Недiля 3-тя пiсля П'ятдесятницi (Мф. 6, 22-33)
Люди! Шукайте насамперед Царства Божого
В iм'я Отця, i Сина, i Святого Духа!
Дорогi браття i сестри!
Господь наш Iсус Христос, знаючи нашу перебiльшену прив'язанiсть до матерiальних благ, навчає нас, щоб ми насамперед турбувались про правдиве благо, яким є Царство Боже. Вiн говорить: "Шукайте ж спершу Царства Божого i правди Його, i все це додасться вам" (Мф. 6, 33). Вiн не забороняє турботу про земнi блага, але на перше мiсце Господь ставить духовнi цiнностi, тобто Царство Боже.
Чому ми повиннi насамперед пiклуватися про духовнi цiнностi? Тому що вони незмiннi й ведуть людину до блаженства. Духовнi цiнностi визначають наше мiсце у вiчностi. Заслугами Сина Божого, Господа нашого Iсуса Христа, для нас приготовано на небi "осель багато" (Iн. 14, 2), в яких i ми, подiбно до ангелiв, просвiтлимось "як сонце" (Мф. 13, 14) i будемо вiчно насолоджуватися такими благами, яких й око наше не бачило, i вухо не чуло, i на серце людинi не приходило (1 Кор. 2, 9). Цi блага, що належать до Царства Божого, нам треба бiльше цiнувати, нiж свiтськi, тiлеснi насолоди, i до них намагатися наближатися всiєю душею, щоб пiсля смертi вiчно блаженствувати.
Звичайно, людина може все це вiдкинути i не думати про грядуще Царство, не мрiяти про життя пiсля смертi. Бог дав людинi свободу, i вона вiльна обирати як своє сучасне, так i майбутнє.
Коли Господь сказав: "Шукайте ж спершу Царства Божого i правди Його, i все це додасться вам", то Вiн мав на увазi не тiльки загробне життя, а й земне. У земному життi духовнi цiнностi мають також першорядне значення, тому що вони визначають сенс життя. Бог - iстота вседовершена i всеблаженна. Вiн є любов, радiсть, мир, джерело всякої утiхи. I тiльки та людина, що наближається до Нього, може насолоджуватися правдивою радiстю, заспокоєнням i блаженством. Той, хто став храмом Духа Божого, хто має Бога в своєму серцi, той завжди вiдчуває в душi мир, повне задоволення життям i духовну радiсть. Христос сказав: "Царство Боже", - а значить, i блаженство, - "всерединi вас є" (Лк. 17, 21).
Як можна придбати Царство Боже? Якi треба застосувати засоби? Вiдповiдь на це запитання дає Сам Господь. Вiн говорить: "Шукайте ж спершу Царства Божого i правди Його". Це означає, що хто хоче стати спадкоємцем Царства Божого, той повинен шукати Його правди: виправдання перед Богом, яке дарується вiруючим через заслуги Христа Спасителя. Цю правду - виправдання - ми можемо здобувати, коли будемо жити праведно i побожно. Всесвятий Бог вселяється Своєю благодаттю тiльки в тих, хто намагається уподiбнитися Йому своєю праведнiстю. Тiльки таким людям Бог дарує духовнi блага: мир i радiсть у Святому Дусi. Пророк Давид говорить, що мiцний мир буває тiльки у тих, хто любить Закон Божий, i тiльки праведнi будуть радiти (Пс. 118, 165).
Хiба можуть насолоджуватися миром i духовно радiти нашi сучасники, якi тiльки й думають про те, якими б правдами чи неправдами накопичити для себе якомога бiльше грошей, грабуючи iнших; або яка може бути духовна втiха у тих, хто тiльки й мрiє про плотськi насолоди, спиртнi напої, а ще гiрше - про наркотики. Невже ви думаєте, що тi, хто зiбрав незаконно великi грошi, має душевний мир i спить спокiйно? Чому цi багатiї оточили себе охоронцями? Вони ходять по землi й бояться тiнi, вони не впевненi, що їх всюди не пiдстерiгає смерть.
