Недiля м'ясопусна, про Страшний Суд (Мф. 25, 31-46)
В iм'я Отця, i Сина, i Святого Духа!
Дорогi браття i сестри!
В iм'я Отця, i Сина, i Святого Духа!
Дорогi браття i сестри!
Земне життя - це постiйна боротьба добра i зла. Iсторiя людства супроводжується вiйнами. Звичайна земна радiсть сусiдствує зi скорботами i хворобами. Праведники i грiшники живуть поруч. Ми спостерiгаємо в нашому життi, що часто грiшники благоденствують, а праведники страждають. Нерiдко ми бачимо, як зло перемагає, а добро терпить поразку. Люди за добро платять злом. Скiльки людей навколо нас страждає вiд несправедливостi й жорстокостi. I взагалi, людина не має спокою в життi. Як сказав великий росiйський письменник Достоєвський, знавець людської душi, наше серце - це поле, де йде постiйна боротьба добра i зла. I найбiльшим злочином є смерть.
Люди часто запитують: невже таким буде життя вiчно? I чому iснує в свiтi несправедливiсть? Iсус Христос, нiби вiдповiдаючи на це запитання, сказав, що Царство Боже подiбне до поля, на якому росте поряд з пшеницею кукiль. I коли слуги запитали, чи не краще було б повиривати кукiль i спалити, господар вiдповiв: залиште. Бо якщо будете виполювати кукiль, пошкодите i пшеницю. Нехай ростуть пшениця i кукiль разом до жнив (Мф. 13, 24-30).
Цiєю притчею Iсус Христос вчить нас, що добро i зло не будуть iснувати разом вiчно. Прийде час, коли Син Божий вiдокремить зло вiд добра, праведникiв вiд грiшникiв. Це означає, що iснуючий у свiтi порядок речей не буде вiчним.
Вiдбудеться це на Страшному Судi. "Прийде Син Людський у славi Своїй, i всi святi ангели з Ним, тодi сяде на престолi слави Своєї, i зберуться перед Ним усi народи" (Мф. 25, 31-32). Судити свiт буде Всемогутнiй Бог, Якому вiдомi не тiльки нашi вчинки, а й нашi слова i навiть думки. Суд Божий буде справедливим. На цьому Судi кожна людина отримає те, що заслужила. Коли ми заглиблюємося у думки про Суд Божий, нам дiйсно стає страшно. Страшно не стiльки вiд того, що нашi таємнi грiхи стануть явними, скiльки вiд того, що вирок Божий буде вiчним i незмiнним. Пiсля Суду Божого нi у кого не буде надiї на змiну свого вироку.
У притчi про Страшний Суд Господь ясно сказав, що пiдуть праведники у життя вiчне, а грiшники - у муки вiчнi. У декого з нас виникає сумнiв: невже людинолюбний Бог, Який вiддав на смерть Свого Єдинородного Сина заради нашого спасiння, може засудити на вiчнi муки людину. Мабуть, може. Бо Вiн сказав: i пiдуть грiшники на страждання вiчнi. У Бога не може бути змiни Його повелiнь. Отже, страждання будуть вiчними.
На Страшному Судi Божому зустрiнуться милiсть i iстина, правда i мир поцiлуються. Любов Божа виявляється в тiм, що Бог прощає грiхи через Iсуса Христа кожнiй людинi, яка кається у своїх провинах. Вiн хоче, щоб кожна людина спаслась. Господь сказав: "Того, хто приходить до Мене, Я не вижену геть" (Iн. 6, 37). Його любов виявляється в тiм, що Вiн закликає у Своє Царство кожну людину без винятку. Господь говорить: "Ось, стою при дверях i стукаю; якщо хто почує голос Мiй i вiдчинить дверi, увiйду до нього, i буду вечеряти з ним, i вiн зi Мною" (Одкр. 3, 20). Кожна людина повинна вiдкрити для Бога своє серце, щоб Вiн увiйшов до нього i очистив душу вiд усякого грiха. На Страшному Судi таку людину Син Людський поставить праворуч вiд Себе i разом з iншими праведниками дарує їй вiчне блаженне життя, де вже не буде нi хвороб, нi страждань, нi зiтхання. У блаженному вiчному життi не буде грiха, не буде нiякого зла. Там не буде боротьби мiж добром i злом. Бо зло, в особах диявола, злих духiв i нерозкаяних грiшникiв, буде вiдокремлене вiд усього праведного i святого.
Якщо хто з людей опиниться на Страшному Судi лiворуч i буде засуджений на вiчнi страждання, то винна в цьому сама людина, а не любов Божа. Коли людина добровiльно вiдкидає любов Божу, вона сама обирає вiчнi страждання. В цьому полягає справедливiсть. Всепрощення Боже виявляється в тiм, що Бог прощає будь-який грiх, але тiльки тiй людинi, яка кається у цьому грiху. Хiба це не любов Божа?! Нам, грiшникам, треба коритися незбагненному милосердю Божому i не вiдкидати Його руки, простягнутi до нас.
Хочеш, щоб Син Людський на Страшному Судi поставив тебе праворуч, кайся у своїх грiхах, вiдкрий Богу дверi свого серця, щоб Дух Святий очистив його вiд грiха, i тодi май надiю, що Господь дарує тобi вiчне блаженне життя. I твоя надiя не посоромить тебе на Страшному Судi.
Якщо хтось не вiрить у Страшний Суд i думає, що його не буде, вiн глибоко помиляється. Суд Божий вiдбудеться незалежно вiд того, вiрять у нього люди чи не вiрять. Як незнання закону у земному життi не звiльняє злочинця вiд покарання, так i невiра у Суд Божий не означає, що ця невiруюча людина не отримає за своїми злими вчинками. Перед всесвiтнiм потопом люди теж не вiрили Ною, що буде потоп. Але потоп прийшов у свiй час, i грiховне людство загинуло. Так само було i з мiстами Содомом i Гоморрою.
Для невiруючих злих i грiшних людей Суд Божий дiйсно буде страшним, а для праведникiв i для грiшникiв, якi покаялися у своїх грiхах, Суд Божий буде радiсним, бо вiн звiльнить їх вiд будь-яких страждань i введе у вiчне блаженне життя.
Амiнь!
Патріарх Київський і всієї Руси-України
Філарет
Філарет
