Увійти за допомогою:
Слідкуйте за нами:
Розділи новин
  • Нові публікації
  • Коментують
  • Відбулася X Всеукраїнська олімпіада «Юні знавці Біблії-2017»
    Пропонуємо прочитати статтю про X Всеукраїнську олімпіаду «Юні знавці…
  • ЦЕРКОВНІ ЧАСИ НА СВЯТУ ПАСХУ
    Читаються весь Світлий тиждень замість ранішніх і вечірніх молитов. …
  • Воскресіння Христове
    Воскресіння Ісуса Христа: хроніка подій Про Свято Воскресіння…
  • Православний церковний календар на квітень 2017 року Божого
    Місяцеслов на квітень 2017 року Божого Церковний календар квітень…
  • Про Страсний тиждень
    Страсна седмиця ВЕЛИКИЙ ПОНЕДІЛОК. Літургія Ранішосвячених Дарів…
  • Популярне
  • Відбулася X Всеукраїнська олімпіада «Юні знавці Біблії-2017»
    Пропонуємо прочитати статтю про X Всеукраїнську олімпіаду «Юні знавці…
  • Опитування
    Ти святкуєш 8 липня православний День закоханих?
    так
    ні
    святкую день Валентина
    а що це за свято?
    • Хмаринка теґів
    • Календар
    • Архів
    «    Травень 2017    »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    9
    10
    11
    12
    13
    14
    15
    16
    17
    18
    19
    20
    21
    22
    23
    24
    25
    26
    27
    28
    29
    30
    31
     
    Травень 2017 (1)
    Квітень 2017 (8)
    Березень 2017 (11)
    Лютий 2017 (13)
    Січень 2017 (7)
    Грудень 2016 (7)

    Знайшли помилку?

    Виділіть слова з помилкою і натисніть Ctrl + Enter

    Анонс: передвеликодній майстер-клас із писанкарства

    Анонс: передвеликодній майстер-клас із писанкарства
    Запрошуємо
    відвідати майстер-клас із писанкарства
    з Іриною Кметь у м. Львові!
    14:30 - молебень перед початком всякого доброго діла в Свято-Покровському соборі (вул. Грушевського, 2)
    15:00 - початок майстер-класу (Наукова бібліотека ЛНУ імені І. Франка, вул. Драгоманова, 5)

    Анонс: Фестиваль духовної музики 2 серпня 2016

    Анонс: Фестиваль духовної музики 2 серпня 2016
    Дубенська міська рада
    Дубенське благочиння
    Української Православної Церкви Київського патріархату

    Запрошують на

    ФЕСТИВАЛЬ ДУХОВНОЇ МУЗИКИ,

    який відбудеться 2 серпня 2016 року Божого
    о 16:00

    у Свято-Михайлівському монастирі
    (Рівненської обл., м. Дубно, вул. Д. Галицького, 28.
    Тел.: (03656) 4-17-83)

    Анонс: Міжнародний симпозіум «Сакральне мистецтво»

    Анонс: Міжнародний симпозіум «Сакральне мистецтво»
    15 березень 2016 року о 17:00
    у Національному Заповіднику "Софія Київська" відбудеться
    Міжнародний симпозіум «Сакральне мистецтво»
    присвячений художнику Миколі Стороженку


    Організатори: Національний заповідник «Софія Київська», Центр досліджень української сакральної культури Національного університету «Києво-Могилянська академія», Історичний гурток Київської "Просвіти", Київське молодіжне братство свв. Бориса та Гліба, Українська спілка іконописців ім. Св. Аліпія Печерського, кафедра «Сакральне мистецтво» Львівської національної Академії мистецтв, Майстерня живопису та храмової культури Миколи Стороженка Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури.

    Термін проведення: 15 березня – 15 квітня 2016 р.