Цар Саул, коли прогнiвав Бога своїми беззаконнями, не знаходив спокою навiть на висотi свого престолу i томився станом своєї душi. Також i цар Давид, коли впав у грiхи блудодiяння i вбивства, не вiдчував у собi миру духовного, а звинувачений своєю совiстю викликнув: "Нема миру в костях моїх вiд лиця грiхiв моїх" (Пс. 37, 4). А ап. Павло навпаки, перебуваючи у в'язницi в кайданах, радiв у своїх стражданнях (Кол. 1, 24). Царство Боже, що в серцi людини, може дарувати радiсть i в стражданнях, а беззаконня не приносять втiхи нi колишнiм царям, нi сьогоднiшнiм багатьом можновладцям.
Якщо ми будемо дбати про духовнi скарби, то Господь пошле нам, окрiм духовних благ, i земний добробут. "Шукайте ж спершу Царства Божого i правди Його, - говорить Спаситель, - i все це додасться вам", тобто ви будете мати й матерiальний добробут. Земнi блага є результатом духовного, праведного життя.
Отже, хочете, браття i сестри, не розлучаючись зi свiтом i з його благами, жити по-євангельськи? Ця справа можлива i не тяжка. Одного тiльки треба дотримуватися: потрiбне для земного життя робiть, але без шкоди i без грiха, а там, де грiх, того цурайтеся i всiляко уникайте. Бережiться всього, що заважає вам жити побожно i благочесно.
Всяку справу треба починати з благословення Божого. Не забувайте звертатися до Бога з молитвою про допомогу. Вiд своєї праведної працi видiляйте частину на благодiйнi справи, бо поруч з вами ходять люди знедоленi. Не гордуйте у щастi й не падайте духом у нещастi. I Бог буде з вами; Отець Небесний нагородить вас i земними благами. Та чи багато треба благочестивiй людинi, щоб бути задоволеною своїм життям? Побожна людина звикла всю надiю покладати на Бога, якщо у неї i немає повного достатку земних благ, вона задовольняється тим, що є. Вона впевнена, що коли Бог не залишив її без Своєї допомоги, то Вiн не залишить i її дiтей.
Незадоволення iснуючим станом речей характерне для тих, хто занурився повнiстю у свiтський спосiб життя. Такi люди звикли до розкошi й виконання всiх своїх бажань. Вони нiколи i нiчим не задовольняються. У них немає Бога в душi, тому всi надiї вони покладають на своє багатство i гоняться за ним усiма силами, забуваючи слова Христа Спасителя: "Нерозумний! Цiєї ночi душу твою вiзьмуть у тебе; кому ж дiстанеться те, що ти наготував?" (Лк. 12, 20). Скiльки багатий не має, а постiйно думає: мало.
Праведники теж незадоволенi своїм станом. Вони бачать себе грiшниками, а хочуть бути подiбними до Христа. Вони змагаються за духовнi скарби, а не за земне багатство.
Життя християнське саме по собi просте, нескладне, зрозумiле для кожної людини i в той же час блаженне. Тяжким воно стає для тих, хто не звик жити по-Божому, хто покладає надiю лише на себе. Таким людям християнський спосiб життя здається тяжким. Треба раз i назавжди вирiшити жити по-християнськи, за заповiдями Божими. Можна жити i в цьому свiтi й досягнути нагороди з великими подвижниками. Преподобний Макарiй Єгипетський говорить: "Бог не дивиться, чи дiва хто, чи замiжня; чернець чи мирянин, а шукає тiльки сердечної тяги до добрих дiл. Зроби таке волевиявлення, i спасiння близько бiля тебе, хто б ти не був i де б ти не жив".
Не будемо ж забувати заповiдь Господа нашого Iсуса Христа: "Шукайте ж спершу Царства Божого i правди Його, i все це додасться вам" (Мф. 6, 33).
