ до певної літератури дозволяє сучасному підліткові доступно ознайомитися із т.зв. «безпечним сексом». Це своєрідне щеплення молоді сучасного погляду на відносини, формування переконання, що всі навколо однаково мислять, вчиняють, а утримування від дошлюбних зв’язків – давно віджилий стереотип. Це продокується і у багатьох сучасних телесеріалах та шоу. Вільні відносини стають нормою, де акцент робиться не на формуванням майбутньої сім’ї, а здобуванням чергового трофею. Сучасний молодий християнський психолог К. Зорін застерігає, що результатом таких «інтимних контактів є порушення особистості, психіки й поведінки». Змінюються особистісні характеристики людини в цілому. У діяльності людини зникають поняття сорому, любові і жертовності, а з’являються поняття вседозволеності, сексу й егоїзму. Прикро константувати факт, що дитина стає випадковістю дошлюбних статевих зв’язків. І відразу закохані наштовхуються на перший “підводний камінь” виховання нашого майбутнього покоління – гріх. Що ж таке гріх? - запитає молода людина. Я б сказав, це хвороба, яка потребує лікування, але ця хвороба є духовною. Батьки можуть не лишень передати дитині фізіологічну хворобу, але і заразити малятко гріхом розпусти.

    У нас час з’явилося поняття «небажана дитина», дитина яка з’являється внаслідок невпорядкованих статевих відносин. Вона раптом заставляє зупинитися і задуматися над майбуттям відносин двох, але часто осмислення закінчується ще страшнішим гріхом – абортом - вбивством своєї дитини. Пам’ятаймо, що аборт не позбавляє батьківства, а робить тих, хто зважується на жорстокий крок, батьками мертвої дитини, вони стають вбивцями своєї дитини. Відповідальність за невинну кров не зникає із часом, навіть якщо у майбутньому молоді люди не залишаються разом, а створюють сім’ї з іншими. І наголошую, що у будь-якому випадку найперше відповідальним за вчинок т.зв. «громадянської сім’ї» є чоловік, адже йому дано завдання: бути главою для жінки…

    Запитаймо себе: на якому фундаменті ми будуємо майбутню сім’ю чи збудували? Досвід спілкування та відносин закоханих – підгрунтя та перший етап виховання наших дітей. Адже, виховання повинне черпати цілющу силу з чистоти й непорочності відносин батьків. Якщо джерело забруднене, чи зможе така «вода» наповнити душу дитини чистотою, любов’ю і відчуттям перекрасного? Чи буде дитя заражене важкою хворобою нарцисизму, відчуженості й егоїзму? Залежить лишень від кожного з нас, від батьків теперішніх і майбутніх. Ми передаємо малятку свою плоть і кров, частинку своєї душі, свого серця. Виховання особистим прикладом є первинним у відносинах батьків і дітей. Митрополит Антоній Сурожський запевняє, що «дитина повинна бачити, що те, що їй розповідають, насправді живе в них», тобто у батьках. Тоді дитина буде ставитися з довірливості до батьків і наслідувати їх.

    Це перший етап підготовки до виховання нашого майбутнього, але їх є ще багато і вони не менш важливі. Тож спробуймо їх пройти з честю і у доброму християнському пориві свого серця, і тоді ми отримаємо добрих майбутніх християн.

    Сподобалося? Розкажи друзям:
    • Коментарі (0)
    • Вконтакті
    • Facebook
    • Довідка
    Бажаєте висловитися?

    Рекомендуємо Вам авторизуватися, в цьому випадку ви зможете підписатися на коментарі до статей і бачити інформацію, приховану від анонімних відвідувачів.

    Без реєстрації на сайті, ви можете залишати коментарі через спеціальні плагіни.
    Вкладка Коментарі - стандартна форма сайту Hram.Lviv.UA
    Вкладка ВКонтакті - дозволяє опублікувати відгук через vk.com
    Вкладка Facebook - дозволяє опублікувати відгук через Facebook.com