    Іконографія Стрітення Господнього

    Іконографія Стрітення ГосподньогоСтрітення Господнє - один з 12 сюжетів з празникового ряду іконостаса.
    Зліва бачимо Йосипа із кліткою з голубами, а також Богородицю, що простягає руки до Симеона. Першосвященник схилився, тримаючи тканину, на якій лежить Ісус. Біля Симеона стоїть пророчиця Анна. Іноді присутні і другорядні персонажі. За звичаєм, сцена зображається не в інтер'єрі, а ніби поза ним у саду (з 2-ї половини 17 ст. все частіше надають перевагу інтер'єру). Посередині іноді бачимо престол, наче винесений із Храму на траву. На ньому лежить Біблія як символ Закону. На задньому плані архітектура Храму. Зокрема, за спиною Симеона розташовано двері у Святу Святих із червоною завісою. А також ківорій - вівтарний навіс із чотирма колонами. За звичаєм архітектурні елементи, хоч і стилізовані, проте відповідають сучасним іконописцеві храмам.

    Іконографія трьох святителів: Василія Великого, Григорія Богослова та Іоана Золотоустого

    Іконографія трьох святителів: Василія Великого, Григорія Богослова та Іоана ЗолотоустогоСвяті Іоан Золотоустий, Василій Великий та Григорій Богослов - найбільш шановані з поміж Святих Отців, бо їх внесок в розвиток християнства, утвердження догматики Святої Трійці, богослужіння і організації Церкви важко переоцінити. Вони вважаються авторами трьох найпопулярніших літургій. Попри те, що в честь кожного з них є окремі свята, 12 лютого святкуємо день їх спільної пам'яті - Собор Вселенських учителів і святителів.

    Іконографія святителя Григорія Богослова

    Іконографія святителя Григорія БогословаСвятий Григорій Богослов народився в Аріанзі близько 239 р. в південній Каппадокії у заможній родині. Батько - єпископ Назіанзський Григорій (II), а мати - свята Нонна. Отримав освіту в Кесарії Каппадокійській та Александрії, особливо йому вдавалась риторика. Дізнавшись про те, що мати до його народження обіцяла посвятити Григорія на служіння Богові, він прийняв обітницю цноти. Для продовження навчання, юнак поїхав до Афін, де потоваришував із Василієм Великим. Сім років він навчався, а тоді, на прохання афінян і сам став викладати красномовство.

    Іконографія Богоявлення та Хрещення Господнього

    Іконографія Богоявлення та Хрещення Господнього

    Іконопис Хрещення Господнього та Богоявлення


    Сюжет Богоявлення та Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа зустрічається ще з катакомбного періоду (3 ст.). Спочатку Христос зображався безбородим оголеним юнаком.

    Іконографія першомученика і архидиякона Стефана

    Іконографія першомученика і архидиякона СтефанаНайчастіше зображення святого апостола першомученика і архидиякона Стефана бачимо в абсиді храму у святительському чині, а а іконостасі - на дияконських дверях (або їх одвірках), а на протилежному боці - святий Лаврентій. У період 18-19 стт. поширені сцени страти Стефана. Із кін 19 ст. зустрічаються його феротрони (процесійні ікони). Стефан зображається безбородим юнаком у далматику. Найчастіше білому або червоному. З лівого плеча звисає епитрахіль. В одній руці тримає кадило або кацею (кадило з ручкою без ланцюжка) як символ його дияконства. В іншій - Біблію, макет церкви, або символи мучеництва - пальмову гілку та/або хрест. Характерним атрибутом є камені. Вони можуть бути під ногами святого, в його руках або складені на Біблії.

    Іконографія Різдва Христового

    Іконографія Різдва ХристовогоНа найперших зображеннях Різдва Христового (4 ст.) Богородиця зображалась сидячою, а за Нею розміщувався хлів із волом і ослом. Така іконографія походить від переказів, що на третій день після народження Христа, Марія вийшла з печери у хлів, поклала Ісуса у ясла, і тварини поклонились Йому. Тоді здійснилось пророцтво Аввакума: "Тебе впізнають між двох звірів".