Амiнь!
Люди! Шукайте насамперед Царства Божого
В iм'я Отця, i Сина, i Святого Духа!
Дорогi браття i сестри!
Господь наш Iсус Христос, знаючи нашу перебiльшену прив'язанiсть до матерiальних благ, навчає нас, щоб ми насамперед турбувались про правдиве благо, яким є Царство Боже. Вiн говорить: "Шукайте ж спершу Царства Божого i правди Його, i все це додасться вам" (Мф. 6, 33). Вiн не забороняє турботу про земнi блага, але на перше мiсце Господь ставить духовнi цiнностi, тобто Царство Боже.
Чому ми повиннi насамперед пiклуватися про духовнi цiнностi? Тому що вони незмiннi й ведуть людину до блаженства. Духовнi цiнностi визначають наше мiсце у вiчностi. Заслугами Сина Божого, Господа нашого Iсуса Христа, для нас приготовано на небi "осель багато" (Iн. 14, 2), в яких i ми, подiбно до ангелiв, просвiтлимось "як сонце" (Мф. 13, 14) i будемо вiчно насолоджуватися такими благами, яких й око наше не бачило, i вухо не чуло, i на серце людинi не приходило (1 Кор. 2, 9). Цi блага, що належать до Царства Божого, нам треба бiльше цiнувати, нiж свiтськi, тiлеснi насолоди, i до них намагатися наближатися всiєю душею, щоб пiсля смертi вiчно блаженствувати.
Звичайно, людина може все це вiдкинути i не думати про грядуще Царство, не мрiяти про життя пiсля смертi. Бог дав людинi свободу, i вона вiльна обирати як своє сучасне, так i майбутнє.
Коли Господь сказав: "Шукайте ж спершу Царства Божого i правди Його, i все це додасться вам", то Вiн мав на увазi не тiльки загробне життя, а й земне. У земному життi духовнi цiнностi мають також першорядне значення, тому що вони визначають сенс життя. Бог - iстота вседовершена i всеблаженна. Вiн є любов, радiсть, мир, джерело всякої утiхи. I тiльки та людина, що наближається до Нього, може насолоджуватися правдивою радiстю, заспокоєнням i блаженством. Той, хто став храмом Духа Божого, хто має Бога в своєму серцi, той завжди вiдчуває в душi мир, повне задоволення життям i духовну радiсть. Христос сказав: "Царство Боже", - а значить, i блаженство, - "всерединi вас є" (Лк. 17, 21).
Як можна придбати Царство Боже? Якi треба застосувати засоби? Вiдповiдь на це запитання дає Сам Господь. Вiн говорить: "Шукайте ж спершу Царства Божого i правди Його". Це означає, що хто хоче стати спадкоємцем Царства Божого, той повинен шукати Його правди: виправдання перед Богом, яке дарується вiруючим через заслуги Христа Спасителя. Цю правду - виправдання - ми можемо здобувати, коли будемо жити праведно i побожно. Всесвятий Бог вселяється Своєю благодаттю тiльки в тих, хто намагається уподiбнитися Йому своєю праведнiстю. Тiльки таким людям Бог дарує духовнi блага: мир i радiсть у Святому Дусi. Пророк Давид говорить, що мiцний мир буває тiльки у тих, хто любить Закон Божий, i тiльки праведнi будуть радiти (Пс. 118, 165).
Хiба можуть насолоджуватися миром i духовно радiти нашi сучасники, якi тiльки й думають про те, якими б правдами чи неправдами накопичити для себе якомога бiльше грошей, грабуючи iнших; або яка може бути духовна втiха у тих, хто тiльки й мрiє про плотськi насолоди, спиртнi напої, а ще гiрше - про наркотики. Невже ви думаєте, що тi, хто зiбрав незаконно великi грошi, має душевний мир i спить спокiйно? Чому цi багатiї оточили себе охоронцями? Вони ходять по землi й бояться тiнi, вони не впевненi, що їх всюди не пiдстерiгає смерть.
