У наш час говорять не стільки про шлюб, як про кохання між чоловіком і жінкою. Це почуття справді може бути благословенням і даром Божим. Однак слід пам'тати, що найважливішим у шлюбі є виховання дітей-християн, виховання синів і дочок Божих. Це священне завдання треба усвідомити ще до зародження сім'ї. До заручин майбутнє подружжя повинне обговорити його. А вже будучи чоловіком та дружиною, мусять завжди пам'ятати про те, що вони отримали благословення стати співпрацівниками Божими у творенні нової людини. Молоде подружжя повинне розглядати свої інтимні стосунки не як джерело насолоди, а як участь у творенні нової особистості, призначеної жити вічно. А для того, щоб зачаття було не тільки фізичне, але й духовне, потрібно молитися. У наш час про подружні стосунки можна почути багато грубого і богохульного. Однак християни завжди повинні пам'ятати: вони є учасниками Господнього творення.
У книзі Товита (Тов.8.4-9) читаємо: "Коли вони (Товія та його наречена.- авт.) залишилися у кімнаті вдвох, Товія встав з постелі і сказав: "Устань, сестро, і помолімося, щоб Господь помилував нас". І почав Товія говорити: "Благословен Ти, Боже отців наших, і благословенне ім'я святе і славне на віки! Хай благословляють Тебе небеса і всі творіння Твої! Ти створив Адама і дав йому помічницею Єву, підпорою - дружину його. Від них пішов рід людський. Ти сказав: "Недобре бути чоловіку одному, створімо помічника. Подібного до нього". І нині, Господи, я беру цю сестру мою не для задоволення похоті, але істинно як дружину: благоволи ж помилувати мене і дай мені зістаритися з нею". І вона сказала з ним: "Амінь". І обоє спокійно спали цієї ночі".
Бути зачатим після такої молитви, починати життя в атмосфері страху Божого і любові - це велике благословення для кожної людини!
Важливо прогодувати і одягнути дитину, важливіше - забезпечити інтелектуальний та емоційний розвиток, але найважливіше - пробудити її духовне зростання. Духовність - це найцінніше, що ми можемо дати нашим дітям. Помиляється той, хто вважає, що життя людини визначене наперед. У будь-який момент Господь може або покликати до Себе, або змінити щось Своєю благодаттю. Вплинути на духовний добробут свого чада можемо і ми, батьки, якщо наші діти ростимуть у молитві і любові вже з моменту зачаття.
Джерело: Писанка
У книзі Товита (Тов.8.4-9) читаємо: "Коли вони (Товія та його наречена.- авт.) залишилися у кімнаті вдвох, Товія встав з постелі і сказав: "Устань, сестро, і помолімося, щоб Господь помилував нас". І почав Товія говорити: "Благословен Ти, Боже отців наших, і благословенне ім'я святе і славне на віки! Хай благословляють Тебе небеса і всі творіння Твої! Ти створив Адама і дав йому помічницею Єву, підпорою - дружину його. Від них пішов рід людський. Ти сказав: "Недобре бути чоловіку одному, створімо помічника. Подібного до нього". І нині, Господи, я беру цю сестру мою не для задоволення похоті, але істинно як дружину: благоволи ж помилувати мене і дай мені зістаритися з нею". І вона сказала з ним: "Амінь". І обоє спокійно спали цієї ночі".
Бути зачатим після такої молитви, починати життя в атмосфері страху Божого і любові - це велике благословення для кожної людини!
Важливо прогодувати і одягнути дитину, важливіше - забезпечити інтелектуальний та емоційний розвиток, але найважливіше - пробудити її духовне зростання. Духовність - це найцінніше, що ми можемо дати нашим дітям. Помиляється той, хто вважає, що життя людини визначене наперед. У будь-який момент Господь може або покликати до Себе, або змінити щось Своєю благодаттю. Вплинути на духовний добробут свого чада можемо і ми, батьки, якщо наші діти ростимуть у молитві і любові вже з моменту зачаття.
Джерело: Писанка