    Починаючи із 6 ст. Марію стали зображати лежачою після родів. У цей період сформувалась класична композиція Різдва. У ній вся ікона заповнена скелястим пейзажем. По центрі зображена Богородиця. Вона спочиває на ложі. Найчастіше - червоному. Вірогідно - відголосок візантійського звичаю, згідно до якого імператриця народжувала дітей у багряному залі із червоними ложами. Найчастіше Богородиця підпирає голову рукою і дивиться в протилежну від Еммануїла сторону. Христос в пеленах у яслях. За ними бачимо печеру, з якої визирають осел і віл. В Євангеліях нема детального опису місця народження Ісуса, тож перші відомі згадки про печеру належать мученику Юстину (2 ст.). Зображення вола і осла походять від передбачення пророка Ісаї (1:3) "Віл знає свого Господаря, а осел ясла Пана свого..." В лівому верхньому куті бачимо царів із дарами, що мандрують за зіркою. У протилежному - пастуха, якому ангел звіщає про народження Христа. На самому верху - ангели і зірка. Внизу сцена купання Ісуса двома повитухами. В протилежному боці сидить задуманий Йосиф. Він слухає одного чоловіка. За різними версіями це пастух, що засумнівався в непорочності Марії, або нечистий, що випробовує Йосипа.

    Іконографія пророка Даниїла

    Іконографія пророка ДаниїлаПророк Даниїл найчастіше зустрічається в пророчому ряді іконостаса та іконах Богородиця з Похвалою. Зображається безбородим юнаком. На голові характерний головний убір, іноді - тюрбан. У 15-16 стт. найчастіше в короткій синьо-зеленій туніці,червоному плащі, шосах і високих чоботах. Пізніше традиційно зображався в догому одязі. Його атрибутами є сувій, скеля (як символ гори Царства Божого із видіння царя Навуходоносора). Іноді зустрічається лев як символ левиної ями, куди кинули Даниїла.

    Іконографія святого Миколая Чудотворця

    Іконографія святого Миколая ЧудотворцяСвятий Миколай Чудотворець вважається одним із найшанованіших святих, тому і образів його збереглось чи не найбільше у всіх періодах розвитку українського іконопису. Його ікони майже завжди присутні в іконостасі - на північній частині намісного ряду. У 15 ст. його зображення зустрічались ще й у Молільному ряді.

    Намісні ікони Миколая 15-16 ст найчастіше ростові із житійними сценами. Сам він зображається сивим із округлою бородою та коротким волоссям (у 18-20 стт. зустрічаються ікони із довгим волоссям). В лівій руці тримає Євангеліє, а правою - благословляє. Одягнений у єпископські шати - фелон і омофор. Найчастіше його фелон покритий хрестами (привілегія архієпископів). Такий фелон називається поліставріоном. Слід зазначити, що завжди зображався сучасний художнику костюм архієпископа із характерними йому деталями. Починаючи із 17 ст. і особливо у 2-ій половині 18 століття фелон покритий пишними квітами. Іноді на його голові бачимо митру, а в руці - скіпетр (найчастіше у 18-19 стт.).

    Часто біля голови святителя Миколая бачимо мініатюрні фігури Христа з Євангелієм і Богородиці з омофором.

    Іконографія великомучениці Варвари

    Іконографія великомучениці ВарвариСвята великомучениця Варвара зображується як прекрасна діва у розкішних шатах. Найчастіше із непокритою головою і розпущеними косами - символом незаміжності. Також зустрічається корона як знак великомучеництва. В руці святої мініатюрна вежа із трьома вікнами. Проте частіше вежу бачимо на задньому плані - за святою. Іншим атрибутом Варвари є чаша як символ її передсмертного причастя. В іншій руці мученицький хрест. Починаючи із кін 17 ст. його заміняє або доповнює пальмова гілка - характерний Західній традиції атрибут мучеництва. Також може тримати розгорнутий сувій або книгу.

    В українському іконописі зустрічається з 12 ст., проте особливого поширення набирає на початку 18 ст. Дуже популярними її зображення були в народному іконописі 19 ст. - особливо у Великій Україні. Її образи були мало не в кожному домі, адже святу вважали покровительницею жінок та вишивальниць. Особливу цікавість в цьому періоді приділяє ікона "Усікновення голови святої Варвари", на якій бачимо відрізану голову великомучениці на срібній тарелі. Цей сюжет явно походить від аналогічного зображення відрубаної голови Івана Хрестителя.
    Сортувати статті за: датою | популярністю | відвідуваністю | коментарями | абеткою