Цар Саул, коли прогнiвав Бога своїми беззаконнями, не знаходив спокою навiть на висотi свого престолу i томився станом своєї душi. Також i цар Давид, коли впав у грiхи блудодiяння i вбивства, не вiдчував у собi миру духовного, а звинувачений своєю совiстю викликнув: "Нема миру в костях моїх вiд лиця грiхiв моїх" (Пс. 37, 4). А ап. Павло навпаки, перебуваючи у в'язницi в кайданах, радiв у своїх стражданнях (Кол. 1, 24). Царство Боже, що в серцi людини, може дарувати радiсть i в стражданнях, а беззаконня не приносять втiхи нi колишнiм царям, нi сьогоднiшнiм багатьом можновладцям.
Якщо ми будемо дбати про духовнi скарби, то Господь пошле нам, окрiм духовних благ, i земний добробут. "Шукайте ж спершу Царства Божого i правди Його, - говорить Спаситель, - i все це додасться вам", тобто ви будете мати й матерiальний добробут. Земнi блага є результатом духовного, праведного життя.
Отже, хочете, браття i сестри, не розлучаючись зi свiтом i з його благами, жити по-євангельськи? Ця справа можлива i не тяжка. Одного тiльки треба дотримуватися: потрiбне для земного життя робiть, але без шкоди i без грiха, а там, де грiх, того цурайтеся i всiляко уникайте. Бережiться всього, що заважає вам жити побожно i благочесно.
Всяку справу треба починати з благословення Божого. Не забувайте звертатися до Бога з молитвою про допомогу. Вiд своєї праведної працi видiляйте частину на благодiйнi справи, бо поруч з вами ходять люди знедоленi. Не гордуйте у щастi й не падайте духом у нещастi. I Бог буде з вами; Отець Небесний нагородить вас i земними благами. Та чи багато треба благочестивiй людинi, щоб бути задоволеною своїм життям? Побожна людина звикла всю надiю покладати на Бога, якщо у неї i немає повного достатку земних благ, вона задовольняється тим, що є. Вона впевнена, що коли Бог не залишив її без Своєї допомоги, то Вiн не залишить i її дiтей.
Незадоволення iснуючим станом речей характерне для тих, хто занурився повнiстю у свiтський спосiб життя. Такi люди звикли до розкошi й виконання всiх своїх бажань. Вони нiколи i нiчим не задовольняються. У них немає Бога в душi, тому всi надiї вони покладають на своє багатство i гоняться за ним усiма силами, забуваючи слова Христа Спасителя: "Нерозумний! Цiєї ночi душу твою вiзьмуть у тебе; кому ж дiстанеться те, що ти наготував?" (Лк. 12, 20). Скiльки багатий не має, а постiйно думає: мало.
Праведники теж незадоволенi своїм станом. Вони бачать себе грiшниками, а хочуть бути подiбними до Христа. Вони змагаються за духовнi скарби, а не за земне багатство.
Життя християнське саме по собi просте, нескладне, зрозумiле для кожної людини i в той же час блаженне. Тяжким воно стає для тих, хто не звик жити по-Божому, хто покладає надiю лише на себе. Таким людям християнський спосiб життя здається тяжким. Треба раз i назавжди вирiшити жити по-християнськи, за заповiдями Божими. Можна жити i в цьому свiтi й досягнути нагороди з великими подвижниками. Преподобний Макарiй Єгипетський говорить: "Бог не дивиться, чи дiва хто, чи замiжня; чернець чи мирянин, а шукає тiльки сердечної тяги до добрих дiл. Зроби таке волевиявлення, i спасiння близько бiля тебе, хто б ти не був i де б ти не жив".
Не будемо ж забувати заповiдь Господа нашого Iсуса Христа: "Шукайте ж спершу Царства Божого i правди Його, i все це додасться вам" (Мф. 6, 33).
Амiнь!
