Недаремно і не просто так, дорогі брати і сестри, у церковному календарі ми так багато поруч із благочестивими і преподобними мужами бачимо святих жінок: мучениць, рівноапостольних, преподобномучениць і преподобних, які подвизалися не менше в подвигу, ніж самі чоловіки. Наприклад, до святої великомучениці Варвари ми звертаємось такими словами: «Радуйся, невісто Христова прекрасна». Це дуже яскраве свідчення і вказівка на те, яке життя вели ці жінки: вони полишили все з думкою: «Мій Жених і мій скарб на небесах». Всі вони без винятку були вродливими, їх чекала земна слава і благополуччя, але у їхніх серцях перемагав Христос і керувала їхніми вчинками любов до Бога, тому і від усього земного благополуччя вони відверталися.

У третю неділю після Пасхи Церква згадує подвиг і вшановує пам’ять святих жон-мироносиць. Деяких з них ми знаємо на ім’я, проте більшість нам поіменно невідомі. Однак подвиг їхній нам, всім попереднім і наступним поколінням відомий дуже добре: їхня любов до Господа була довершеною, так що навіть і після смерті тілесної вони не покинули Його.
Євангеліє розповідає нам як рано-вранці жінки прийшли до гробу Христа, але побачили відвалений камінь, ангела, що сидів на ньому і тіла Ісусового у гробі не було. Таким чином вони стали одними з перших свідків Воскресіння Ісусового. Однак вони йшли не до прославленого Воскреслого Христа Бога, а до спаплюженого і страченого Ісуса, вони бігли з посудиною мира для того, щоби ще раз намастити Його тіло.

Коли Господь ходив з проповіддю, навколо нього завжди було багато людей. Деякі підходили, слухали й відходили. Але серед численного народу була група жінок, що відрізнялися від інших. Вони супроводжували Божественного Вчителя не тільки для того, щоб слухати Його Слово, але й з любов'ю служити Йому. Вони піклувались про нічліг, їжу та пиття, "служили Йому з майна свого" (Лк. 8, 3). Саме ці жінки рано-вранці поспішали до гробу Спасителя з миром і ароматами, щоб помазати тіло свого Господа. Тому і названі вони мироносицями. Хто ж були ці жінки?

Час відродити християнську традицію святкування жіночого дня у неділю жінок-мироносиць (за два тижні після Пасхи); традицію яку намагалися викорінити безбожні комуністи.
Прохання всіх християн долучитися до відродження цього теплого і радісного свята - православного жіночого дня.

З нагоди Неділі святих жінок-мироносиць, яка цього року припала на 29 квітня, Львівське православне молодіжне братство Пресвятої Богородиці на честь ікони Її "Нев’янучий Цвіт" напередодні організувало у приміщенні Львівської православної богословської академії (ЛПБА) круглий стіл, темами якого були "Життя свв. жінок-мироносиць", "Жіноча психологія", "Роль Жіночності у побудові успішних стосунків".
Ввечері братчики і братчиці молились за Всеночним бдінням, яке звершив Високопреосвященний митрополит Димитрій. Опісля митрополит Димитрій звернувся з вітальним словом.
Потім Владика Димитрій подарував усім жінкам, які молились у храмі по шоколадці.
Наступного дня, у Неділю свв. жінок-мироносиць, у православний жіночий день, після Літургії у Свято-Покровському кафедральному соборі львівські братчики вітали жінок зі їхнім святом. Справжнім.

Представляємо новий проект "Життя святих на кожен день", в якому ми будемо розміщувати життя святих, проповіді та розповіді про православні свята. По суті це буде унікальний церковний календар з житіями святих, історіями свят і проповідями (для перегляду тисніть на гіперпосилання):

23 пн Седмиця 2-га після Пасхи. Мчч. Терентiя, Помпiя, Африкана, Максима, Зинона, Олександра, Феодора та iнших 33.

24 вт Радониця. Проводи. Поминання померлих. Сщмч. Антипи, єп. Пергама Асiйського. Мчч. Прокеса i Мартинiана

25 ср Сщмч. Зинона, єп. Веронийського. Муромської iкони Божої Матерi

26 чт Сщмч. Артемона, пресвiтера Лаодикiйського

27 пт Свт. Мартина, спов., папи Римського

28 сб Апп. вiд 70 Аристарха, Пуда i Трофима

29 нд Неділя 3-тя після Пасхи. Свв. жон-мироносиць. Міжнародний православний жіночий день; проповіді: патріарха Філарета, митрополита Антонія.
Свв. Жон-мироносиць: Марії Магдалини, Марії Клеопової, Соломії, Іоанни, Марфи і Марії та інших; праведних Йосифа Аримафейського і Никодима (перехідне святкування в неділю 3-тю після Пасхи).
Мцц. Агапiї, Ірини i Хионiї

Коли дивишся на метушню та передсвятковий ажіотаж, що вирує на вулицях, у магазинах, на ринках у переддень «свята весни і жінки» «8 березня», невільно задумуєшся: а чи будуть ці люди так само старанно готуватись до світлого дня Воскресіння Христового, що прийде за місяць часу? Мабуть, що ні.
Можна багато говорити та сперечатись про історичне підґрунтя цього «свята», про його пов’язаність з юдейським святом Пурим, світовим феміністичним рухом початку ХХ століття чи комуністичною пропагандою, однак за доцільніше вважаю повести мову все-таки про християнські аспекти ставлення до «8 березня».

Чому всі євангелісти приділяють стільки уваги приходу мироносиць до Гробу Господнього, а двоє з них додають розповідь про те, як першою побачити Воскреслого була вибрана рівноапостольна Марія Магдалина? Ось дивно: саме цим жінкам першим з'явився Господь, а потім вже Петру і іншим учням. Раніше всіх, раніше будь-якого з чоловіків в світі, вони дізнались про Воскресіння.

У 3-й Тиждень по Пасці Свята Церква в особливий спосіб вшановує святих жон-мироносиць і праведних Йосифа Арімафейського і Нікодима – таємних учнів Христових. Своїм богослужінням Церква знов поставляє нас на голгофі біля Хреста Христового, з якого знімають Пречисте Його Тіло Йосиф і Нікодим, і біля гробу, де вони кладуть Тіло Ісуса Христа, і де потім мироносиці, що прийшли помазати Тіло благовонними маслами, першими удостоюються бачити Воскреслого Господа.

Це радісне і зворушливе перехідне свято — жінок-мироносиць — відзначають у третю неділю після Великодня.
Це свято вважається Всехристиянським жіночим днем. Наші православні предки не знали дня 8 Березня, і багато століть рік у рік у цей день чоловіки поздоровляли своїх дружин, брати — сестер, сини — матерів. Це свято нагадує нам про високе призначення жінки-християнки, про великий дар бути матір’ю — милосердною і лагідною, схожою на благовісниць Христа.